83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.10.09 р. Справа № 7/166
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтранском” м. Донецьк
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної фірми „Титан” м. Макіївка
Предмет спору: стягнення 6 000, 00 грн.
За участю представників:
від позивача: Крисенко А.Є. - дов.
від відповідача: Софієва О.В. - дов.
СУТЬ СПОРУ: У судовому засіданні 30.09.2009р. оголошувалась перерва до 05.10.2009р. відповідно до ст. 77 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Донтранском” м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної фірми ”Титан” м. Макіївка про стягнення 134 886, 79 грн. боргу, 15 849, 81 грн. інфляційних, 2 477, 18 грн. 3 % річних, 17 968, 30 грн. пені.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою №Р-18/02 від 01.02.2007р. з додатками; видаткові накладні №№РН-0001865, РН-0001885, РН-0002011; податкові накладні №№1997, 2020, 2159; акт звірки розрахунків станом на 03.12.208р.; рахунок-фактуру №СФ-01381; акт звірки розрахунків станом на 02.06.2009р.; договір про надання правової допомоги №1505 від 15.05.2009р. з реєстраційною карткою до нього; рахунок №1/05 від 18.05.2009р.; платіжне доручення №2218 від 03.06.2009р.
Разом із супровідним листом б/н від 18.06.2009р. позивача до матеріалів справи залучені додаткові документи, у тому числі заява про збільшення суми позову.
Згідно із заявою про збільшення суми позовних вимог №84 від 18.06.2009р. позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням індексу інфляції в сумі 171 936, 83 грн., 3% річних в сумі 2 477, 18 грн. та пеню в сумі 17 968, 30 грн.
Заявою №120 від 15.09.2009р. позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача інфляційні у сумі 16 604, 56 грн. та 3% річних у сумі 2 477, 18 грн.
Заявою про зменшення позовних вимог №129 від 29.09.2009р., поданою через канцелярію суду 29.09.2009р., позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 6000, 00 грн. та 3% річних у сумі 2 477, 18 грн.
Заявою про зменшення суми позовних вимог №125 від 29.09.2009р., наданою у судовому засіданні 30.09.2009р., в порядку ст. 22 ГПК України, позивач просить стягнути з відповідача 6 000, 00 грн. інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошових зобов'язань, а щодо вимог в залишковій частині - провадження у справі припинити.
У судовому засіданні 30.09.2009р. позивач зазначив, що остаточні позовні вимоги викладені ним у заяві №125 від 29.09.2009р., яка надана у судовому засіданні 30.09.2009р., повідомив про помилкове зазначення у цій заяві про припинення провадження у справі, повідомив, що поданою заявою позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 6000 грн. інфляційних, а також судові витрати, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.
У письмовому поясненні від 05.10.2009р. позивач також зазначив, що заявою №125 від 29.09.2009р., наданою у судовому засіданні 30.09.2009р., позивач зменшив позовні вимоги.
Заява позивача №125 від 29.09.2009р. про зменшення позовних вимог підписана повноважною особою та прийнята судом.
У відзиві від 29.09.2009р. відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на усну домовленість між сторонами щодо відмови позивача від будь-яких вимог у разі повного погашення відповідачем суми основного боргу, заявленого у первинних позовних вимогах позивача по справі.
У судовому засіданні 30.09.2009р. відповідач факт сплати заборгованості, на яку нарахована сума інфляційних з простроченням визначеного умовами договору терміну підтвердив, свої заперечення, викладені у відзиві, підтримав, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.
Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою №Р-18/02 від 01.02.2007р. (далі по тексту договір). Договір укладено з додатками.
Відповідно до п.5.1 договору, він набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2008р. З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до п.п.1.1-1.3 договору, продавець (позивач) зобов'язується передати певну кількість пального у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язується прийняти пальне і сплатити за нього певну грошову суму на умовах договору. Передача (відпуск) пального продавцем та його приймання (заправка) покупцем здійснюється відповідно до однієї з зазначених нижче схем відпуску пального, що обирається покупцем відповідно до умов договору. Передача та приймання пального здійснюється при пред'явленні покупцем або уповноваженим ним користувачем електронної картки або карток (далі разом, або окремо - ЕК) на автозаправних станціях (далі АЗС), що входять у систему безготівкових розрахунків за ЕК, список яких надає продавець. НЕК не є розрахунковим засобом. Право власності на певну кількість пального переходить від продавця до покупця в момент його передачі, підтвердженням чого можуть виступати видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.
Ціна та вартість пального, кількість та марка пального узгоджена сторонами у розділах 2 - 3 договору.
Розрахунки за договором узгоджені сторонами у четвертому розділі цього договору.
Згідно п.4.1 договору, сплата вартості пального за лімітною схемою здійснюється на підставі наданих позивачем рахунків на оплату товару, протягом 2 (двох) календарних днів з моменту надання рахунку покупцеві, відповідно до п. 8.5 договору.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що в разі, якщо покупцем обрана лімітна схема відпуску пального, він зобов'язаний додатково здійснювати остаточні розрахунки за пальне, що було фактично отримане протягом одного календарного місяця на підставі даних, щодо його вартості та кількості, що зазначені у видаткових документах або у чеках терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС. Остаточний розрахунок здійснюється покупцем протягом 2 (двох) календарних днів місяця, що йде наступним за розрахунковим.
Лімітна схема розрахунків за пальне узгоджена сторонами в розділі 8 договору.
Пунктом 9.4.6 договору передбачено, що покупець зобов'язаний щомісячно здійснювати з продавцем остаточні розрахунки за договором.
Згідно ст. 665 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору, зокрема, на несвоєчасну оплату отриманого пального, тобто прострочення виконання взятого за договором на себе грошового зобов'язання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача інфляційні у сумі 6 000, 00 грн.
Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.
Згідно письмових та усних пояснень позивача, сума 6000,00 грн. інфляційних утворилась внаслідок зменшення позивачем первинно заявленої суми інфляційних у розмірі 16 604, 56 грн. за період з 04.11.2008р. по 03.12.2008р., розрахунок яких міститься у заяві про збільшення суми позову №84 від 18.06.2009р., який перевірений судом та відповідає приписам чинного законодавства.
В підтвердження наявності вказаної у розрахунку суми заборгованості, на яку нараховані інфляційні, та її несвоєчасного погашення відповідачем, в матеріалах справи містяться наступні документи, надані сторонами:
- видаткові накладні №№РН-0001865, РН-0001885, РН-0002011;
- податкові накладні №№1997, 2020, 2159;
- рахунок-фактура №СФ-01381;
- акти звірки розрахунків станом на 03.12.208р. та станом на 02.06.2009р.,
- платіжні доручення 267_8К008/ від 20.08.2009р., №275_92006/ від 02.09.2009р., №281_93022/ від 03.09.2009р., №281_93022/ від 03.09.2009р., №2_9В034/14 від 11.09.2009р., №267 від 20.08.2009р., №275 від 02.09.2009р., №279 від 03.09.2009р., №2 від 11.09.2009р.
Відповідач факт прострочення виконання грошового зобов'язання підтвердив, проти стягнення з нього інфляційних у сумі 6 000, 00 грн. заперечив, посилаючись на усну домовленість між сторонами щодо відмови позивача від будь-яких вимог у разі повного погашення відповідачем суми основної заборгованості, заявленої у первинних позовних вимогах позивача по справі, проте жодного доказу в підтвердження своїх заперечень суду не надав.
З огляду на вищевикладене, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти стягнення з нього суми інфляційних нарахувань.
Крім того, матеріалами справи доведено та підтверджено представниками обох сторін, що у зазначений в розрахунку інфляційних період у відповідача значилась заборгованість перед позивачем у зв'язку із несвоєчасним та неповним виконанням своїх договірних зобов'язань стосовно оплати пального.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 000, 00 грн. інфляційних підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 2 900, 00 грн. витрат на послуги адвоката.
В якості понесених витрат на послуги адвоката позивачем наданий договір про надання правової допомоги №1505 від 15.05.2009р., укладений з Фізичною особою - підприємцем Крисенко А.Є., відповідно до якого адвокат зобов'язується надати замовнику (позивачу) визначену цим договором правову допомогу, а замовник зобов'язується оплатити таку допомогу.
Відповідно до реєстраційної картки №2 до договору про надання правової допомоги №1505 від 15.05.2009р. та рахунку №1/05 від 18.05.2009р., розмір гонорару за досудовий аналіз правовідносин замовника з ТОВ ПКФ „Титан”, підготовку позовної заяви та представлення інтересів замовника у господарському суді у загальному розмірі складає 2 900, 00 грн.
Оплата позивачем зазначеної суми підтверджена копією наявного в матеріалах справи платіжного доручення №2218 від 03.06.2009р.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, в тому числі, з оплати послуг адвоката.
Розподіл судових витрат здійснюється залежно від результатів вирішення спору відповідно до ст. 49 ГПК України.
Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, в яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, а питання щодо розподілу судових витрат (у тому числі витрат на послуги адвоката) розглядається виходячи із остаточної зменшеної суми позову.
Таким чином, враховуючи заяву позу позивача про зменшення розміру позовних вимог, судові витрати, у тому числі витрати на послуги адвоката, розподіляються на сторони пропорційно задоволеній сумі позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625, 665 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтранском” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної фірми „Титан” м.Макіївка про стягнення 6 000, 00 грн. інфляційних задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної фірми „Титан” (86148, Донецька область, м. Макіївка, вул. Териконна, буд. 2, ЄДРПОУ 25118323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтранском” (юр.адр. 83030, м.Донецьк, вул.Висотна, б. 2; пошт.адр. 83017, м.Донецьк, вул.Овнатаняна, 4, ЄДРПОУ 345583644, р/р 26007001000412 в ТОВ БК „Український фінансовий світ”, МФО 377777) 6 000, 00 грн. інфляційних, державне мито у сумі 60, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 10, 95 грн., витрати на послуги адвоката у сумі 101, 65 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання його повного тексту.
Повний текст рішення складений та підписаний 05.10.2009р.
Суддя