Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
27 жовтня 2010 року справа №2а-18254/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів Радіонової О.О., Блохіна А.А.
при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.
за участю:
представника позивача не з'явився
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року по справі № 2а-18254/10/0570 за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахто прохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірнє підприємство ВАТ «Державна холдингова компанія «Спецшахтбуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення № 000093510/0 від 13.05.2010 року,-
У липні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про визнання недійним податкового повідомлення-рішення № 000093510/0 від 13.05.2010 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року по справі № 2а-18254/10/0570 адміністративний позов державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахто прохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000093510/0 від 13.05.2010року було задоволено, а саме:
визнано, недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області № 000093510/0 від 13.05.2010 на суму 6355 (шість тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 88 коп.;
стягнути з Державного бюджету України на користь державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин); дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріния» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 (три) гри. 40 коп.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.
Позивач - державне відкрите акціонерне товариство «Торсзьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» дочірне підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» є юридичною особою, зареєстроване 08.10.1996 року Виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.
Як вбачається з ОСОБА_3 про результати невиїзної документальної перевірки несвоєчасної сплати земельного податку № 271/15-0/00180338 від 28.04.2010, перевіркою ДВАТ «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» ДП ВАТ «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння», що проводилася відповідачем, встановлено порушення п. п, 17.1.7. п, 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"' у частині несвоєчасної сплати земельного податку з юридичних осіб.
13.05.2010 року керівником ДПІ у м. Торезі прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000931510/0. за несвоєчасну сплату земельного податку з юридичних осіб із затримкою на 141 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 12711,00 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50 % - 6355,88 грн.
Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням та просить його скасувати.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України:
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для
прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено):
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі за текстом - Законі органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Згідно з п. п. 53.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» від 21 грудня 2000 року N 218І-Ш (надалі Закон № 2181), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку. передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації
Підпунктом 4.1.4. пунктом 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначено, що 4.1.4. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків). - протягом 40 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного
(податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян). - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Позивач платіжним дорученням № 26 від 01.03.20010 - 6833,00 грн. - податок на землю за січені, 20І0 року; п/д № 49 від 30.03.20010 - 1000,00 грн. - податок на землю за лютий 2010: п/д № 72 від 19.04.2010 - 6833,33 грн. - податок на землю за березень 2010 року; п/д № 903 від 30.03.2010 - 2500,00 грн. - податок на землю за лютий 2010 року перерахував зобов'язання по розрахунку земельного податку № 1047 від 30.01.2009.
Зазначеними вище платіжними дорученнями позивачем були сплачені зобов'язання по розрахунку земельного податку № 1047 від 30.01.2009.
Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилався на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п 1.2., і .4. Порядку ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за якими здійснюється органами державної податкової служби в Україні, затвердженого наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276.
Суд першої інстанції правильно вважав необґрунтованим посилання відповідача на пункт 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Вказана норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма, не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в том числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.
Суд першої інстанції правильно зазначав, що строки сплати земельного податку визначаються нормами статті 17 Закону України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-12 (з наступними змінами та доповненнями), згідно яких податкове зобов'язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячне! протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Умовою застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту (7,1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати податку на землю встановлюються спеціальним Законом, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.
Статтею 25 Закону України "Про плату за землю" передбачена відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку у вигляді пені, інші санкції даним Законом не передбачені.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року по справі № 2а-18254/10/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року по справі № 2а-18254/10/0570 - залишити без змін.
Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.
Ухвала у повному обсязі складена 28 жовтня 2010 року.
Головуючий О.А.Нікулін
Судді О.О.Радіонова
ОСОБА_3