79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
08.09.09 Справа № 3/38
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді -Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства “Башарівське”, с.Башарівка, Радивилівського району від 23.05.2009р. №170
на рішення господарського суду Рівненської області від 13.05.2009р.
у справі № 3/38
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства “Башарівське”, с.Башарівка, Радивилівського району
про стягнення 64515,48грн.
за зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства “Башарівське”, с.Башарівка, Радивилівського району
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ
про визнання нікчемним умов частини договору купівлі-продажу №801-К від 14.04.2008р.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Сторони явку повноважних представників в судове засідання двічі не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Встановив :
Рішенням господарського суду Рівненської області від 13.05.2009р. (суддя Мамченко Ю.А.) первісний позов задоволено частково, стягнено з Приватного сільськогосподарського підприємства “Башарівське” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера” 26923,74грн. проіндексованої суми платежу, 3197,00грн. пені, 4862,10грн. відсотків нарахованих на прострочену заборгованість по товарному кредиту, 29,37грн. пені нарахованої на прострочену заборгованість по попередній оплаті за товарним кредитом, 27,34грн. відсотків нарахованих на прострочену заборгованість по попередній оплаті за товарним кредитом, 652,15грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 30176,18грн. основного боргу провадження у справі припинено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Приватне сільськогосподарське підприємства “Башарівське” оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як місцевим господарським судом не досліджено всіх обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити зустрічні позовні вимоги, а в первісному позові відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу №74-Л від 13.07.2009р. (вх. №5593 від 17.07.2009р.) позивач спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу та оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 13.05.2009р. у справі №3/38 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросфера»та Приватним сільськогосподарським підприємством «Башарівське»укладено договір купівлі - продажу №801-К (далі по тексту -договір), згідно з умовами якого ТОВ «Агросфера»зобов'язалось передати, а покупець прийняти та оплатити засоби захисту рослин (далі по тексту - товар), відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій).
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до договору; загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (п.3.2. Договору); крім того, відповідно до п.4.1 договору умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації(ях) до договору.
В матеріалах справи наявні підписані сторонами специфікації №2 від 14.04.2008 року на суму 14402 грн. 20 коп., №3 від 14.04.2008 року на суму 454 грн. 50 коп., №4 від 07.05.2008 року на суму 7798 грн. 55 коп., №5 від 05.06.2008 року на суму 2777,00 грн., №6 від 18.06.2008 року на суму 16732 грн. 10 коп., №7 від 19.08.2008 року на суму 37125 грн. 98 коп., №8 від 01.08.2008 року па суму 2094 грн. 34 коп., №9 від 29.08.2008 року на суму 14350 грн. 08 коп.,
Згідно з умовами вищевказаних специфікацій на ПСП «Башарівське» покладався обов'язок перераховувати на поточний рахунок позивача суму попередньої оплати у розмірі 20% від вартості товару, що поставлявся відповідно до специфікації(й). На залишок заборгованості надавався Товарний кредит з відстрочкою платежу до 25 жовтня 2008 року. У специфікації №8 на залишок заборгованості надавався товарний кредит з наступним графіком його сплати: 30% від суми вартості всього товару по специфікації покупець зобов'язався сплатити до 25.08.2008 року, тобто 628 грн. 29 коп.; решту 50% від суми вартості всього товару по специфікації ПСП «Башарівське»зобов'язалось сплатити до 25.10.2008 року, тобто 1047 грн. 15 коп..
На виконання умов договору з урахуванням специфікацій позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 95282 грн. 19 коп., що підтверджується видатковими накладними: №60501/20 від 06.05.2008 року на суму 14402 грн. 20 коп., № 190517/20 від 19.05.2008 року від 19.05.2008 року на суму 7798 грн. 55 коп., №170618/20 від 17.06.2008 року на суму 2777,00 грн., №10801/20 від 01.08.2008 року на суму 16732 грн. 14 коп., №150923/20 від 15.09.2008 року на суму 1458,00 грн., №150922/20 від15.09.2008 року на суму 52114 грн.ЗО коп.. Товар отриманий ПСП «Башарівське»згідно наявних в матеріалах справи Довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданих Бобчуку С.С.
На виконання своїх зобов'язань по оплаті товару, згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок, ПСП «Башарівське»перераховані грошові кошти в розмірі 65106 грн- 01 коп., а саме: 24.04.2008 року - 2880 грн. 44 коп., 16.05.2008 року - 1559 грн. 71 коп., 13.06.2008 року - 777 грн. 56 коп., 31.07.2008 року - 3500,00 грн., 07.08.2008 року - 3866 грн. 46 коп., 13.09.2008 року - 5521 грн. 84 коп., 27.10.2008 року - 12000,00 грн., 30.10.2008 року - 20000,00 грн., 30.12.2008 року- 15000,00 грн.
Враховуючи те, що 25.08.2008 року настав строк сплати товарного кредиту у розмірі 30% від суми вартості всього товару вказаного в специфікації №8 заборгованість відповідача на зазначену вище дату за товарним кредитом склала 628,29 грн.
Крім того, 25.10.2008 року настав строк сплати Товарного кредиту у розмірі 80% від суми вартості всього товару вказаного в специфікації(ях) №№ 2, 4, 5, 6, 7, 9 та у розмірі 50% від суми вартості всього товару вказаного в специфікації №8, тобто заборгованість ПСП «Башарівськє»на 25.10.2008 року за товарним кредитом з урахуванням вже існуючої заборгованості по товарному кредиту склала 76225,75грн.
Станом на 11.02.2009 року заборгованість ПСП «Башарівськє»за товарним кредитом становила 30176 грн. 18 коп.. На момент розгляду справи ПСП «Башарівське»оплатило заборгованість за товарним кредитом згідно Договору купівлі-продажу №801-К від 14.04.2008 року в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою 25.02.2009 року. Відтак, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 30176,18грн. місцевим господарським судом припинено у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України підставно, з чим погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.7.1. договору у випадку порушення термінів оплати, обумовлених в специфікаціях до договору покупець оплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.
Відповідно до п.7.1. договору, позивачем за порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар, нарахована штрафна неустойка у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати, яка складає 3197 грн. 00 коп. за період з 25.08.2008 по 28.02.2009 року.(з врахування заяви про збільшення позовних вимог).
Згідно умов оплати, нарахування пені за користування чужими грошовими коштами по попередній оплаті за товарним кредитом здійснюється у період з 10.09.2008 року (дата попередньої оплати обумовлена в специфікації) по 27.10.2008 року (дата оплати) та згідно з розрахунком наданим ТОВ «Агросфера»становить 29 грн. 37 коп..
Згідно до ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати».
Ст.536 Цивільного кодексу України, містить положення про те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Відповідно до ч.2 ст.536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 4 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що проценти за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
Відповідно до п.7.2. договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожен день прострочення оплати.
Відповідно до умов п.7.2 договору, позивачем нарахована відповідачу сума відсотків по товарному кредиту за період з 25.08.2008 по 28.02.2009 року, яка складає 4862 грн.10 коп..
Відповідно до п.7.3 договору, якщо покупець, згідно умов оплати, не перерахує до дати передачі товару на поточний рахунок продавця суму обумовленої попередньої оплати у розмірі вказаному у специфікації(ях), то на суму несплаченої попередньої оплати нараховуються 25 % (процентів) річних за користування чужими грошовими коштами.
Згідно умов оплати, нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами по попередній оплаті за товарним кредитом здійснене ТОВ «Агросфера»у період з 15.09.2008 року (дата передачі товару) по 27.10.2008р. (дата оплати) та згідно з розрахунком, наданим ТОВ «Агросфера»становить 27 грн. 34 коп.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу Долара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1- офіційний курс Долара США на дату платежу; А0- офіційний курс Долара США на дату підписання договору, СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу. Покупець також має право розрахуватись по даному договору достроково». Таким чином, згідно з розрахунком наданим ТОВ «Агросфера», проіндексована сума платежу станом на 20.03.2009 року становить 26923,74грн.
Приватне сільськогосподарське підприємство «Башарівське»у зустрічній позовній заяві просить визнати нікчемні умови п.4.2. договору купівлі-продажу №801-К від 14.04.2008 року недійсними, мотивуючи тим, що відносини, що виникли між ПСП «Башарівське»та ТОВ «Агросфера»внаслідок укладення договору купівлі-продажу № 801-К є продажем товару в кредит. Відповідно до п.2 ст. 694 ЦК України товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто для продажу товару в кредит суттєвим є визначення ціни товару. Вона визначається тільки на момент продажу, тобто укладення договору купівлі-продажу, і за загальним правилом не може переглядатися сторонами протягом строку дії договору. ПСП «Башарівське»вважає, що законом не встановлено можливості зміни ціни на товар, проданого в кредит, чи проведення перерахунку ні в сторону збільшення, ні в сторону зменшення, а тим більше при зміні курсу долара США.
Проте суд з такими твердженнями ПСП «Башарівське»не погоджується та вважає, що зустрічний позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне:
Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, яких передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також: у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
ЦК України в ч. 3 ст. 6 закріплює положення про співвідношення договору і закону в тих випадках, коли щодо певних відносин існує зазначення в актах цивільного законодавства, але сторони бажають за згодою між собою врегулювати ці відносини інакше. В такій ситуації сторони договору мають право вибору: використати норми акту цивільного законодавства для врегулювання своїх відносин або за власним розсудом відступити від положень актів цивільного законодавства шляхом встановлення в договорі інших правил поведінки, ніж це передбачено законодавством. Однак законодавець обмежує право сторін договору відступити від положень актів цивільного законодавства трьома випадками, коли: 1) це прямо заборонено таким актом; 2) обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із їх змісту; 3) обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із самої суті відносин між сторонами.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст.628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Отже, свобода договору проявляється у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст, при цьому винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів.
Згідно зі ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Укладений між сторонами Договір купівлі-продажу №805-К від 14.04.2008 року за своєю суттю є договором купівлі-продажу товарів в кредит, що регулюється нормами гл.54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Договором купівлі-продажу може встановлюватися обов'язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. У такому випадку має місце продаж товарів у кредит. Якщо предметом договору з відстроченням або розстроченням платежу є речі, визначені родовими ознаками, він є різновидом комерційного кредиту (ст.1057 ЦК).
Відповідно до ст.1057 ЦК України договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом. До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.
Особливість комерційного кредитування полягає в тому, що надання комерційного кредиту зазвичай не потребує укладення окремого кредитного договору, а здійснюється за умовами іншого цивільно-правового договору (купівлі-продажу, підряду тощо).
В даному випадку зобов'язання сторін виникли з договору купівлі-продажу товарів в кредит, відтак відповідно до положень ч.2 ст.1057 ЦК України, регулюються положеннями ст.694 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч.2. ст.694 Цивільного кодексу України товар продається в кредит по цінам, діючим на момент продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом, встановленим ч.2 ст.694 ЦК України зміна ціни на товари, аналогічні предмету договору купівлі-продажу не є підставою для перегляду ціни на товар. Ціна на товар є сталою і визначається на день продажу товару. Разом із тим, вказана норма не є імперативною, відтак договором або законом можуть встановлюватися інші правила, зокрема, визначатися правила щодо перерахунку ціни на товар.
Сторони при узгодженні п.4.6. договору купівлі-продажу №805-К від 14.04.2008 року не порушили норми чинного законодавства, оскільки обумовили обов'язок ПСП «Башарівське»провести розрахунок в національній валюті України, визначивши, відповідно до 4,2 ст.694 Цивільного кодексу України, спосіб зміни ціни виходячи із співвідношення іноземної валюти -долара США до гривні. Відтак зазначена у п.4.6 договору індексація ціни є лише встановленим договором способом зміни ціни на товар. Чинні акти законодавства не містять обмежень чи прямих вказівок щодо визначення способу зміни ціни на товар, проданий в кредит. Крім того, позивач за зустрічним позовом не зазначив, яким саме нормам законодавства не відповідає спосіб визначення зміни ціни на товар.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до ч.2 ст.189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. При цьому ПСП «Башарівське»зазначає, що договір купівлі-продажу №801-К не являється зовнішньоекомічним договором (контрактом), ціни у цьому договорі визначені у гривнях, а тому не можуть бути прив'язані до долара США, курсу долара США, як це зазначено у п.4.6 договору, так як розрахунок на території України проводяться лише у національній валюті. Така ж норма закріплена пунктом 1 ст.524 ЦК України, відповідно до якого зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Слід зазначити, що п.4.6. договору не суперечить ч.2 ст.189 Господарського кодексу України та п.1 ст. 524 Цивільного кодексу України, оскільки співвідношення А1/А0, де А1 -офіційний курс Долара США на дату платежу; А0 - офіційний курс Долара США на дату підписання договору, є лише коефіцієнтом на який множиться ціна товару, визначена в грошовій одиниці України, в результаті чого змінена ціна на товар проданий в кредит визначається в грошовій одиниці України.
Відповідно до ч.1-3, 5 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Оскільки, ч.2. ст.694 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони у договорі можуть обумовити зміну ціни на товар, а чинним законодавством не визначено способів такої зміни, то суд прийшов до висновку, що п.4.6. Договору купівлі-продажу №805-К від 14.04.2008 року не суперечить положенням Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог щодо стягнення проіндексованої суми платежу, пені, відсотків нарахованих за прострочену суму заборгованості по товарному кредиту та відшкодування судових витрат і відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви ПСП «Башарівське».
Щодо інших тверджень скаржника, то колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3.2 Договору загальна сума договору складається Із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Специфікації підписані в рамках договору купівлі-продажу №801-К від 14.04.2008 року передбачають асортимент, кількість, умови оплати товару, а також вартість товару, як у іноземній валюті (Долар США) так і у грошовій одиниці України - гривні (по курсу на дату підписання договору). Частиною 2 статті 694 Цивільного кодексу України передбачено, що товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 статті 691 вказаного вище кодексу встановлено, що якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.
Враховуючи, що факт зміни ціни на товар передбачений частиною З статті 691 Цивільного кодексу України, пунктом 4.6, договору сторони передбачили спосіб її перегляду та визначили показники які зумовлюють зміну ціни на товар.
Відповідно до частини 2 статті 533 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Фактично нарахована позивачем індексація за своєю правовою природою є сумою основного боргу та зменшенню на вимогу відповідача не підлягає.
З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що умови індексації суми боргу визначені сторонами в укладеному між ними договорі, який, в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами, суд дійшов до висновку, що нарахована позивачем індексація не суперечить умовам договору та ґрунтується на нормах матеріального права, у зв'язку з чим доводи скаржника безпідставні.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 13.05.2009 року у справі №3/38 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства “Башарівське” залишити без задоволення.
2. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
4. Матеріали справи повернути в господарський суд Рівненської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.