Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
31 серпня 2010 року справа №2а-3605/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів Радіонової О.О., Жаботинської С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу ОСОБА_3 окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року по справі № 2а-3605/10/1270 за позовом ОСОБА_3 державного університету внутрішніх справ імені ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 12522,97 грн.,-
У червні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 12522,97 грн.
Ухвалою ОСОБА_3 окружного адміністративного суду від 11 травня було відкрите провадження по справі.
В ході судового розгляду справи відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою ОСОБА_3 окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року по справі № 2а-3605/10/1270 у задоволенні клопотання відповідача було відмовлено.
З ухвалою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.
Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного, у травні 2010 року позивач ОСОБА_3 державний університет внутрішніх справ імені ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2Г, в якому послався, що відповідач наказом позивача № 58-ос від 25 липня 2004 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ та зарахований курсантом з 5 серпня 2004 року, йому присвоєно звання «рядовий міліції». У процесі навчання 31 серпня 2007 року з відповідачем було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Наказом позивача № 132-ос від 27 червня 2008 року після закінчення навчання відповідач був відряджений для подальшого проходження служби до УМВС України в Луганській області з 30 червня 2008 року, звідки наказом № 510 ос від 27 листопада 2009 року відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за ст. 64 п. «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. На навчання відповідача позивачем було витрачено 12522,97 грн., які він повинен відшкодувати позивачеві у зв'язку з його звільненням, відповідно до вимог Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року, від чого відповідач відмовився. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану суму витрат на його підготовку під час навчання.
В ході судового розгляду справи відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 наказом від 25 липня 2004 року № 58-ос був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ та зарахований курсантом з 5 серпня 2004 року, йому присвоєно звання «рядовий міліції». Наказом позивача № 132-ос від 27 червня 2008 року після закінчення навчання відповідач був відряджений для подальшого проходження служби до УМВС України в Луганській області з 30 червня 2008 року, звідки наказом № 510 ос від 27 листопада 2009 року відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за ст. 64 п. «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Згідно зі ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 15 ст. З КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Зі змісту ст. 17 КАС України вбачається, що обов'язковим учасником публічно-правового спору є суб'єкт владних повноважень, а предметом судового розгляду в адміністративному суді є публічно-правовий спір.
Питання юрисдикції вимог про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин визначено ч. 2 ст. 21 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що справи про стягнення заробітної плати, грошового утримання, зокрема, витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосуються проходження особою публічної служби.
Такі вимоги розглядаються адміністративним судом, оскільки вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Відповідно до статті 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу ОСОБА_3 окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року по справі № 2а-3605/10/1270 - залишити без задоволення.
Ухвалу ОСОБА_3 окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року по справі № 2а-3605/10/1270 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий О.А.Нікулін
Судді О.О.Радіонова
ОСОБА_5