Головуючий у 1 інстанції - Фещук А.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
26 жовтня 2010 року справа №2а-21415/10/0570
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі судового засідання: Чуріковій Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до прокурора м. Тореза Донецької області про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до прокурора м. Тореза Донецької області про визнання незаконними, неправомірними дій відповідача на заяву позивача про вчинений злочин посадовими особами Розсипненської селищної ради, зобов'язання відповідача здійснити перевірку по фактам викладеним заяві «Про порушення кримінальної справи посадових осіб Розсипненської селищної ради» від 12.07.2010 року та винести постанову - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначив, що за правилами кримінального судочинства не передбачено оскарження дій та зобов'язання вичинити певні дії суб'єктів владних повноважень, а тому розгляд цього спору відноситься до адміністративної юрисдикції.
Позивач в судовому засідання просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Частиною 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач звертався до прокуратури м. Тореза Донецької області із заявою про порушення кримінальної справи проти посадових осіб Розсипненської селищної ради (арк. справи 7-11), на що прокуратурою м. Тореза Донецької області позивачу був наданий лист, з якого вбачається, що підстави для проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України та порушення кримінальної справи відсутні (арк. справи 6). Не погодившись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся з цим позов до суду.
Пунктом 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 вищенаведеної статті, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що в свою чергу виключає можливість розгляду позовної заяви в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 160, 167, 184, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року у справі № 2-а-21415/10/0570 за позовом ОСОБА_4 до прокурора м. Тореза Донецької області про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 27 жовтня 2010 року.
Колегія суддів: