Головуючий у 1 інстанції - Корнєєва І.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
02 вересня 2010 року справа №2а-1248/10/0529
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів Попова В.В., Жаботинської С.В.
при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.
за участю:
позивача ОСОБА_2
представника відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Димитрівської міської ради Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 29010 року по справі № 2а-1248/10/0529 за позовом ОСОБА_2 до Димитрівської міської ради Донецької області про визнання незаконними та скасування рішення Димитрівської міської ради № V/56-1 від 28.04.2010 року в частині звільнення з посади заступника міського голови, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
У травні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконними та скасування рішення Димитрівської міської ради № V/56-1 від 28.04.2010 року в частині звільнення з посади заступника міського голови, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 29010 року по справі № 2а-1248/10/0529 визнано противоправним пункт 11 рішення Димитрівської міської Ради № V/ 56-1 від 28.04.2010 р. «Про підсумки роботи підприємств житлово-комунального господарства у опалювальний період 2009-2010 р.» про звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_2. Скасовано пункт 11 рішення Димитрівської міської Ради № V/ 56-1 від 28.04.2010 р. «Про підсумки роботи підприємств житлово-комунального господарства у опалювальний період 2009-2010 р.» про звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_2. Поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Димитрівської міської Ради. Стягнуто з Димитрівської міської Ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 квітня 2010 р. по 01 липня 2010 р. в сумі 12 146 грн.66 коп. (дванадцять тисяч сто сорок шість грн.66 коп. ), у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. (дві тисячі грн..), понесені витрати на правову допомогу в сумі 1085,20 грн.(одну тисячу вісімдесят п'ять грн. 20 коп. ), витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.(три грн..40 коп.), а всього на загальну суму 15 235 грн.26 коп.(п'ятнадцять тисяч двісті тридцять п'ять грн.26 коп. ) . Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Димитрівської міської Ради. В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що позивач у адміністративному позові вказує, що застосована догана по відношенню до нього не є правомірною, але для оскарження догани потрібно звернутися до суду не пізніше за три місяці з дня, коли він дізнався (або повинен був дізнатися) про порушення свого права,- саме що позивач і не зробив своєчасно. Дисциплінарне стягнення накладено відповідачем згідно з вимогами чинного трудового законодавства. Відповідно до КЗпП України якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення,- але з дня винесення догани рік ще не минув, тому догану з ОСОБА_2 не знято та вона ще має юридичну силу і є правомірною. Але, не зважаючи на це, суд не врахував цих обставин, хоча саме ці обставини, та інші докази, підтверджують факт систематичного невиконанням працівником без поважних підстав своїх обов'язків, але суд не взяв до уваги і ці обставини та навпаки зазначив в постанові від 01.07.2010 р. що рішення Димитровської міської ради від 23.09.2009 № V/44-19 "Про підсумки роботи Димитровського багатогалузевого об'єднання комунального господарства за вісім місяців 2009 року" яким на позивача було накладено дисциплінарне стягнення, - догану, винесено без дотримання процедури та винесено не неправомірно, але зауважують на тому, що в адміністративному позові позивач не просить суд скасувати саме рішення Димитрівської міської ради від 23.09.2009 № V/44-19 та суд не вправі розглядати питання, які не заявлені позивачем в адміністративному позові, тим паче, що саме прийнята вищевказаним рішенням догана не була скасована своєчасно (для оскарження догани потрібно звернутися до суду не пізніше за три місяці саме позивачу, що і не було зроблено), як передбачено діючим законодавством України (КЗпП України), отже, вважають, що суд не прийняв до уваги зазначені пояснення та письмові докази представника відповідача та судом неповно з'ясовані всі обставини що мають значення для справи., вважає, що постанова підлягає скасуванню.
Позивач у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
ОСОБА_2 з 1998 р. перебував на публічній службі в органах місцевого самоврядування на посаді заступника Димитровського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, у зв'язку з чим прийняв присягу державного службовця .
Рішенням Димитрівської міської Ради № V/56-1 від 28.04.2010 р. за систематичне невиконання без поважних підстав своїх обов'язків на підставі ч.1 ст.20 ОСОБА_3 України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.3 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до ст.60, 66, 143 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх , доказуванню підлягають обставини , які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.
Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні .
Позивач ОСОБА_2 з 28.04.2010 р. по 07.05.2010 р. знаходився на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні Красноармійської центральної районної лікарні , що підтверджується листом непрацездатності.
Відповідно до ч.3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності,а також у період перебування працівника у відпустці.
Відповідач звільнив з посади позивача 28.04.2010 р., з цього дня, коли позивач знаходився на лікарняному .
Відповідно до ст. 20 ч.1 ОСОБА_3 України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачені підстави для припинення служби в органах самоврядування .Перелік цих підстав є вичерпним.
В рішенні Димитрівської міської Ради № V/ 56-1 від 28.04.2010 р.»Про підсумки роботи підприємств житлово-комунального господарства у опалювальний період 2009-2010 р.» не зазначено , які підстави та порушення позивачем ОСОБА_3 України «Про службу в органах місцевого самоврядування» були підставами для припинення його служби у органах місцевого самоврядування.
В порушення вимог ст. 149 КЗпП України при застосуванні звільнення як дисциплінарного стягнення за п.3 ст. 40 КЗпП України письмові пояснення позивача при вирішенні питання про його звільнення з посади відповідачем не відбиралися, в той час , як зазначена норма включає обов'язок власника або уповноваженого ним органу зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень і оголосити йому під розписку наказ (розпорядження) про застосування стягнення.
За п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків , покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку , якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Рішенням Димитрівської міської Ради № V/ 44-19 від 23.09.2009 р. на позивача було накладено дисциплінарне стягнення - догана.
Вирішуючи питання систематичності порушень трудової дисципліни , суд перевірив законність попередніх стягнень.
Зазначене дисциплінарне стягнення накладено відповідачем без дотримання процедури передбаченої законом, а сааме: ст.. 149 КзпП України - відповідач не виконав обов'язку отримати від позивача письмових поясненнь , про накладення стягнення позивач не повідомлявся та рішення про накладення стягнення позивачу не вручалося. У рішенні не зазначена будь-яка мотивація оголошення догани, не вказано конкретно коли та щодо кого позивач допустив низький рівень координації та відсутність контролю, немає описової частини допущених позивачем порушень.
В п.11 рішення Димттрівської міської Ради № V/ 56-1 від 28.04.2010 р.»Про підсумки роботи підприємств житлово-комунального господарства у опалювальний період 2009-2010 р.» про звільнення позивача з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради не зазначено конкретно у чому виразилося систематичність невиконання без поважних причин позивачем обов'язків, які обов'язки позивачем не виконані .
Відповідно до протоколу 56-ї чергової сесії міської ради V скликання від 28.04.2010 р. рішення про звільнення позивача з посади не приймалося , а було тільки рекомендовано в.о. міського голови ОСОБА_4 підняти питання про звільнення позивача (а.с.48-60).
В разі звільнення без законної підстави працівник має бути поновлений на попередній роботі незалежно від того , що у власника на час вирішення спору вже немає такої роботи (посади). В такій ситуації після поновлення працівника на роботі власник або уповноважений ним орган сам має вирішити питання про можливість продовження трудових відносин відповідно до закону .
На підставі викладеного , суд приходить до висновку , що відповідач звільнив позивача з займаної посади незаконно, що є підставою для визнання противоправним та скасування рішення Димитрівської міської Ради № V/ 56-1 від 28.04.2010 р.»Про підсумки роботи підприємств житлово-комунального господарства у опалювальний період 2009-2010 р.» в частині про звільнення позивача з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
Відповідно до ст..ст.235,236 КЗпП України заробітна плата за час вимушеного прогулу стягується з власника або уповноваженого ним органу за весь час вимушеного прогулу з розрахунку середнього заробітку, який визначається відповідно до ст.. 27 ОСОБА_3 України «Про оплату праці» і Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (з наступними змінами та доповненнями).
На підставі п. 1 розділу I и п. 2 розділу II Порядку нарахування середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 , з послідуючими змінами та доповненнями , середній заробіток позивача для нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинен розраховуватися за два місяці до звільнення .
Заробітна плата позивача за два місяці перед звільненням , з якої повинен розраховуватися середній заробіток позивача для нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу , відповідно до довідки відповідача (а.с.110) складає :
лютий 2010 р. - 3198,90 грн. - 10 роб. дн.
Березень 2010 р. - 6281,56 грн. - 22 роб .дн.
Всього: - 9480,46 грн. - 32 роб. дн.
У відповідності з п.5,п.9 розділу IV Порядку нарахування середньої заробітної платі, нарахування виплат проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата вираховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих днів.
Середньоденна заробітна плата за два місяці до звільнення позивача 28.04.2010 р. складає 9480,46 грн. : 32 роб. дн.= 296,26 грн.
Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за вимушеного прогулу з 29.04.2010 р. по час поновлення на роботі
На підставі викладеного , суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушено прогулу у сумі 12 146,66 грн. з розрахунку 296,26 грн. х 41 раб.дн( з 29.04.2010 р. по 01.07.2010 р.)
Відповідно до ст. 237 - 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В судовому засіданні знайшло своє підтвердження доказами заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачу результаті неправомірних дій відповідача . Відповідач звільнив позивача з займаної посади незаконно, що негативно відобразилося на звичному позивачеві образі життя , вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого побуту. Тому, відповідач повинен сплатити позивачу заподіяну неправомірними діями моральну шкоду.
З урахуванням подовженості душевних страждань позивача, можливості поновлення порушених життєвих зв'язків, відсутності незворотності порушення звичного укладу життя , суд вважає, що справедливим та достатнім відшкодуванням моральної шкоди позивачу буде грошова сума у розмірі 2000 грн., яку відповідач повинен сплатити позивачу.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача понесених ним витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн. , суд зазначив наступне .
Відповідно до договору поруки № 17 від 12.05.2010 р. між позивачем та адвокатом ОСОБА_5, акту виконаних робіт від 01.07.2010 р. та квитанції до прибуткового касового ордеру № 8 позивач сплатив за послуги адвоката 10000 грн.(а.с.111-113).
Відповідно до ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи: витрати на правову допомогу, витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, витрати, пов'язані із залученням свідків , спеціалістів , перекладачів та проведенням судових експертиз, витрати , пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Відповідно до ст.90 КАС України витрати , пов'язані з оплатою допомоги адвоката , який надає правову допомогу за договором , несуть сторони , граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 встановлено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, а саме витрати , пов'язані з правовою допомогою стороні , на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень якщо компенсація сплачується суб'єктом владних повноважень граничний розмір компенсації не повинен перевищувати суму , що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи .
Відповідно до ст.53 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» з 01.04. встановлена мінімальна заробітна плата в розмірі 884 грн., з 01 липня - 888 грн.
Відповідно до матеріалів справи адвокат позивача приймала участь у розгляді справи на попередньому судовому засіданні 08.06.2010 р. протягом 15 хв., у судових засіданнях 18.06.2010 р. протягом 9 хвилин, 29.06.2010 р. протягом 1год. 46 хв., 01.07.2010 р. потягом 1 години.
На підставі викладеного , позивачу підлягає компенсація витрат на правову допомогу в розмірі 1085,20 грн. з розрахунку : 884 грн. х 40%х1 год.24 хв.= 730 грн. + 888 грн.х 40% х1 год. = 355,20 грн. , а всього 1085,20 грн.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Димитрівської міської ради Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 29010 року по справі № 2а-1248/10/0529 - залишити без задоволення.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 29010 року по справі № 2а-1248/10/0529 - залишити без змін.
Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.
Ухвала у повному обсязі складена 03 вересня 2010 року.
Головуючий О.А.Нікулін
Судді В.В.Вопов
ОСОБА_6