Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
19 жовтня 2010 року справа №2а-3414/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення податкового боргу, -
Державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення суми податкового боргу по збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 19 листопада 2009 року по 19 лютого 2010 року в розмірі 328 574,03 грн. шляхом звернення стягнення на його активи.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року в задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області відмовлено за необґрунтованістю.
З постановою суду першої інстанції не погодився позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суми податкових зобов'язань виникли за податковими розрахунками, наданими платником (тобто є узгодженими) та не були своєчасно сплачені. Вимогами щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок його активів в судовому порядку є наявність у платника податкового боргу, звернення контролюючим органом до суду з метою ухвалення рішення про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи платника, відсутність у платника статусу банкрута.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Державне підприємство „Свердловантрацит” засновано на державній власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 07.03.2003 року № 117. Статут ДП „Свердловантрацит” затверджено наказом Міністра вугільної промисловості України № 42 від 24.10.2006 року (а. с. 10) та зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 24.04.2003 року за № 1 391 120 0000 000003 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств України (а.с.7).
Відповідач є платником податків та зборів і перебуває на податковому обліку в державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області.
За розрахунком № 27941 від 06.11.2009 року Державне підприємство «Свердловантрацит» самостійно нарахувало зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року в розмірі 162 894,63 грн. (а.с.12).
За розрахунком № 35309 від 02.02.2010 року Державне підприємство «Свердловантрацит» самостійно нарахувало зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2009 рік у розмірі 165 679,40 грн. (а.с.11).
Наявність податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 19 листопада 2009 року по 19 лютого 2010 року в розмірі 328 574,03 грн. не спростовуються позивачем.
З метою примусового погашення податкового боргу Державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області надіслала першу податкову вимогу №1/336 від 02.07.2003 року та другу податкову вимогу №2/360 від 11.08.2003 року, які були отримані позивачем (а.с. 13).
Також боргу Державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області прийнято рішення №10254/24 від 25.09.2003 року про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу (а.с. 14).
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог виходив з того, що податкові вимоги надіслані податковим органам не відповідають вимогам п.п. 6.2.2. п.6.2 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому суд першої інстанції не прийняв їх як належні докази щодо наявності податкового боргу.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5.2.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Згідно п. 5.3.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідно граничного строку.
Пунктом 2.3.1 ст. 2 Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашеннням податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Згідно 5.4.1. ст. 5„Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п. 3.1.1. п.3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що обов'язковими чинниками для набуття податковим зобов'язанням статусу податкового боргу є його узгодження у визначеному законом порядку та несплата у встановлений законом строк. У разі виникнення податкового боргу законодавець передбачив, що борг може бути примусово стягнений шляхом звернення стягнення на активи платника податків за рішенням суду.
Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища визнаються судом такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища суду не надав.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням правил застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової.
Керуючись ст.ст. 195-196, 198, 202, 207, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області - задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року у справі №2а-3414/10/1270 за позовом Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення податкового боргу - скасувати.
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит» (код ЄДРПОУ 32355669, р/р 26005301220740 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Свердловську Луганської області», МФО 304472) суму податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 19 листопада 2009 року по 19 лютого 2010 року в розмірі 328 574,03 грн. шляхом звернення стягнення на його активи на р/р 33114329700075 КФК 50080205 УДК в Луганській області в установі банку, МФО 804013, код одержувача 24048566.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів: