Справа № 819/809/13-a
"09" квітня 2013 р.
м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Ходачкевич Н.І.
при секретарі Кульчицький Н.О.
за участю:
представника прокуратури ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Прокурора Монастириського району Тернопільської області в інтересах держави в особі: ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на суму 4012,61 грн., -
Прокурор Монастириського району Тернопільської області в інтересах держави в особі: ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску за 2011-2012 рік в сумі 4012,61грн.
В судовому засіданні представник прокуратури та представник позивача позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.
На адресу відповідача була направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.
Вказане поштове відправлення повернулось з відміткою про отримання відповідачем.
Однак, відповідач в судове засідання - не з'явився, в зазначені строки заперечень на позов та заяви про розгляд справи без його участі - відповідача не подавав, будь-яких клопотань від нього на адресу суду - не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідач, ОСОБА_4 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(а.с.6) зареєстрована як фізична особа - підприємець з 21.05.2007 року, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ(ДРФО) - НОМЕР_1, згідно картки особового рахунку(а.с.14).
При цьому, відповідач перебуває на обліку в ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області, та, відповідно, - є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Як вбачається із самостійно поданого відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області звіту про нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік, - сума єдиного внеску, яка мала бути сплачена відповідачем за 2011рік, - становить 3158,14грн., за 2012 рік, - сума єдиного внеску, яка мала бути сплачена відповідачем за 2012рік, - становить 376,27грн.
Проте, всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», - відповідач сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за 2011рік та 2012 рік - у повному обсязі не здійснив.
Таким чином, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість по єдиному внеску в сумі 4012,61грн.
яка виникла за 2011-2012 рік , та яку, і просить стягнути в судовому порядку з відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області.
Вказана заборгованість підтверджується наявними матеріалами справи: самостійно поданим відповідачем до управління Пенсійного фонду звітом про нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік(а.с.10), за 2012 рік (а.с.12), карткою особового рахунку фізичної особи - підприємця(а.с.14), довідкою-розрахунком (а.с.8).
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;
Пунктами 1, 4 ч. 2 ст.6 вищевказаного Закону - платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст.1 вказаного закону - мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону - єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 ч.1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Згідно з положеннями ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 року № 2857-VI- мінімальний розмір заробітної плати у 2011 році, встановлювався у наступних розмірах: з 01 січня - 941грн., з 01 квітня - 960грн., з 01 жовтня - 985грн., з 01 грудня - 1004грн.
Згідно з положеннями ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 року № 4282-VI- мінімальний розмір заробітної плати у 2012 році, встановлювався у наступних розмірах: з 01 січня - 1073грн., з 01 квітня - 1094грн.,з 1 липня 1102грн., з 01 жовтня - 1118грн., з 01 грудня - 1134грн.
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах 3 та 4 п.1 ч.1 ст. 4 цього Закону, - календарний рік.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
При цьому, абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.
Як вже було зазначено вище, із наявних матеріалів встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець, всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - сплати єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у повному обсязі - не здійснив.
Станом на час розгляду даної справи за відповідачем, рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 4012,61грн.
Докази добровільного погашення залишку вказаної суми боргу у розмірі 4012,61грн. - відповідачем не надані, в матеріалах справи - відсутні, а судом - не встановлені.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиного внеску у належному розмірі - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.
Керуючись статтями 2 - 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Прокурора Монастириського району в інтересах держави в особі: ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - задоволити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1, с. Горигляди, Монастириський район, Тернопільська область) заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 4012,61грн. на користь ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області, на р/р 37195076001911 в ОСОБА_3 Державної казначейської служби України в Монастириському районі, МФО 838012, код 21156344.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текс постанови виготовлено 11.04.2013р.
Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.
копія вірна
Суддя Ходачкевич Н.І.