01 вересня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 20.07.2015 року щодо ОСОБА_4 , -
встановила:
Цим вироком ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, та йому призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Не погоджуючись з таким рішенням суду в установлений законом строк захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 просять вирок суду змінити в частині призначеного покарання та пом'якшити покарання ОСОБА_4 за ч.3 ст.289 КК України з 7 до 5 років позбавлення волі, застосувавши ст.69 КК України, та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком. Вважають, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_4 занадто суворе покарання, яке не відповідає даним про особу обвинуваченого, не достатньо врахував дані про особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, працює, на утриманні має малолітню дитину і вітчима - інваліда першої групи по зору, щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину. Захисники вказують на те, що суд безпідставно не врахував ці обставини, як пом'якшуючі покарання, зазначивши у вироку, на відсутність обставин, які пом'якшують покарання.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить вирок суду змінити в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та вказати у мотивувальній частині вироку норми кримінального процесуального законодавства щодо вирішення питання про розподіл процесуальних витрат ( ст.124 КПК України) та вирішення питань, пов'язаних з речовими доказами, мотивуючи тим, що суд при постановленні вироку не вказав мотивів ухвалення рішення щодо питань, пов'язаних з речовими доказами та положення закону, яким він керувався..
Вивчивши апеляційні скарги, матеріали кримінального провадження, вважаю, що вони підлягають прийняттю до розгляду Апеляційним судом м. Києва, виходячи з наступного.
Апеляційні скарги подані у встановлений законом строк належними особами, відповідають вимогам ст. 396 КПК України, а тому підлягають прийняттю до розгляду судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 398 КПК України, -
ухвалила:
Відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 20.07.2015 року щодо ОСОБА_4 .
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1
Справа № 11-кп/796/1687/2015
Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_6
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1