копія
28 квітня 2011 р. Справа № 2a-1870/2222/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про визнання протиправною та скасування вимоги ,-
Відкрите акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми (далі по тексту - УПФУ в Зарічному районі м. Суми, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу УПФУ в Зарічному районі м. Суми від 05 квітня 2011 року № Ю 988/29 про сплату недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій та пені на загальну суму 25 137 893,50 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що Сумським окружним адміністративним судом протягом 2009-2010 років за позовами відповідача виносилися постанови про задоволення позовних вимог про стягнення з позивача сум недоїмки за період з червня 2009 року по грудень 2010 року включно. сі судові рішення звернуто до виконання, виконавчі документи перебувають у провадженні підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області. Відповідно до п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, тобто підлягає примусовому виконанню органам державної виконавчої служби. Таким чином, позивач вважає, що, оскільки і судове рішення, і вимога можуть бути звернуті до примусового виконання, направлення вимоги від 05.04.2011 року порушує права позивача і є незаконним. Також, на думку позивача, відповідачем не надано інформації, на підставі якої нараховано суму недоїмки.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 11), пояснивши при цьому, що статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Проте позивач із заявою про узгодження вимоги до відповідача не звертався, також до позову не додані документи (розрахунки, копії платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначеної у вимозі. Також відповідачем зазначено, що вимога про сплату боргу є виконавчим документом, отже - заходом позасудового стягнення, а не досудового врегулювання спору. Законодавством передбачене право Пенсійного фонду України вирішувати питання стягнення недоїмки, штрафів та пені як у позасудовий спосіб, тобто шляхом пред'явлення вимоги, рішення про застосування фінансових санкцій, нарахування пені до органу державної виконавчої служби, так і у судовому порядку через звернення з відповідним позовом до суду. Також представник відповідача пояснив, що на виконанні в органах державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження щодо стягнення з позивача на підставі судових рішень сум недоїмки, фінансових санкцій та пені на користь відповідача; також не заперечував, що частково до оскаржуваної вимоги включено і суми, які стягуються з позивача на користь відповідача на підставі судових рішень.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05 квітня 2011 року УПФУ в Зарічному районі м. Суми винесено вимогу про сплату боргу за № Ю 988/29, згідно з якою від ВАТ "Сумихімпром" вимагається сплата недоїмки зі страхових внесків та пені у загальній сумі 25 137 893,50 грн. (а.с. 4). Дану вимогу, згідно з відміткою канцелярії, позивач отримав 08 квітня 2011 року.
З пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні, вбачається, що заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди, які охоплені вимогою від 05 квітня 2011 року № Ю 988/29, частково була заявлена УПФУ в Зарічному районі м. Суми в позовному порядку до Сумського окружного адміністративного суду.
При цьому позивач в позовній заяві зазначає, що чинне законодавство не передбачає одночасного стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків шляхом направлення вимоги та в судовому порядку.
Однак суд не погоджується з такими доводами позивача, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
У разі якщо стммрахувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються
Норми закону, викладені вище, кореспондуються з положеннями п.п. "ґ" п. 8.6. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, де зазначено, що вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.
Тобто, звертаючись до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків відповідач діяв в межах наданих йому Законом повноважень, який не забороняє управлінню Пенсійного фонду виносити вимогу та одночасно звертатися до суду з вимогами про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків. В такий спосіб не порушуються права страхувальників, оскільки, у випадку існування рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі, вона вважається відкликаною.
Окрім того, відповідно до п. 2.1. "Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 року за № 81/8680, у разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
Як встановлено судом, позивач із заявою про узгодження вимоги від 05.04.2011 року до УПФУ в Зарічному районі м. Суми не звертався, документів на підтвердження неправильності обчислення сум недоїмки зазначеної у вимозі, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, винесено вимогу про сплату позивачем недоїмки зі страхових внесків та пені № Ю 988/29 від 05 квітня 2011 року, у зв'язку з чим вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окруний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис) Д.М. Савченко
З оригіналом згідно
Суддя Д.М. Савченко
Повний текст постанови складено 04 травня 2011 року.