Ухвала від 03.09.2015 по справі 760/14654/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/796/12347/2015 Головуючий в суді 1 інстанції - Кицюк В.С.

Доповідач - Ящук Т.І.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Басюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2015 року по справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову,

встановила:

07 серпня 2015 року ОСОБА_2 до подання позовної заяви звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд в порядку ст. ст. 151-153 ЦПК України забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вчиняти перешкоди у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, також не чинити перешкоди при доступі працівникам міліції до житла, що належить сім'ї ОСОБА_5, при відібранні дітей, також шляхом зобов'язання ОСОБА_3 передати дітей заявнику для сумісного відпочинку.

Окремо просив зобов'язати посадових осіб Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві відібрати дітей заявника від матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав, зобов'язати посадових осіб прокуратури району примусово направити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на судово-психіатричну експертизу, також шляхом зобов'язання заявника та ОСОБА_3 і спільних дітей разом звернутися до психолога.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2015 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на її незаконність. Вказує на те, що судом не враховано нагальної необхідності вжиття заходів забезпечення позову, яка зумовлена тим, що у зв'язку зі зверненням з позовом до суду про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей, проведенні розмови з дітьми ОСОБА_6 і ОСОБА_7, розслідуванням причетності секти, яку очолює ОСОБА_4, до знущань над малолітніми дітьми , з метою збереження життя і здоров'я малолітнім дітям необхідно негайно їх відібрати від матері ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав, оскільки залишення дітей у квартирі, де вони проживають з матір'ю, є небезпечним для життя та здоров'я і морального виховання дітей.

На даний період часу колишня дружина ОСОБА_3 перешкоджає йому спілкуватись із дітьми , пояснюючи працівникам міліції, що діти ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, не бажають спілкуватися з батьком, не зважаючи на встановлений органом опіки та піклування регламент побачень з дітьми.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення апелянта, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_2 посилається на те, що його теща ОСОБА_4 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 займається окультними науками, є «відьмою» і коли вони здійснюють свої обряди по наведенню «порчі» на людей, весь негатив відображається на його спільних із ОСОБА_3 дітях. Наводить класифікацію духів і стверджує, що в ОСОБА_4 «вселився» один з них. Крім того, заявник зазначає, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу «травить» його дітей миш'яком.

Тому просив забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вчиняти перешкоди у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, не чинити перешкоди при доступі працівникам міліції до житла, що належить сім'ї ОСОБА_5, при відібранні дітей, також шляхом зобов'язання ОСОБА_3 передати дітей заявнику для сумісного відпочинку.

Також просив зобов'язати посадових осіб Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві відібрати дітей від матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав, зобов'язати посадових осіб прокуратури району примусово направити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на судово-психіатричну експертизу, також шляхом зобов'язання заявника та ОСОБА_3 і спільних дітей разом звернутися до психологів для налагодження психоемоційного контакту.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі виходив з того, що на час постановлення ухвали ОСОБА_2 не звернувся до суду із відповідним позовом, на забезпечення якого він просить вжити заходів.

Разом з тим, вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, зобов'язання не чинити перешкоди, відібрання дітей у матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав - можуть бути розглянуті судом лише у порядку позовного провадження, відповідно до ст. 159, 170 Сімейного кодексу України.

З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, що беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України та п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в Постанові № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» , суддя не вправі до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі здійснювати будь-які дії щодо підготовки справи до судового розгляду, зокрема, забезпечувати позов (крім випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 151 ЦПК України передбачено, що за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності.

Таким чином, встановивши, що на час постановлення оскаржуваної ухвали ОСОБА_2 не звертався з позовами про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, зобов'язання не чинити перешкоди, відібрання дітей у матері без позбавлення її батьківських прав, чи з іншими позовними вимогами, - суд першої інстанції дійшов законних і обґрунтованих висновків про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що вплив сторонніми особами на нервову систему дитини, духовний розвиток дитини, свідомість та підсвідомість дитини - це і є порушення права інтелектуальної власності батьків, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах матеріального права та не свідчать про те, що предметом позовних вимог ОСОБА_2 буде захист права інтелектуальної власності.

Крім того, зі змісту заяви ОСОБА_2 та доводів його апеляційної скарги вбачається,що способи забезпечення позову, які просить застосувати заявник, фактично є позовними вимогами, які підлягають розгляду в порядку позовного провадження.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільній справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Із доданих до заяви матеріалів вбачається, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19 березня 2014 року було визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, з матір'ю ОСОБА_3.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, відібрання дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому із батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

За змістом ст. 170 СК України питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав також є предметом відповідного позову у випадках, передбачених п.2 - 5 ч. 1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки предмет спору не стосується порушення права інтелектуальної власності, а даних про те, що ОСОБА_2 одночасно звернувся до суду з позовною заявою, на забезпечення вимог якої просив вжити заходів, матеріали справи не містять.

Інші доводи апеляційної скарги висновків ухвали суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотримання норм процесуального законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи, обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді:

Попередній документ
49888578
Наступний документ
49888580
Інформація про рішення:
№ рішення: 49888579
№ справи: 760/14654/15-ц
Дата рішення: 03.09.2015
Дата публікації: 11.09.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження