Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
16 вересня 2010 року справа №2а-2325/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Відкритого акціонерного товариства «Механізатор», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Механізатор», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки від 02 грудня 2010 року №Ю-713/12, -
Відкрите акціонерне товариство «Механізатор», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки від 02 грудня 2009 року №Ю-713/12.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року в задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог виходив з того, що наявність заборгованості ВАТ «Механізатор» із заробітної плати перед своїми працівниками не звільняє позивача від обов'язку сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вимога Управління Пенсійного фонду є необґрунтованою, оскільки примусове виконання якою негативно вплине на платоспроможність підприємства, що може спричинити зростання заборгованості із заробітної плати ВАТ «Механізатор» перед працівниками.
Сторони до апеляційного суду не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Відкрите акціонерне товариство «Механізатор» відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Як вбачається з матеріалів справи, Відкритим акціонерним товариством «Механізатор» відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2009 року, самостійно нараховані до сплати страхові внески у загальній сумі 19110, 24 грн., у тому числі 17972,99 грн. за ставкою 33,2% та 4% суми фактичних витрат на оплату праці, та 1137,43 грн. за ставкою 1-5% сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу (арк. справи 36).
02 грудня 2009 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на підставі картки особового рахунку відкритого акціонерного товариства «Механізатор» сформовано вимогу про сплату боргу № Ю-713/12, в якій вимагається сплатити недоїмку із страхових внесків у загальній сумі 19110, 24 грн. (а.с. 14).
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платники страхових внесків (страхувальником) повинні нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відкритого акціонерного товариства «Механізатор» є календарний місяць.
Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частина 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Порядок стягнення заборгованості зі страхувальників, порядок формування та надсилання страхувальникам вимог про сплату недоїмки врегульовано розділом 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
У випадку «а» вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.
У випадку «б» вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.
Вимога формується на суму боргу, який не менше 10 грн.
Згідно із пунктом 8.3 розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).
Таким чином, облікові данні з карток особових рахунків страхувальників є підставою для формування та надсилання страхувальникам вимог про сплату недоїмки.
Карткою особового рахунку відкритого акціонерного товариства «Механізатор» підтверджується, що недоїмка позивача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2009 року, за ставкою 33,2% та 4% суми фактичних витрат на оплату праці становить 17972,81 грн., за ставкою 1-5% сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, становить 1137,43 грн. (а.с. 37-38)
Сума недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зазначена у вимозі про сплату боргу від 02 грудня 2009 року №Ю-713/12, відповідає розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2009 року, та даним карток особових рахунків страхувальника - Відкритого акціонерного товариства «Механізатор».
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як суб'єкт владних повноважень при формуванні та надсиланні вимоги про сплату боргу від 02 грудня 2009 року №Ю-713/12 діяло в межах наданих йому законом повноважень та довело суду правомірність своїх дій та рішень.
Інші доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах матеріального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини по справі та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Механізатор», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року по справі №2а-2325/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Механізатор», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки від 02 грудня 2009 року №Ю-713/12 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту набрання законної сили рішення апеляційного суду.
Колегія суддів: