Справа № 815/3082/15
07 вересня 2015 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, Суворовський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 або позивач) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (надалі - ГУ МВС України в Одеській області або відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просив суд: зобов'язати відповідача внести відомості до відповідних обліків МВС України та УМВС України в Одеській області інформацію про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 11.12.2007р.; визнати дії відповідача щодо внесення відомостей про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до кримінальної відповідальності 12.10.2004р. Суворовським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за ч.2 ст. 296 КК України незаконними; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області вилучити з відповідних обліків МВС України та УМВС України в Одеській області інформацію про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до кримінальної відповідальності 12.10.2004 року Суворовським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за ч. 2 ст. 296 КК України.
Ухвалою суду від 08.07.2015р. провадження в адміністративній справі №815/3082/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача внести відомості до відповідних обліків МВС України та УМВС України в Одеській області інформацію про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 11.12.2007р.; визнання дій відповідача щодо внесення відомостей про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до кримінальної відповідальності 12.10.2004р. Суворовським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за ч.2 ст. 296 КК України незаконними закрито.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно відомостей реєстрів обліку ГУ МВС ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності 12.10.2004р. Суворовським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за ч. 2 ст. 296 КК України у той час, як рішення про притягнення позивача в якості обвинуваченого скасовано відповідною постановою прокурора, а відповідна кримінальна справа стосовно позивача у судовому порядку не розглядалася. Зазначене, на думку представника позивача, порушує право ОСОБА_1 на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст. 8 Загальної декларації прав людини 1948 року).
У судовому засіданні 08.07.2015р. протокольною ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, залучено Суворовський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Представник позивача у судове засідання не прибув. Подав до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, якою також заявив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача до суду не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно. Жодних заяв, клопотань про неможливість прибути до суду не надходило. Разом з тим, у судовому засіданні 10.08.2015р. представник відповідача заявив, що позовні вимоги не підтримує у повному обсязі.
Представник Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області у судове засідання не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно. Жодних заяв, клопотань про неможливість прибути до суду не надходило. Однак у судовому засіданні 10.08.2015р. представник Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області заявив, що проти заперечує проти позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак суд ухвалив продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 08.11.2004р. по справі №5-531 позивача, ОСОБА_1, засуджено за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном строком 3 роки. (а. с. 9).
11.12.2007р. постановою Суворовського районного суду м. Одеси від по справі №5-531 ОСОБА_1 звільнено від призначеного судом покарання по вироку у відповідності до ст. 78 ч. 1 КК України (а. с. 9).
Вказана постанова набрала законної сили 19.12.2007р.
Згідно довідки №431-25112014/51210 ГУ МВС України в Одеській області за обліками МВС ОСОБА_1 був засуджений 08.11.2004р. Суворовським р/с м. Одеси за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України з випробувальним терміном на 2 роки; притягується до кримінальної відповідальності 12.10.2004р. Суворовським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за ч. 2 ст. 296 КК України. Матеріали кримінальної справи згідно ст. 232 КПК України направлені до суду 24.12.2004р. Станом на 28.11.2014р. інформація щодо розгляду справи судом до УІАЗ ГУМВС України в Одеській області не надходила (а. с. 7).
З метою перевірки інформації щодо скерування справи до суду позивач звернувся із запитом до Суворовського районного суду м. Одеси, який листом від 13.01.2015р. за вих. №583 повідомив, що згідно перевірки алфавітних покажчиків реєстрації кримінальних справ за 2004-2006 роки кримінальна справа у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ст. 296 ч. 2 КК України до суду не надходила та не реєструвалась (а. с. 8).
З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2004р. за фактом побиття людини Суворовським РВ УМВС України в Одеській області порушено кримінальну справу №10200401345 за ст. 296 ч. 2 КК України (хуліганство), що підтверджується даними алфавітної картки, статистичних карток та довідкою про рух кримінальної справи (а. с. 51-56, 64-65).
27.09.2004р. в якості підозрюваного по даній справі допитано ОСОБА_1 та 12.10.2004р. старшим слідчим Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_1
Відповідно до відомостей, зазначених у статистичній картці про наслідки розслідування злочину, кримінальну справу №10200401345 спрямовано до суду 24.12.2004р.
Водночас, згідно довідки про рух кримінальної справи №10200401345 10.11.2004р. заступником прокурора Суворовського району м. Одеси ОСОБА_3 винесено постанову про відміну постанови про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 227 КПК України (а. с. 65).
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, якими регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 21 Закону України „Про інформацію" встановлено, що інформація державних органів - це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади. Джерела і порядок одержання, використання, поширення та зберігання офіційної інформації державних органів визначаються законодавчими актами про ці органи.
Відповідно до частини 4 ст. 23 Закону України „Про інформацію", забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.
Стаття 1 Закону України „Про міліцію" визначає, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Відповідно до п 2 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону, одним з основних обов'язків міліції є виявлення, запобігання припинення та розкриття злочині, вживання з цією метою оперативно-розшукових ті профілактичних заходів.
Стаття 11 Закону України „Про міліцію" визначає права міліції при виконанні своїх обов'язків. Відповідно до пункту 13 вказаної статті, міліція має право вести профілактичний облік правопорушників, криміналістичний та оперативний облік в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на міліцію Законом.
Наказом МВС України №823/188 від 23.02.2002 року затверджено Інструкцію про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України (далі - Інструкція), яка визначає порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України (далі - Інструкція № 823/188)
Правовою основою ведення оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є Конституція України, Закони України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність", «Про інформацію», міжнародні договори у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку (п. 1.2. Інструкції).
Відповідно до п.2.1 Інструкції № 823/188 об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.
Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем.
Згідно п. 3.1 Інструкції № 823/188, підстави для поставлення на облік осіб, які засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності, оголошені в розшук, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом: а) постанова про притягнення як обвинувачуваного; б) вирок суду; в) санкціоновані прокурором протоколи, складені відповідно до статті 426 КПК України; г) постанова про заведення оперативно-розшукової справи; ґ) постанова про затримання особи, яка підозрюється в занятті бродяжництвом.
Враховуючи, що постановою старшого слідчого Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 ОСОБА_1 притягнуто в якості обвинуваченого, суд вказує на наявність у відповідача підстав для постановлення ОСОБА_4 на відповідний облік.
У розділі 10 Інструкції № 823/188 передбачено терміни зберігання облікових документів.
Відповідно до п. 10.2 Інструкції № 823/188, в оперативно-довідкових картотеках облікові документи зберігаються: 10.2.1. Постійно: а) на засуджених за злочини проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; б) на засуджених до довічного позбавлення волі (у тому числі тих, хто раніше був засуджений до смертної кари); в) на осіб, померлих у місцях позбавлення волі та під час слідства; г) на осіб, що стали жертвами політичних репресій.
Згідно з п. 10.2.2 Інструкції на засуджених до позбавлення волі за скоєння: а) особливо тяжких злочинів (пункт 5 статті 12 КК України) - 50 років після відбування покарання; б) тяжких злочинів (пункт 4 статті 12 КК України) - 30 років після відбування покарання; в) злочинів середньої тяжкості (пункт 3 статті 12 КК України) - 20 років після відбування покарання; г) злочинів невеликої тяжкості (пункт 2 статті 12 КК України) - 10 років після відбування покарання.
Відповідно до п. 10.2.3 на осіб, засуджених до мір покарання без позбавлення волі: а) один раз - 5 років після відбування покарання; б) два і більше разів - 10 років після відбування покарання за останньою судимістю.
На осіб, засуджених до штрафу, - 5 років після винесення рішення (п. 10.2.3.1 Інструкції).
Згідно з п. 10.2.3.2. Інструкції у разі основного покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, службового обмеження для військовослужбовців, а також тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців - 2 роки після закінчення визначеного судом терміну обмеження.
10.2.4. Щодо інших категорій осіб:
а) на осіб, які вчинили злочини і за рішенням суду поміщені в психіатричні лікарні для примусового лікування або передані під опіку родичів чи інших осіб, що доглядають за хворим, - до досягнення ними 80-річного віку;
б) на осіб, амністованих на стадії досудового слідства, або до вступу вироку в законну силу - 10 років з моменту прийняття рішення про амністію;
в) на засуджених осіб, амністованих після вступу вироку в законну силу, - на загальних підставах відповідно з підпунктами 10.2.1, 10.2.2, 10.2.3, 10.2.4 Інструкції, але не менш ніж 10 років після звільнення від покарання;
г) на осіб, кримінальні справи стосовно яких припинені відповідно до статей 22, 44 - 49, 97 - 10 років з дня припинення справи;
ґ) на осіб, оголошених у розшук, - до припинення розшуку його ініціатором;
д) на осіб, затриманих за підозрою в занятті бродяжництвом, - 5 років;
е) на осіб, відносно яких матеріали протокольної форми направлені до суду відповідно до статті 426 КПК України, - 10 років;
є) на іноземців - на загальних підставах відповідно до підпунктів 10.2.1, 10.2.2, 10.2.3, 10.2.4, 10.2.5 Інструкції.
10.2.5. На осіб, які відбували покарання за статтями Кримінального кодексу України 1961 року, виключеними з чинного Кримінального кодексу України 2001 року:
а) у разі засудження до позбавлення волі - 10 років після відбування покарання;
б) у разі засудження до мір покарання без позбавлення волі - 2 роки після відбування покарання.
З матеріалів справи вбачається, що місце перебування кримінальної справи №10200401345 не відомо, до суду справа не надходила, а відтак і судове рішення за результатами розгляду справи не приймалося.
При цьому, з аналізу наведених правових норм вбачається, що Інструкцією не передбачено зберігання облікових документів у випадках, коли відсутнє рішення суду, а кримінальну справу не припинено.
Порядок та підстави вилучення облікових документів з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ визначено п. 11 Інструкції, відповідно до якого з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку; б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду; в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок; г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв'язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п. 10 Інструкції.
Отже, чинною Інструкцією не встановлено обов'язку органів внутрішніх справ вилучати з відповідних реєстрів облікових документів про осіб, стосовно яких відсутнє рішення суду, що набрало законної сили, а кримінальну справу не припинено, в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Разом з тим, конституційні положення, закріплені в ст. 32 Конституції України, передбачають, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для постановлення позивача на облік стало прийняття постанови слідчого про притягнення в якості обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст. 296, ч. 2 КК України.
Положеннями ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Частиною 2 статті 296 КК України встановлено, що хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Таким чином, позивача узято на облік на підставі обвинувачення його у скоєнні злочину середньої тяжкості.
Враховуючи зазначене, за правилами КК України, особа, обвинувачена у скоєнні злочину середньої тяжкості, що стався 11.09.2004р., та відносно якої не прийнято рішення суду про визнання такої особи винною у скоєнні злочину, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності 11.09.2009р.
За аналогією з кримінальним законом можливо стверджувати про те, що у відповідача були підстави для вилучення з оперативно - довідкових картотек облікових документів, відомостей щодо притягнення позивача до кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку їх зберігання.
Крім того, суд звертає увагу, що постанову слідчого про притягнення позивача в якості обвинуваченого скасовано.
За таких умов, встановивши, що станом на момент розгляду даної справи сплив строк упродовж якого особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, суд вважає, що й підстави для зберігання відповідної інформації в оперативно - довідкових картотеках органів внутрішніх справ відсутні.
Тому для повного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України та з урахуванням ст. 32 Конституції України зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області вилучити з бази даних ГУ МВС України в Одеській області відомості щодо притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до кримінальної відповідальності 12.10.2004 року Суворовським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за ч. 2 ст. 296 КК України.
Що стосується вимоги позивача щодо вилучення інформації з відповідних обліків МВС України, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції централізований облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України (далі - ДІТ при МВС), а регіональний (місцевий) облік - управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється ДІТ при МВС України, а в місті Севастополі - УОІ при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим.
Таким чином, до компетенції відповідача не належить внесення відомостей, зміна таких відомостей чи їх вилучення із бази даних централізованого обліку МВС.
Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 158-163, 167, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Суворовський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області вилучити з бази даних ГУ МВС України в Одеській області відомості щодо притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до кримінальної відповідальності 12.10.2004 року Суворовським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за ч. 2 ст. 296 КК України.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.М.Токмілова