Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
08 грудня 2010 року справа №2а-5094/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів Радіонової О.О., Жаботинської С.В.
при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.
за участю:
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної інспекції контролю за цінами в Луганській області та Біловодської центральної районної лікарні на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року по справі № 2а-5094/10/1270 за позовом Біловодської центральної районної лікарні до Державної інспекції контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення від 27.04.2010 року № 141,-
У червні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду про скасування рішення від 27.04.2010 року № 141.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року по справі № 2а-5094/10/1270 адміністративний позов Біловодської центральної районної лікарні до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення від 27.04.2010 № 141було задоволено частково, а саме:
скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 27.04.2010 № 141 в частині вилучення у Біловодської центральної районної лікарні в доход Державного бюджету 34703,80 грн. та стягнення штрафу у сумі 69407,60 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
З постановою суду першої інстанції не погодилися обидві сторони та звернулися з апеляційними скаргами на неї, в яких зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважають, що постанова підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області підлягає повному задоволенню, а апеляційна скарга Біловодської центральної районної лікарні задоволенню не підлягає.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.
Згідно зі ст.12 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Посадовою особою інспекції з контролю за цінами в Луганській області на підставі посвідчення від 25.03.2010 № 178 проведено планову перевірку Біловодської центральної районної лікарні щодо дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні плати (тарифів) за платні послуги, які надають лікувально-профілактичні і комунальні заклади охорони здоров'я згідно вимог чинного законодавства, за результатами якої складено акт № 178 від 16.04.2010 (а.с.23-54).
За актом сума необгрунтовано одержаної виручки за медичні платні послуги Біловодською центральною лікарнею склала 82569,13 грн.
Начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області прийнято рішення № 141 від 27.04.2010 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Біловодської центральної районної лікарні (а.с.55). Цим рішенням вилучено у позивача в доход Державного бюджету 67092,75 грн. необгрунтовано одержаної виручки та стягнуто штраф у сумі 134185,50 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 затверджено Перелік платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти. До цього переліку входять, зокрема, стоматологічна допомога, що подається населенню госпрозрахунковими відділеннями, кабінетами закладів охорони здоров'я (пункт 11 Переліку); підготовка і навчання з відповідною видачею сертифіката працівників немедичних спеціальностей (громадян за їх бажанням) практичним навичкам подання невідкладної медичної допомоги (пункт 31 Переліку).
Як зазначено в акті перевірки (а.с.43) перевіркою дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні плати (тарифів) на платну медичну послугу «Проведення медичної підготовки водіїв і кандидатів у водії транспортних засобів» встановлено наступне: Вищезазначена медична послуга сформована, встановлена і застосована розміром 29,41 грн. за 1 навчання надається без відповідної видачі сертифікату в порушення «Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Згідно «Даних про надані та сплачені медичні послуги по Біловодській ЦРЛ за період з 01.05.2009 по 31.03.2010 (Додаток № 17 до акту перевірки) ця послуга надана в кількості 1180 на загальну суму 34703,80 грн.
На підставі цього Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області зроблено висновок, що сума необґрунтовано одержаної виручки Біловодською ЦРЛ, за надану послугу за період з 01.05.2009 по 31.03.2010 склала 34703,80 грн.
Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії транспортних засобів, відповідні посадові особи органів Міністерства внутрішніх справ України, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України зобов'язані володіти практичними навичками подання першої медичної допомоги потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних подій, періодично проходити відповідну підготовку за програмами, що затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.
Наказом Міністерства охорони здоров'я від 28.11.1997 № 339 затверджено Порядок медичної підготовки водіїв та кандидатів у водії транспортних засобів (далів - Порядок), яким визначено, що медична підготовка водіїв транспортних засобів проводиться на підставі та на виконання ст.48 Закону України «Про дорожній рух».
Метою медичної підготовки водіїв транспортних засобів є оволодіння навичками надання первинної медичної допомоги постраждалим внаслідок дорожньо-транспортних пригод, а також попередження дорожньо-транспортному травматизму завдяки сучасним методам профілактики вживання алкогольних та наркотичних речовин водіями транспортних засобів.
Порядком визначено, що медична підготовка проводиться за рахунок замовників.
Після проходження медичної підготовки водії та кандидати у водії транспортних засобів складають відповідний залік та отримують посвідчення водія про проходження медичної підготовки. Отримані посвідчення є обов'язковим медичним документом, що надається в медичні комісії водіїв транспорту при проходженні попередніх (періодичних) медичних оглядів. Без проходження медичної підготовки водії та кандидати у водії транспортних засобів до медичної комісії водіїв транспорту та наркологічного профілактичного огляду не допускаються.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що позивач мав право надавати платну медичну послугу «Проведення медичної підготовки водіїв і кандидатів у водії транспортних засобів».
В акті перевірки (а.с.43) зазначено, що перевіркою дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні плати (тарифів) на платну медичну послугу «Зубопротезування» встановлено, що до складу тарифу включені статті витрат: «Оплата праці медперсоналу», «Нарахування на соціальні заходи», «Вартість медпрепаратів», «Комунальні витрати», «Придбання обладнання та матеріалів» з нарахуванням 25 % до собівартості послуги у фонд розвитку закладу.
Згідно «Даних про надані та сплачені медичні послуги по Біловодській ЦРЛ за період з 01.05.2009 по 31.03.2010» послуга «Зубопротезування» надана на загальну суму 124162,50 грн. Таким чином 25 % від цієї суми складає 31040,63 грн.
На підставі викладеного відповідачем зроблено висновок, що сума необґрунтовано отриманої виручки Біловодською ЦРЛ, за надану послугу «Зубопротезування» за період з 01.05.2009 по 31.03.2010 склала 31040,63 грн.
Біловодська центральна районна лікарня є юридичною особою та комунальною організацією, яка зареєстрована Біловодською районною державною адміністрацією Луганської області 30.04.2004 (а.с.62).
З штатного розкладу на 2010 рік (а.с.86) вбачається, що стоматологічний кабінет є господарсько-розрахунковим кабінетом та бюджетні кошти на його утримання не надходили (а.с.88).
Пунктом 11 Переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти визначено, що може надаватися платна послуга - стоматологічна допомога, що подається населенню госпрозрахунковими відділеннями, кабінетами закладів охорони здоров'я.
Згідно п.6 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетна установа - це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи орган, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
До органів державної влади України, органів місцевого самоврядування та створених ними установ і організацій, що утримується за рахунок коштів відповідних бюджетів, як до неприбуткових організацій застосовується порядок оподаткування, який встановлено п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Зі змісту ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що доходи неприбуткових організацій зараховуються до складу кошторисів на утримання таких неприбуткових організацій використовуються виключно на використання видатків такого кошторису (включаючи фінансування виробничої діяльності згідно з їх статутами).
Суд правильно встановив, що нарахування 25 % до собівартості послуги у фонд розвитку закладу є тим доходом, який використовувався не на фінансування виробничої діяльності, що діючим законодавством не надано позивачу права включення до складу тарифу на платні медичні послуги такої статті витрат, як відрахування у фонд розвитку закладу. Розмір таких відрахувань також на законодавчому рівні не визначений.
Таким чином, позивач не мав права нараховувати 25% до собівартості послуги у фонд розвитку закладу при наданні платних послуг, оскільки отримання прибутку суперечить взагалі меті діяльності бюджетної установи.
Біловодською ЦРЛ, яка є бюджетною та неприбутковою установою (закладом), за період з 01.05.2009 по 31.03.2010 отримано необґрунтовано одержану виручку у розмірі 31040,63 грн.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необґрунтована одержана виручка підлягає вилученню в доход відповідного бюджету. Крім того стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача та позовні вимоги в цій частини є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Відповідно до статті 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; 6) скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Суд першої інстанції допустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В період з 31.05.2009 по 31.03.2010 позивачем завищено вартість медичних платних послуг: "Обов'язковий профілактичний психіатричний огляд з видачею сертифікату" та "Обов'язковий профілактичний наркологічний огляд з видачею сертифікату" за рахунок включення завищеної вартості бланків медичних довідок; "Зубопротезування", за рахунок необґрунтованого включення витрати на розвиток медичного закладу на рівні 25% від собівартості послуги.
Вказані дії призвели до порушення вимог пункту 6 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 №1138 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти" із змінами та доповненнями.
Рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 27.04.2010 №141 за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" застосовані економічні санкції у розмірі 201278,25 грн., які складаються з штрафу в сумі 134185,50 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 67092,75 грн.
Відповідачем здійснено перевірку на підставі Законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про ціни і ціноутворення", Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, а також Інструкції про порядок застосування .економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519.
Відповідно до абзацу 2 статті 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" повноваження по визначенню переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, надано Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 №1138 затверджено Перелік платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти". До вказаного Переліку платних послуг не входить послуга "Проведення медичної підготовки водіїв та кандидатів у водії транспортних засобів", яка надавалась позивачем на платній основі.
Статтею 48 Закону України "Про дорожній рух" передбачена медична підготовка водіїв і посадових осіб органів Міністерства внутрішніх справ України. Отже, вимоги вищезазначеної статті розповсюджуються тільки на водіїв та посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 1 Порядку медичної підготовки водіїв та кандидатів у водії транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 28.11.1997 №339, медична підготовка водіїв та кандидатів у водії транспортних засобів проводиться на підставі та на виконання ст.48 Закону України "Про дорожній рух", тобто тільки водіїв і посадових осіб органів Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 31 Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 17.09.1996 (далі - Перелік платних послуг), передбачено платну послугу "Підготовка і навчання з відповідною видачею сертифіката працівників немедичних спеціальностей (громадян за їх бажанням) практичним навичкам подання невідкладної допомоги".
Послугу "Проведення медичної підготовки водіїв та кандидатів у водії транспортних засобів", яку надавав Позивач на платній основі, не можна віднести до платної послуги, передбаченої пунктом 31 Переліку платних послуг, оскільки вказана послуга надається за наявності бажання водія або кандидата у водії, з видачею відповідного сертифіката.
Позивачем при наданні послуги "Проведення медичної підготовки водіїв та кандидатів у водії транспортних засобів" будь-які сертифікати не видавалися.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався норм матеріального права під час вирішення справи, тобто наявні підстави для часткового скасування судового рішення.
Керуючись ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Державної інспекції контролю за цінами в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року по справі № 2а-5094/10/1270 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Біловодської центральної районної лікарні на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року по справі № 2а-5094/10/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року по справі № 2а-5094/10/1270 в частині задоволення позовних вимог - скасувати.
У задоволенні позовної вимоги Біловодської центральної лікарні до Державної інспекції за контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення від 278.04.2010 року № 141 в частині вилучення у Біловодській центральній лікарні у дохід Державного бюджету 34703,80 гривень та стягнення штрафу в розмірі 64907,60 гривень - відмовити.
У решеті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.
Постанова у повному обсязі складена 09 грудня 2010 року.
Головуючий О.А.Нікулін
Судді О.О.Радіонова
ОСОБА_3