Головуючий у 1 інстанції - Масенко Д.Є.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
17 серпня 2010 року справа №2а-330/10/1213
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів Губській Л.В., Ляшенко Д.В.
при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю.
за участю
позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 31 травня 2010 року по справі № 2а-330/10/1213 за позовом ОСОБА_2 до Старшини міліції 1-го Луганського взводу Дорожньо-патрульної служби Управління державної автомобільної інспекції м. Луганська ОСОБА_4, інспектора дорожньо-патрульної служби 1-го Луганського взводу служби Управління державної автомобільної інспекції м. Луганська ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-
У жовтні 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідачів про визнання дій неправомірними, скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 31 травня 2010 року по справі № 2а-330/10/1213 у задоволені позову ОСОБА_2 було відмовлено за необґрунтованістю.
З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.
05.10.2009р. о 16:07 годині позивач рухався на автомобілі ВАЗ 21150 при проїзді перехрестя вулиць Оборонна та 50 років оборони Луганська (кільце Гостра Могила), повертаючи праворуч не увімкнув покажчик повороту праворуч. У зв'язку з в цим відповідачем ОСОБА_4 позивача було притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 425гр. за порушення п. 9.2 ПДР України, що передбачено ст. 122 ч.2 КУпАП. Зазначене підтверджується відомостями про обставини вчиненого правопорушення, які викладені у протоколі та оглянутим в судовому засіданні речовим доказом - відеозаписом (а.с.62), а також частково поясненнями самого позивача, який не оспорював того факту, що дійсно був зупинений інспектором ДПС ОСОБА_4 у зазначено в протоколі місці та час за порушення вимог п. 9.2 ПДР України.
Згідно зі ст. 122 ч.2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до оскаржуваної постанови позивача притягнути до відповідальності за порушення п. 9.2 ПДР України, яким передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:
а) перед початком руху і зупинкою;
б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно ст. 251.КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статті 69,79, 80 КАС України передбачають можливість застосування у якості доказу «речового доказу» яким у цьому випадку і є відеозапис скоєння правопорушення, оглянутий в судовому засіданні.
Суд не встановив порушень законодавства з боку відповідачів при складені оскаржуваної постанови, визначенні розміру стягнення.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 31 травня 2010 року по справі № 2а-330/10/1213 - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 31 травня 2010 року по справі № 2а-330/10/1213 - залишити без змін.
Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Ухвала у повному обсязі складена 18 серпня 2010 року.
Головуючий
Судді