копія
22 вересня 2011 р. Справа № 2a-1870/3163/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом 20-тої самостійної державної пожежної частини м. Білопілля Головного управління МНС України в Сумській області до Контрольно-ревізійного управління в Сумській області про визнання протиправною вимоги,-
Позивач, 20-та самостійна пожежна частина м. Білопілля Головного управління МНС України в Сумській області (далі - Позивач, СДПЧ-20), звернувся до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління у Сумській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправним і скасувати пункт 2 вимоги контрольно-ревізійного відділу в Білопільському районі № 01-14/411 від 10.05.2011 р.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що Контрольно-ревізійним відділом в Білопільському районі (далі - відповідач, КРВ) видано вимогу про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства при використанні бюджетних коштів від 10.05.2011 р. № 01-14/411 (далі - Вимога) на підставі акту ревізії фінансово-господарської діяльності 20-ї самостійної державної пожежної частини м. Білопілля за період з 01.01.2008 р. по 28.02.2011 р. № 01-20-02/10 від 18.04.2011 р. При цьому КРВ порушено строк прийняття вимоги, оскільки у ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. При цьому акт прийнято 20.04.2011 р., а вимогу - 10.05.2011 р. Щодо покриття позивачем за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх осіб у загальній сумі 11410,82 грн., то дане порушення є завідомо не виконуваним, оскільки на даний час пропущений строк позовної давності. Крім того, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 130 Кодексу законів про працю України при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав його необґрунтованості, вважав оскаржувану вимогу законною, просив у задоволенні позову відмовити, письмових заперечень або пояснень суду не надав.
Заслухавши доводи представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, у період з 21.03.2011 р. по 15.04.2011 р. контрольно-ревізійним відділом у Білопільському районі проведено ревізію фінансово-господарської діяльності СДПЧ-20 за період з 01.01.2008 р. по 28.02.2011 р., за наслідками якої складено Акт № 01-20-02/10 від 18.04.2011 р. (а.с. 6-34), (далі - Акт ревізії).
Згідно з Актом ревізії, за період з 01.01.2008 року по 28.03.2008 року склад II групи м. Білопілля знаходився на фінансовому обслуговуванні СДПЧ - 20 та проводилось нарахування та виплата заробітної плати працівникам складу. В ході ревізії встановлено, що приміщення матеріального складу II групи накопичення м. Білопілля в бухгалтерському обліку не обліковувалися, матеріальні цінності СДПЧ - 20 не зберігались. Відповідно до пояснення начальника фінансової частини ОСОБА_2 склади II групи накопичення згідно наказу МНС України від 06.02.2004 № 73 «Про зарахування в управління МНС України в Сумській області склади II групи накопичення» взято на фінансове забезпечення з 01.03.2004 р., майно та матеріали не передавались. З 28.03.2008 року згідно наказу Головного управління МНС України в Сумській області від 20.03.2008 № 192 працівників складу звільнено в зв'язку зі скороченням штатів. Також при проведенні ревізії встановлено, що за період з 01.01.2008 р. по 28.03.2008 р. нараховано та виплачено заробітної плати працівникам складу в сумі 8377,99 грн., в тому числі завідуючому складу в сумі 4735,60 грн. та комірнику в сумі 3642,39 грн., що є порушенням п.182 діючої Інструкції по бухгалтерському обліку в установах та організаціях, які знаходяться на Державному бюджеті СРСР від 10.03.1987 № 61, в якій визначено, що фактичними видатками вважаються дійсні витрати установи, оформлені відповідними документами, та порушенням п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 в частині того, що «до кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи». Внаслідок зазначеного проведено нарахувань на виплачену заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів в сумі 3032,83 грн., що суперечить ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97, ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» від 18.01.2001 № 2240, ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» від 26.06.1997 № 402/97- ВР, ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-Х1У від 23.09.1999 із внесеними змінами і доповненнями.
У зв"язку з викладеним, в Акті ревізії робиться висновок, що дане порушення призвело до покриття СДПЧ-20 за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх юридичних осіб всупереч законодавству при відсутності дебіторської заборгованості в загальній сумі 11410,82 гривень.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 10.05.2011 року контрольно-ревізійним відділом в Білопільському районі складено вимогу начальнику СДПЧ-20 за № 01-14/411 (а.с. 39-42), у пункті 2 якої зазначено, що в ході ревізії встановлено, що за період з 01.01.2008 р. по 28.03.2008 року склад II групи м. Білопілля знаходився на фінансовому обслуговуванні СДПЧ - 20 та проводилось нарахування та виплата заробітної плати працівникам складу. В ході ревізії встановлено, що приміщення матеріального складу II групи накопичення м. Білопілля в бухгалтерському обліку не обліковувалися, матеріальні цінності СДПЧ - 20 не зберігались. У зв'язку з цим поставлено вимогу провести претензійно-позовну роботу щодо повного повернення зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих нарахуваннях грошових коштів у сумі 11410,82 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП; провести перерахунок та відповідно взаємозвірки щодо сум внесків до Фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 3032,83 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).
Аналізуючи спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Щодо посилання відповідача в Акті ревізії та оскаржуваній вимозі на порушення позивачем п. 20 «Порядку складання, розгляду, затвердження і основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 у частині того, що «до кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи», слід зауважити наступне.
Згідно з пунктом 3 Тимчасового положення про 20-ту самостійну державну пожежну частину міста Білопілля, основним завданням СДПЧ-20 є: забезпечення реалізації державної політики в сфері цивільного захисту та пожежної безпеки, запобіганню виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, оперативного реагування на надзвичайні ситуації та пожежі (а.с. 76-80).
Відповідно до Довідки № 27 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України СДПЧ-20 зареєстрована за видами діяльності згідно Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД): 75.11.4 Управління на рівні районів, міст, внутрішньоміських районів; 75.24.2 Діяльність щодо безпеки населення в надзвичайних ситуаціях; 75.25.0 Захист цивільного населення. Зокрема, вид діяльності 75.24.2 включає забезпечення населення предметами першої необхідності в разі надзвичайних ситуацій в мирний час.
Як зазначив у письмових поясненнях позивач (а.с. 67) і це не спростовано відповідачем, склади ІІ-ї групи накопичення призначені для зберігання матеріальних резервів, які повинні використовуватись при запобіганні та ліквідації надзвичайних ситуацій, а їх працівники - для забезпечення населення предметами першої необхідності. Заробітна плата нараховувалась і виплачувалась завідуючому складу та комірнику, котрі виконували вказану функцію. Саме на цій підставі до кошторису було включено видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності СДПЧ-20.
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем п. 182 Інструкції по бухгалтерському обліку в установах та організаціях, які знаходяться на Державному бюджеті СРСР, затвердженої наказом Міністерства фінансів СРСР № 61 від 10.03.1987 р., у якому визначено, що фактичними видатками вважаються дійсні видатки установи, оформлені відповідними документами, слід зауважити наступне.
Як встановлено вивченням матеріалів справи, наказами МНС України від 16.02.2004 р. № 73 (а.с. 68), Управління МНС України в Сумській області від 12.03.2004 р. № 84 (а.с. 69), Управління МНС України в Сумській області від 02.04.2004 р. № 113 (а.с. 70), СДПЧ-20 мала взяти на фінансове забезпечення з 01 березня 2004 року склади ІІ-ї групи накопичення в складі фактичної чисельності працівників.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що видатки по заробітній платі працівникам складу обумовлені характером діяльності СДПЧ-20, проведені на виконання вимог наказів вищестоящих установ, при цьому оформлені належними документами, а саме, розрахунковими відомостями на виплату зарплати робітникам матеріально-технічного складу 2-ї групи за січень-березень і розрахунковими листами (а.с. 105-111). Тобто на виплату заробітної плати працівникам СДПЧ-20 здійснювались видатки, які оформлені відповідними документами, у зв'язку з чим посилання відповідача на порушення позивачем вимог п. 182 Інструкції по бухгалтерському обліку в установах та організаціях, які знаходяться на Державному бюджеті СРСР, затвердженої наказом Міністерства фінансів СРСР № 61 від 10.03.1987 р. суд вважає необґрунтованим.
Щодо посилань відповідача на порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності», ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття», ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд вважає вказані посилання безпідставними, виходячи з наступного.
Так, статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) визначено об'єкт оподаткування вказаним збором, а саме, зазначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, це фактичні витрати на оплату праці працівників…, а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру (пункт 1 вказаної статті).
Статтею 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, зокрема, це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах (пункт 1 частини 1 вказаної статті).
Статтею 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено перелік осіб, які підлягають страхуванню на випадок безробіття, зокрема, це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю (частина 1 даної статті).
Що стосується посилання в Акті ревізії на порушення позивачем приписів статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», то вказана стаття регулює страхові тарифи, розміри та порядок здійснення страхових внесків до фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Суд зазначає, що, як вбачається з тексту Акту ревізії, у чому конкретно полягають порушення позивачем вищенаведених норм вказаних законів, відповідачем не зазначено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку щодо обгрунтованості позовних вимог та необхідності їх задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов 20-тої самостійної державної пожежної частини м. Білопілля Головного управління МНС України в Сумській області до Контрольно-ревізійного управління в Сумській області про визнання протиправною вимоги - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним і скасувати пункт 2 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в Білопільському районі від 10.05.2011 року № 01-14/411.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис) Д.М. Савченко
З оригіналом згідно
Суддя Д.М. Савченко
Повний текст постанови складено 27.09.2011 року.