08.10.2009 року Справа № Б15/65-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.
при секретарі: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
ініціюючого кредитора -не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.36-38, т.2);
кредитора -Чижикова Ольга Юріївна, довіреність № б/н від 17.07.09;
боржника -не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.36-38, т.2);
розпорядник майна - не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.36-38, т.2);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро” м.Дніпропетровськ
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009 року про накладення арешту
у справі № Б15/65-09
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Компанії Тандем”, м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро”, м.Дніпропетровськ
про визнання банкрутом
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009р. (суддя Петренко Н.Е.) по справі № Б15/65-09 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Компанії Тандем”, м.Дніпропетровськ (далі -ТОВ “Компанія Тандем”) до товариства з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро”, м.Дніпропетровськ (далі -ТОВ “Автоленд-Дніпро”) про визнання банкрутом було накладено арешт на всі належні ТОВ “Автоленд-Дніпро” м.Дніпропетровськ на праві власності основні засоби (основні фонди), які відображаються в його балансі, включаючи машини та обладнання, інструменти, прилади, інвентар та інше майно тривалого використання.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області мотивовано ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.66-67 ГПК України.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою господарського суду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся боржник -ТОВ “Автоленд-Дніпро” м.Дніпропетровськ, оскільки:
- скаржник вважає ухвалу господарського суду від 17.03.2009р. передчасною, такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки заходи щодо забезпечення позову мають відповідати цілям відновлення платоспроможності боржника та не перешкоджати йому у здійсненні фінансово-господарської діяльності; отже, в процедурі банкрутства слід вживати такі заходи, які нададуть можливість боржнику підвищити свою платоспроможність та розрахуватися з кредиторами;
- оскільки боржник займається виробничою, торговельною, інноваційно-посередницькою та консультаційною діяльністю, накладення арешту може зробити неможливою фінансову стабілізацію підприємства, в тому числі здійснити розрахунки з кредиторами.
Ініціюючий кредитор, арбітражний керуючий Салова М.С. не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України), як не скористались правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України), про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується залученими до справи доказами (поштові повідомлення від 29.09.2009р. № 88887, 88879, 88860 (а.с.36-38, т.2)).
Подання 06.10.2009р. касаційної скарги ТОВ “Компанією Тандем” на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2009р. по цій справі свідчить про факт її отримання ініціюючим кредитором та про факт належного повідомлення про час та місце судового засідання 08.10.2009р. по цій справі.
07.10.2009р. скаржником подано клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, на думку колегії суддів, виходячи з наступного. По-перше, на обґрунтування зазначеного клопотання не подано жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України; по-друге, апеляційний господарський суд обмежений процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, крім цього, колегія суддів бере до уваги факти неодноразового оскарження до судів касаційних інстанцій ініціюючим кредитором ухвал суду апеляційної інстанції, які не підлягають оскарженню або оскаржуються з формальних підстав та судами вищих інстанцій відмовлено в задоволенні касаційних скарг ініціюючого кредитора або відмовлено в порушенні касаційного провадження, що підтверджується матеріалами справи та фактично свідчить про зловживання своїми процесуальними правами ініціюючим кредитором, також колегія суддів враховує, що апеляційне провадження по цій справі було порушено ще 22.04.2009р. (а.с.126, т.1).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України, виходячи з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2009р. було порушено провадження у справі № Б15/65-09 за заявою ТОВ “Компанії Тандем” м.Дніпропетровськ до ТОВ “Автоленд-Дніпро” м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом (а.с.1, т.1) на загальних підставах, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
На обґрунтування заяви про порушення провадження у справі ініціюючий кредитор послався на факт визнання боржником претензії № 02/12 від 02.12.2008р. в сумі 1 770 209 грн. 60 коп., виставлення до установи банку боржника 05.03.2009р. платіжного доручення № 1 на суму 1 770 290 грн. 60 коп. (а.с.34-37, т.1), яке було залишено без оплати через відсутність грошових коштів на рахунку боржника (а.с.37, на звороті), що підтверджується надписом, вчиненим установою банку.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржник -це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Будь-які інші докази, підтверджуючи факт неплатоспроможності боржника протягом 3-х місяців відсутні в матеріалах справи, не надавались сторонами відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України судам обох інстанцій.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що платіжне доручення № 1 перебувало в установі банку лише один день -05.03.2009р. та саме в цей день було порушено провадження у справі про банкрутство боржника на загальних підставах.
Слід зазначити, що Закон України “Про виконавче провадження” (в редакції Закону України від 05.03.2009р. № 1076-VI (яка діяла станом на 17.03.2009р. (день прийняття оскаржуваної ухвали господарським судом)) не відносить до документів виконавчого характеру ані відповідь про визнання претензії кредитора, ані акт звірки. Таким чином, виконавче провадження по стягненню визнаної заборгованості не здійснювалось, а процедура банкрутства по цій справі не опробовувалась виконавчим провадженням.
Відповідно до ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.
Оскільки, лист боржника про визнання претензії (а.с.36, т.1) не містить такого розпорядження, зокрема, ані банку, ані ініціюючому кредитору, відсутні будь-які інші докази в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджуючи обов'язок установи банку здійснити списання визнаної по претензії суми, то відсутні підстави вважати, що платіжне доручення № 1 було акцептовано боржником. Отже, виставлення платіжного доручення № 1 до установи банку боржника мало фактично суто формальний характер.
За цих обставин колегія суддів вважає, що порушення провадження про банкрутство боржника не є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а вжиті ухвалою від 17.03.2009р. по цій справі заходи по забезпеченню вимог кредиторів не ґрунтуються на законі.
Враховуючи викладене, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009р. про накладення арешту по цій справі (а.с.120, т.1) підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ТОВ “Автоленд-Дніпро” -підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро” м.Дніпропетровськ -задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009р. про накладення арешту по справі № Б15/65-09 -скасувати.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.
Головуючий О.М. Виноградник
Судді О.В. Джихур
О.М.Лисенко