79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
16.09.09 Справа № 10/24
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Краєвської М.В.
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»від 21.05.2009р.
на рішення господарського суду Львівської області
від 28.04.2009 року у справі № 10/24
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач», м.Полтава
до відповідача закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод», м.Львів
про стягнення 969107,90грн.
за участю представників сторін:
від позивача Кожушко С.В.
від відповідача не з»явились
Права і обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, право заявляти відводи, роз'яснено.
Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення копії ухвали від 12.06.2009р. адресату (а.с.74).
Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов»язковою, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.
Рішенням господарського суду Львівської області від 28.04.2009 року у справі № 10/24 (суддя Довга О.І.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) «Компанія «Укргазпостач», присуджено до стягнення з закритого акціонерного товариства (далі-ЗАТ) «Львівський керамічний завод»на користь позивача 969107,90грн. боргу по мировій угоді, 493423,31грн. боргу по договору на постачання природного газу, 44605,40грн. неустойки, 29199,90грн. пені, 34539,60грн. штрафу, 64936,39грн. інфляційних нарахувань, 10818,70грн. 3% річних, 16466,31грн. витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено борг відповідача перед позивачем за постачання природного газу, а також порушення строків оплати такого, тому позов про стягнення боргу з нараховими річними та індексом інфляції, неустойка, пеня та штраф присуджені до стягнення з врахуванням положень ст. ст. 509, 526, 625 ЦК України.
Дане рішення оскаржується відповідачем -ЗАТ «Львівський керамічний завод», оскільки вважає таке прийнятим з порушенням норм процесуального права, просить рішення скасувати. Як на підставу для скасування рішення, посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме, неповідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2009р. зобов»язувалось скаржника уточнити вимоги апеляційної скарги. Дана вимога ухвали суду залишена скаржником без виконання.
Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.98-99) та усними поясненнями представника в судових засіданнях.
З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:
22.10.2007р. між сторонами даної справи укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою господарського суду Львівської області 22.10.2007р. у справі №5/308 (а.с.7-11).
Відповідно до умов мирової угоди ЗАТ «Львівський керамічний завод»зобов»язалось сплатити ТзОВ «Компанія «Укргазпостач»частину заборгованості в сумі 519107,90грн. до 31.12.2007р., іншу частину боргу в сумі 600 000грн. -до 15.04.2008р.
На виконання мирової угоди відповідачем сплачено лише 150 000грн. боргу. Решта частина боргу в сумі 969107,90грн. відповідачем не оплачено.
Дана сума боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 08.05.2008р. (а.с.14) та на момент пред»явлення позову не оплачена.
Окрім того, 08.05.2008р. між ЗАТ «Львівський керамічний завод»(іпотекодавець) та ТзОВ «Компанія «Укргазпостач»(іпотекодержатель) укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого на забезпечення виконання зобов'язань боржника по сплаті боргу по вищезазначеній мировій угоді в сумі 969107,90грн., іпотекодавець передав в іпотеку, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку нежитлові приміщення цокольного поверху, загальною площею 355,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Княгині Ольги, будинок 8 (а.с.15-21).
Даний предмет договору іпотеки був переданий в наступну іпотеку за згодою попереднього іпотекодержателя - АТ «Індустріально-експортний банк», що підтверджується листом АТ «Індекс-Банк»№ 02/1-34/213 від 08.05.2008р. (а.с.23).
Вказаним договором іпотеки була визначена загальна сума основного зобов»язання у 1507136,61грн., з яких: 969107,90грн. борг по мировій угоді, 493423,31грн. борг по договору постачання та 44605,40грн. неустойка, а також визначений новий термін виконання ЗАТ «Львівський керамічний завод»своїх зобов'язань перед ТзОВ «Компанія «Укргазпостач»у строк до 01.01.2009 року.
Непогашення заборгованості по договору іпотеки стало підставою для звернення з позовом про стягнення даної суми боргу, неустойки, штрафу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне:
Спір у даній справі виник з виконання договору іпотеки, тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми Закону України «Про іпотеку», глав 48, 49, 50 Цивільного кодексу України та глав 20, 22 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно з ст.2 Закону України “Про іпотеку” законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.
Стаття 1 Закону України “Про іпотеку” визначає наступні поняття: іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; іпотекодавець -особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про іпотеку” іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Договір іпотеки від 08.05.2008р. укладений з метою забезпечення зобов»язання по виконанню мирової угоди (борг в сумі 969107,90грн.) та договору на постачання природного газу від 18.12.2007р. (борг в сумі 538028,71грн. (493423,31грн. основний борг та 44605,40грн. неустойка).
Згідно розділу «Терміни та тлумачення»договору іпотеки строк виконання основного зобов»язання -до 01.01.2009р.
Частиною З п.7.1 договору іпотеки встановлено, що незважаючи на наявність іпотеки, іпотекодержатель - ТОВ «Компанія «Укргазпостач», може у будь-який час звернутись за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку, що не припиняє права іпотеки.
Боржник у встановлені договором іпотеки строки оплати не провів (докази зворотнього в матеріалах справи відсутні).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Дана сума боргу підтверджується матеріалами справи та фактично не заперечувалась відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження, відтак, правомірно присуджена до стягнення оскаржуваним рішенням.
Судова колегія, зважаючи на приписи ст.ст. 536, 625 ЦК України, прийшла до висновку про обгрунтованість нарахування позивачем 3%річних та інфляційних нарахувань за неналежне виконання зобов»язання, оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов»язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України, якими передбачено сплату неустойки у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов»язання, та умов договору, судом правомірно присуджено до стягнення суму пені та штрафу, обчислених згідно п.8.2. договору на постачання природного газу.
Що стосується тверджень скаржника про порушення судом норм процесуального права, яке полягає у неповідомленні його про час і місце розгляду справи, то дане твердження спростовується матеріалами справи, зокрема, ухвалою господарського суду Львівської області від 23.02.2009р. порушено провадження у даній справі (№10/24) та призначено розгляд справи на 02.04.2009р. Дана ухвала направлена сторонам у справі 27.02.2009р.та отримана, зокрема, відповідачем 02.03.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення копії ухвали суду адресату (а.с.59-60).
В судове засідання 02.04.2009р. представник відповідача не з»явився, відзиву на апеляційну скаргу не подав, що стало підставою для відкладення розгляду справи на 28.04.2009р. Ухвала суду від 02.04.2009р. направлена сторонам у справі 05.04.2009р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки на зворотній частині ухвали суду. Одночасно судова колегія зазначає, що інструкцією з діловодства не передбачено відправлення ухвал суду про відкладення розгляду справи з повідомленням про вручення.
В судове засідання 28.04.2009р. представник відповідача повторно не з»явився.
Окрім того, матеріали справи містять клопотання та довіреності відповідача (а.с.29-30), якими додатково підтверджується факт належного повідомлення відповідача про розгляд справи №10/24.
Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, розгляд справи відкладався, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, зокрема, правом на ознайомлення з матеріалами справи. У разі неможливості забезпечити явку представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді
Разом з цим, судова колегія зазначає, що у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов»язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи. Скаржник, в даному випадку, не скористався правами, визначеними даною статтею.
Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач в судах першої та апеляційної інстанцій, доказів погашення заборгованості не подав, нормативно та документально не спростував позовних вимог.
Натомість, місцевий господарський суд, дослідивши матеріали справи, правомірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог як таких, що підтверджені матеріалами та обставинами справи.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Рішення господарського суду Львівської області від 28.04.2009р. у справі №10/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»- без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Орищин Г.В.
суддя Галушко Н.А.
суддя Краєвська М.В.