83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.10.09 р. Справа № 25/80
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” м. Слов'янськ Донецької області
за участю третьої особи з боку позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Національної комісії регулювання електроенергетики України м. Київ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія” м. Слов'янськ Донецької області
про стягнення 480935грн.72коп.
За участю
представників сторін:
від позивача: Манукян Р.Я.- юрисконсульт (довіреність № 160 від 17.12.2008);
від відповідача: Павенко Г.С. - представник (довіреність № 11 від 08.05.2009р. ), Скиба А.О. - директор (наказ № 39к від 09.02.2009);
від третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні 22.09.2009
було оголошено перерву до
01.10.2009 до 10год.50хв.
Позивач - відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” м. Слов'янськ Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія” м. Слов'янськ Донецької області про стягнення 480935грн.72коп., у тому числі заборгованість за природний газ в сумі 432515грн.08коп., пеня в сумі 28394грн.61коп., індекс інфляції в сумі 16435грн.57коп., 3% річних у розмірі 3590грн.46коп. (ціна позову складає 480935,72грн. відповідно до обґрунтованого розрахунку суми позову за вих.. № 362/04 від 17.06.2009, яким позивач зменшив позовні вимоги та який відповідно до ст. 22 ГПК України був прийнятий - ухвала суду від 18.06.2009).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання природного газу № 09-13/1(2009)-Пр від 01.01.2009р., додаткову угоду від 01.01.2009р. до договору про постачання природного газу № 09-13/1(2009)-Пр від 01.01.2009р., акт - рахунок від 06.01.2009р., акт № 23 прийому - передачі природного газу і виконання послуг з транспортування від 31.01.2009р., розрахунок ціни позову, акт від 16.03.2009р., акт від 17.03.2009р., звіт за березень 2009р., лист № 142/11 від 18.03.2009р., постанову НКРЕ України № 195 від 19.02.2009р., лист - роз'яснення НКРЕ України № 1356/24/17-09 від 03.03.2009р., платіжні доручення в підтвердження часткової оплати відповідачем суми заборгованості. Свою позицію позивач, також, мотивує ст. 9 ЗУ “Про ціни та ціноутворення” та тим, що зміна ціни з 01.01.2009 введена в дію з 01.01.2009, було проведене відповідне коригування, як то передбачено п. 5.2. договору, укладеного між сторонами. Крім того, п. 5.3. договору встановлено, що ціна на природний газ є обов'язковою для обох сторін і додатковому узгодженню не підлягає.
У відзиві на позовну заяву (вих. № 612 від 23.04.2009р.) відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на неправомірність збільшення розміру ціни за газ з 01.01.2009р.
Ухвалою від 28.05.2009 суд, за письмовим клопотанням сторін, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду справи на два місяці - до 01.08.2009р.
Ухвалою від 18.06.2009 суд, за письмовим клопотанням сторін, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду справи на два місяці - до 01.10.2009р. у зв'язку з необхідністю отримання відповіді з Міністерства юстиції України на лист - запит позивача № 854 від 11.06.2009р.
Листом за вих. № 4217/13/17-09 від 25.06.2009р. НКРЕ України, посилаючись на контракт, укладений 19.01.2009р. між ВАТ „Газпром” та НАК „Нафтогаз України” на 2009р., зазначила, що граничні ціни на газ для промислових підприємств встановлені з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.
В листі - відповіді (вих. № 8321-0-26-09-18 від 23.06.2009р.) Міністерство юстиції України, з огляду на ст. 55 ЗУ „Про Кабінет Міністрів України”, ст.ст. 57 - 58 Конституції України та ст. 1 Указу Президента України № 503 від 10.06.1997р., зазначило, що вважає датою набрання чинності постанови КМУ № 36 від 28.01.2009р. „Про внесення змін до деяких постанов КМУ” - 04.02.2009р.
Відповідач для залучення до матеріалів справи надав суду копію постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2009 у справі № 2а-6789/09/2670, яка судом розглянута та долучена до матеріалів справи.
В судовому засіданні 22.09.2009 було оголошено перерву до 01.10.2009 до 10год.50хв. для надання сторонами додаткових документів в обґрунтування позовних вимог та заперечень.
01.10.2009 судове засідання було продовжено.
Позивач 01.10.2009 через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог (вих. № 565/04 від 30.09.2009), відповідно до якої уточнив позовні вимоги та просить суд:
- Стягнути з відповідача заборгованість за природний газ в сумі 432515грн.08коп., пеню в сумі 28394грн.61коп., індекс інфляції в сумі 16435грн.57коп., 3% річних в сумі 3590грн.46коп.;
- стягнути з відповідача суму вартості збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за період з 01.01.2009 по 12.01.2009 в розмірі 172933грн.27коп.;
- судові витрати покласти на відповідача.
Зазначену заяву суд не приймає до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, а саме: не оплачена митом (позивач цією заявою збільшив позовні вимоги) та не направлена відповідачу по справі (відсутні докази відправки).
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
01.01.2009 між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія” (Покупець) був укладений договір на постачання природного газу № 09-13/1 (2009)-Пр.
Відповідно до п. п. 1.1., 4.1. зазначеного договору Постачальник передає Покупцю в 2009 році природний газ за ціною 1900,51грн. за 1000куб.м, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Ціна, зазначена в п. 4.1. договору, є обов'язковою для обох Сторін і додатковому узгодженню не підлягає (п. 5.3. договору).
На виконання умов договору на постачання природного газу № 09-13/1 (2009)-Пр від 01.01.2009 позивач в січні 2009 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 1041,402тис.куб.м., а відповідач, відповідно, спожив його.
Позивач в позовній заяві зазначив про те, що відповідачу було поставлено природного газу на загальну суму 2722120грн.68коп., оплачено останнім - 2289605грн.60коп.; станом на 01.03.2009 заборгованість складає 432515грн.08коп.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із змінами ціни на природний газ, позивачем була надана відповідачу для розгляду та підписання додаткова угода до договору на постачання природного газу № 09-13/1 (2009)-Пр від 01.01.2009. Зазначена додаткова угода була датована 01.01.2009 та підписана відповідачем.
Відповідно до цієї угоди, з огляду на постанову НКРЕ України від 29.01.2009 № 57 „Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік” ціна на природний газ за 1000куб.м склала 2613,90грн.
Як зазначалося, відповідачем було спожито природного газу в обсязі 1041,402тис.куб.м та сплачено за спожитий газ 2289605,60грн. Заборгованість становить 432515грн.08коп.
Зазначена сума заборгованості виникла в результаті зміни ціни на природний газ на підставі постанови НКРЕ України від 29.01.2009 № 57 „Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік” та здійсненого позивачем перерахування вартості спожитого природного газу, з огляду на цю Постанову, з 01.01.2009.
Статтею 191 Господарського кодексу України передбачено, що державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення.
Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до закону державні ціни встановлюються також на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання - природних монополістів. Переліки видів продукції (послуг) зазначених суб'єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень п. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України (далі по тексту - КМУ) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики.
В силу положень ст. 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення», КМУ визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Основні засади діяльності Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ України) визначені Положенням про НКРЕ України, затвердженим Указом Президента України від 14.03.1995 № 213/95, з подальшими змінами.
Згідно абзацу 5 п. 3 даного Положення основним завданням НКРЕ є забезпечення цінової та тарифної політики в електроенергетиці та нафтовому комплексі.
Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996р. № 1548 „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”, в редакції Постанови КМУ №36 від 28.01.2009р., передбачено, що НКРЕ України регулює граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.
Відповідно до п. 13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів. Рішення Комісії можуть бути оскаржені у встановленому законодавством порядку.
Пунктом 3 Указу встановлено, що на рішення Комісії не поширюється дія Указу Президента України від 3 жовтня 1992р. № 493 "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади" в частині встановлення цін і тарифів, за винятком цін і тарифів для населення, та на рішення Комісії щодо функціонування ринків, що регулюються Комісією.
Згідно з п. 105 Регламенту НКРЕ, в редакції постанови НКРЕ від 29.11.2007р. № 1662, рішення НКРЕ набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання чинності не зазначено в цих актах.
29.01.2009р. НКРЕ України було прийнято постанову № 57 «Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік», згідно якої був затверджений граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання на рівні 2020,25грн. за 1000куб.м (постанова НКРЕ № 57 від 29.01.2009 втратила чинність на підставі Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики № 195 від 19.02.2009р.).
Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
З аналізу наведених норм виходить, що постанова НКРЕ України №57 від 29.01.2009р. набула чинності з дати її прийняття.
Постановою КМУ від 28.01.2009 № 36, із змінами, внесеними постановою КМУ від 04.02.2009 № 92, внесено зміни до постанови КМУ № 1548 від 25.12.1996, відповідно до яких НКРЕ надані повноваження з 01.01.2009 встановлювати граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.
В постанові Кабінету Міністрів України від 28.01.2009р. № 36, в редакції постанови КМУ № 92 від 04.02.2009, зазначено про те, що вона набирає чинності з 01.01.2009р.
За приписами ст. 55 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Згідно з ч. 2, 6 ст. 1 Указу Президента України від 10.06.1997 № 503 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» офіційними друкованими виданнями є «Офіційний вісник України» та газета «Урядовий кур'єр». Якщо нормативно-правовий акт опубліковано в «Офіційному віснику Президента України» чи в газеті «Урядовий кур'єр» до його опублікування в «Офіційному віснику України», він набирає чинності після опублікування в тому із вказаних офіційних друкованих видань, де його опубліковано раніше.
Постанова КМУ № 92 від 04.02.2009 «Про внесення змін до п. 2 постанови КМУ від 28.01.2009 № 36», згідно якої у п. 2 постанови КМУ № 36 цифри «28» замінено цифрою «1», була опублікована 18.02.2009 в газеті «Урядовий кур'єр» № 29 та 23.02.2009 в «Офіційному віснику України» № 11.
Постанова № 36 від 28.01.2009 була опублікована 04.02.2009 в газеті «Урядовий кур'єр» № 19 та 13.02.2009 в «Офіційному віснику України» № 8.
Отже, з наведеного можливо дійти висновку про те, що постанова КМУ № 36 від 28.01.2009 набрала чинності з 04.02.2009, а постанова КМУ № 92 від 04.02.2009 набрала чинності з 18.02.2009.
В доповнення наведеному слід зазначити, що ст. 632 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання щодо оплати поставленого в січні 2009р. природного газу за договором на постачання природного газу у повному обсязі ще до внесення змін на граничні тарифи на газ.
Також, в матеріалах справи міститься копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2009 у справі № 2а-6789/09/2670, якою визнано незаконною постанову КМУ від 04.02.2009 № 92 «Про внесення до п. 2 постанови КМУ від 28.01.2009 № 36», згідно якої у п. 2 постанови КМУ № 36 цифри «28» замінено цифрою «1». Дата складення та підписання постанови у повному обсязі - 15.09.2009.
За приписами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано (ч. 1 ст. 254 КАСУ).
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку (ч. 2 ст. 254 КАСУ).
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ч. 3 ст. 186 КАСУ).
Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем неправомірно здійснений перерахунок вартості спожитого природного газу за ціною відповідно до постанови НКРЕ України № 57 від 29.01.2009 з 01.01.2009.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів суду обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому, в вимогах позивача про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 432515грн.08коп. слід відмовити за необґрунтованістю.
Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі в сумі 28394грн.61коп., індексу інфляції в сумі 16435грн.57коп. та 3% річних у розмірі 3590грн.46коп., то ці вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки пеня, індекс інфляції та річні нараховані на суму заборгованості в розмірі 432515,08грн., в вимогах про стягнення якої позивачу відмовлено.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 5, 509, 526, 632 Цивільного кодексу України, ст. 191 Господарського кодексу України, Указу Президента України від 10.06.1997 № 503 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», Закону України "Про Кабінет Міністрів України", постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», в редакції Постанови КМУ №36 від 28.01.2009р., керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позовних відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” м. Слов'янськ Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія” м. Слов'янськ Донецької області про стягнення 480935грн.72коп., у тому числі заборгованість за природний газ в сумі 432515грн.08коп., пеня в сумі 28394грн.61коп., індекс інфляції в сумі 16435грн.57коп., 3% річних у розмірі 3590грн.46коп., відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Вик. Тимошенко О.О.
тел. 3056827
Надруковано 4 примірники:
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
1 прим. - третій особі;
1 прим. - до справи