ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/290
07.09.09
За позовом Акціонерного страхового товариства «Вексель»
до 1) Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління Солом'янського району м. Києва»
2) Закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Іващенко Василь Кузьмич
про стягнення 24 610,00 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явився;
від відповідача - 1 не з'явився;
від відповідача - 2 не з'явився;
третя особа Іващенко В.К.
У квітні 2009 року Акціонерне страхове товариство «Вексель»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління Солом'янського району м. Києва»(далі -відповідач-1) про стягнення страхового відшкодування в сумі 24 610 грн.
Ухвалою суду від 27.04.2009 було порушено провадження у справі № 34/290, залучено до участі у справі Іващенко В.К., в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а розгляд справи було призначено на 25.05.2009.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 10.08.2009 залучено до участі у справі іншого відповідача -Закрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «АСКА», розгляд справи відкладено на 07.09.2009.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №202-8048/07 СЦСП від 12.11.2007 (далі -Договір страхування), на підставі страхового акту №4008/08 від 25.06.2008 та на підставі Ремзаказу №318 від 19.05.2008 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 24 610 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12324 від 25.06.2008.
10.08.2009 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На призначене судове засідання 07.09.2009 представник позивача та відповідачів не з'явились.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
12.11.2007 між позивачем та Севруком Анатолієм Євгеновичем (далі -Страхувальник) було укладено Договір страхування, за умовами якого позивач прийняв під страховий захист транспортний засіб Страхувальника Nissan Almera, сірий, 2007 року випуску, р.н.з. АІ 0590 ВН, номер кузова №KNMCSHLMS7P666745 (далі - Nissan Almera).
Відповідно до п.3.10 Договору страхування, загальна страхова сума становить 76 709,50 грн.
19.04.2008 Іващенко В.К. близько 13 год. 45 хв., керуючи ТЗ МАЗ д.н.з. АА 1778 СІ по вул. Набережно-Корчуватській в м. Києві, всупереч п.п.13.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не витримав безпечний боковий інтервал,в результаті чого, відбулось зіткнення з автомобілем Nissan Almera, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Як слідує з матеріалів справи, Іващенко В.К. був запрошений позивачем для участі в огляді автомобіля Nissan Almera, який відбувся 25.04.2008 о 09 год. 30 хв., про що зокрема свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення телеграмою.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.05.2008 у справі №3-20297/08 визнано винним Іващенка Василя Кузьмича у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Внаслідок даної ДТП застрахованому ТЗ було завдано технічних пошкоджень, що підтверджується Довідкою ВДАІ Голосіївського району ГУ МВС України в м. Києві , відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку.
Згідно наданого звіту про оцінку автомобіля Nissan Almera, складеного Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою Горовим Є.О. вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 24 637,76 грн.
Відповідно до Договору страхування, на підставі страхового акту №4008/08 від 25.06.2008 та на підставі Ремзаказу №318 від 19.05.2008 позивач здійснив виплату Страхувальнику страхового відшкодування в сумі 24 610 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12324 від 25.06.2008.
05.10.2007 між ЗАТ УАСК «АСКА»та відповідачем-1 було укладено Поліс, яким передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до зазначеного Полісу, забезпеченим ТЗ є МАЗ-5551, АА 1778СІ, 2003 року випуску.
Згідно з п.2 Полісу ліміт відповідальності Страховика -ЗАТ «УАСК «АСКА»становить 40 000 грн. за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого). Франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи), яка складає 510 грн.
04.10.2007 між позивачем та відповідачем-1 укладено Договір №7149191, відповідно до якої застрахованими за цим договором є особи, П.І.Б., дата народження і адреси яких зазначені в списку (додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом V Договору №7149191 передбачено, що страхова сума -грошова сума, в межах якої Страховик здійснює виплату при настанені страхового випадку за відповідним ризиком. Страхова сума на кожного Застрахованого встановлюється в розмірі 51 000 грн.
Загальна страхова сума за цим договором визначена в розмірі 1 581 000 грн. (п. VІ Договору №7149191).
Згідно наявного в матеріалах справи додатку №1 до Договору №7149191, пунктом 9 у зазначеному переліку визначений Іващенко Василь Кузьмич, 13.12.1964 р.н.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Позивач звернувся до відповідача-2 з заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 24 610 грн., оскільки до позивача перейшло право вимоги до Іващенко В.К. в сумі сплаченого страхового відшкодування, а цивільно-правова відповідальність даної особи, відповідно до Полісу застрахована саме у ЗАТ «УАСК «АСКА».
Зазначена заява була отримана відповідачем-2 06.07.2009 та зареєстрована за вих. №119/09, про що свідчить відтиск печатки ЗАТ «УАСК «АСКА»на ній.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, фактичні витрати позивача пов'язані з даним випадком, підлягають відшкодуванню в сумі 24 610 грн.
Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 1 статті 12 Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відтак, з відповідача-2 підлягає стягненню сума боргу за вирахуванням 510 грн. франшизи, 24 610 грн. -510 грн. = 24 100 грн.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується розмір страхового відшкодування складає 510 грн. підлягає стягненню з відповідача-1.
Враховуючи викладене, за встановлених в судовому порядку обставин, суд стягує з відповідача-2 суму страхового відшкодування, зменшену на розмір франшизи в сумі 24 100 грн., а розмір франшизи з відповідача-1.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідачем-1 не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідач-2 не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідачів (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»(03186, м. Київ, вул. Антонова, 5; 83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, ідентифікаційний код 13490997) на користь Акціонерного страхового товариства «Вексель»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 7, ідентифікаційний код 20031391) 24 100 (двадцять чотири тисячі сто) грн. страхового відшкодування, а також 241 (двісті сорок одну) грн. витрат по сплаті державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Комунального підприємства Шляхово-експлуатаційне управління Солом'янського району м. Києва (03151, м. Київ, вул. Народного Ополченння, 16, ідентифікаційний код 31806946) на користь Акціонерного страхового товариства «Вексель»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 7, ідентифікаційний код 20031391) 510 (п'ятсот десять) грн. франшизи, а також 5 (п'ять) грн. 10 коп. витрат по сплаті державного мита та 2 (дві) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя
Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 07.10.2009