27 серпня 2015 року м.Київ 810/2794/15
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання Волощук Л.В.,
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області
до Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос"
про застосування заходів реагування
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Компанія Інтерлогос” про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи АЗС №1 за адресою: вул. Радянська, 2-Б, с. Гостра Могила, Ставищенський район, ПрАТ “Компанія Інтерлогос”.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовою особою Ставищенського районного сектора Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Київській області проведено перевірку АЗС № 1 ПрАТ «Компанія Інтерлогос» за адресою: Ставищенський район, с. Гостра Могила, вул. Радянська, 2-Б з питань додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльностю аварійно-рятувальних служб, за результатами якої складений ОСОБА_1 перевірки від 13.08.2015 № 37, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної та техногенної безпеки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 відкрито скорочене провадження у даній справі.
24.07.2015 від ПрАТ «Компанія Інтерлогос» до суду надійшли заперечення на адміністративний позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2015 вирішено питання про здійснення розгляду даної справи за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства.
У судове засідання, призначене на 27.08.2015 з'явились уповноважені представники сторін.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в адміністративному позові, а також у письмовому обґрунтуванні та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. В обґрунтування доводів заперечень зазначили, що вказані посадовою особою Ставищенського районного сектора Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Київській області в ОСОБА_1 перевірки від 13.08.2015 № 37 порушення ПрАТ «Компанія Інтерлогос» вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльностю аварійно-рятувальних служб визначені безпідставно.
Зауважили, що в даному випадку, встановлення позивачем наявності порушеннь ПрАТ «Компанія Інтерлогос» норм Наказу МНС від 06.12.2005 № 376 є необґрунтованим, оскільки АЗС №1 вводилась в експлуатацію у відповідності до вимог ДБН А.3.1-3-94, "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затверджених Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 05.10.1994 року № 48. У свою чергу, відповідно до пункту 1.2. ДБН А.3.1-3-94, закінчені будівництвом об'єкти можуть бути прийняті і введені в експлуатацію тільки при забезпеченні необхідних умов охорони праці у відповідності з вимогами техніки безпеки і виробничої санітарії, вимогами пожежної і радіаційної безпеки та виконанням заходів по захисту навколишнього середовища.
Таким чином, на думку відповідача, підприємством було дотримано вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту.
Відносно відсутності на АЗС № 1 автоматизованої симтеми раннього виявлення загрози винекнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення в разі їх виникнення, а також відсутності покажчиків для інформування населення про небезпеку в будинках підприємства та на території, яка безпосередньо загрожує населенню від потенційно небезпечних об'єктів, об'єктів підвищеної небезпеки та небезпечних територій, представники відповідача пояснили, що відповідно до Наказу МНС України від 03.08.2011 № 793 автозаправні станції виключено з переліку об'єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій. Крім того, АЗС № 1 обладнана пожежними датчиками. Отже, за наведених обставин, факти пошень ПрАТ «Компанія Інтерлогос» норм кодексу Цивільного захисту та Правил техніки безпеки - відсутні.
Представники відповідача також звернули увагу суду, що підприємством вже підготовлено та направлено на адресу позивача ОСОБА_4 остаточного усунення недоліків, зафіксованих в ОСОБА_1 перевірки від 13.08.2015 № 37, відповідно до якого ПрАТ «Компанія Інтерлогос» зобов'язується усунути всі виявлені в ході перевірки порушення до кінця вересня 2015 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
За визначенням у статті 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України, зокрема, є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
За правилами статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 6 Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон № 877) підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Відповідно до частини 6 статті 7 Закону № 877, у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт в якому зазначає стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, підписує акт із зауваженнями.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 “Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки” Ставищенським районним сектором Головного Уравління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було видано наказ від 20.05.2015 № 7 (далі - Наказ) про проведення перевірок, зокрема, планової перевірки стосовно додержання (виконання) законодавства у сфері цивільного захисту в червні 2015 року АЗС № 1 ПрАТ “Компанія Інтерлогос”, яка розташована за адресою: Київська область, смт. Ставище, вул. Радянська, 2-Б в період з 09.06.2015 - 18.06.2015 (а.с.16, 17).
Повідомлення № 4 від 20.05.2015 про проведення планової перевірки було вручено особисто уповноваженій особі відповідача 28.05.2015 (а.с. 18).
Відповідно до зазначеного Наказу та посвідчення про проведення перевірки від 09.06.2015 № 23, у період з 09.06.2015 - 19.06.2015 головним інспектором ВТБ УДН(К) у СПТБ та ЦЗ ГУ ДНС України у Київській області та головним інспектором Ставищенського ГУ ДСНС України у Київській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства у сферах пожежної безпеки, цивільного захисту та техногенної безпеки (а.с.19).
За результатами перевірки 18.06.2015 складено ОСОБА_1 № 22, в якому зафіксовано ряд порушень (а.с.20-27).
Після цього ПрАТ “Компанія Інтерлогос” було проведено ряд заходів по усуненню порушень, визначених в ОСОБА_1 перевірки № 22 від 18.06.2015.
Як зазначив відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов з 35 виявлених порушень підприємством було усунуто 30. Зазначені обставини підтвердив також і представник позивача під час судового розгляду справи.
За результатами позапланової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, яка була проведена на підставі наказу № 13 від 10.07.2015 та посвідчення на перевірку № 56 від 13.08.2015, головним інспектором Ставищенського РС ГУ ДСНС України у Київській області складено ОСОБА_1 № 37 від 13.08.2015 (далі - ОСОБА_1 перевірки).
У вказаному ОСОБА_1 зафіксовано такі порушення:
1) не влаштовано при в'їзді та виїзді з території АЗС похилі підвищення висотою не менше 0,2м або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди. Дренажні лотки повинні бути під'єднані до приймальної воронки. Лотки та воронки закрити металевими гратами;
2) зовнішнє пожежогасіння АЗС не передбачено на відстані не ближче ніж 35 м. від резервуарного парку та паливо роздавальних колонок;
3) на об'єкті підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження не змонтовано автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;
4) не встановлено прямий телефонний зв'язок між об'єктом підвищеної небезпеки до відповідного територіального органу ДСНС, органом МВС;
5) не встановлено покажчики (попереджувальні знаки, інформаційні табло тощо) для інформування населення про небезпеку у будинках підприємства та на території, яка безпосередньо загрожує населенню, від потенційно небезпечних об'єктів, об'єктів підвищеної небезпеки та небезпечних територій.
У судовому засіданні представник позивача наголошував, що виявлені в ході перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту є потенційними загрозами життю та здоров'ю людей та навів у письмових поясненнях в чому саме така загроза полягає, а саме:
- щодо порушення 1 - при розливі нафтопродуктів, можливо їх розтікання по території АЗС з подальшим розповсюдженням вогню;
- щодо порушення 2 - відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що у совю чергу, створює загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі;
- щодо порушення 3 - відсутність на об'єкті системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення не дає можливості своєчасно виявити надзвичайну ситуацію, оперативно реагувати на неї;
- щодо порушення 4 - впливає на швидкість оповіщення пожежно-рятувального підрозділу, а в подальшому і на саме прибуття до місця виникнення можливої надзвичайної ситуації;
- щодо порушення 5 - унеможливлює оперативну евакуацію та збір персоналу, відвідувачів у зонах можливого ураження від небезпечних чинників аварійної ситуації.
Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, статті 7 Закону № 877 у разі встановлення порушення вимог законодавства сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей є оціночним. Водночас, за переконанням суду всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Тим більше, коли перевірка проведена такого потенційно небезпечного об'єкта як автозаправна станція, оскільки робота АЗС пов'язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.).
Відповідно до пунктів 1, 4, 10 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до її адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транснспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до п.6.2 та п.6.4 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом МНС України від 21.10.2004 р. №130, постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію. Зупинення роботи підприємства, окремого виробництва, експлуатації будівель, споруд, випуску пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного призначення шляхом знеструмлення може здійснюватися в присутності спеціаліста служби енергонагляду району (міста), а відключення виробничих дільниць, агрегатів, опалювальних приладів, дільниць електромережі - за присутності енергетика (електрика) відповідного об'єкта, на якому застосовується запобіжний захід. При залученні спеціаліста служби енергонагляду району (міста) посадова особа органу держпожнагляду, якій доручено приведення постанови в дію, направляє на адресу керівництва, де працює спеціаліст, відповідний лист із зазначенням дати та часу приведення постанови в дію.
Таким чином, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що недотримання АЗС № 1 ПрАТ “Компанія Інтерлогос” вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту та високий ступінь небезпечності зазначених в ОСОБА_1 перевірки порушень, свідчать про наявність реальної загрози життю та здоров'ю людей. При цьому, наведені порушення не є формальними, бо не пов'язані із відсутністю у відповідача певної документації, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов вказує на те, що визначені в ОСОБА_1 перевірки порушення на теперішній час не усунуто ПрАТ “Компанія Інтерлогос”. Крім того, відповідачем в додатках до заперечень надано суду план усунення порушень та недоліків виявлених під час перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб на АЗС ПрАТ «Компанія Інтерлогос» за адресою с.Г.Могила АЗС № 1 13.08.2015, який підприємство зобов'язується виконати у строк до кінця вересня 2015 року.
Отже, з наведеного вбачається, що відповідач самостійно зазначає про наявність на підприємстві вказаних в ОСОБА_1 перевірки порушень.
Відносно посилань відповідача на відсутність порушень ПрАТ «Компанія Інтерлогос» норм Наказу МНС від 06.12.2005 № 376 на тій підставі, що АЗС №1 вводилась в експлуатацію у відповідності до вимог ДБН А.3.1-3-94, "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затверджених Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 05.10.1994 року № 48, суд зазначає наступне.
Наказ Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 05.10.1994 року № 48 втратив чинність відповідно до наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18 жовтня 2004 року № 191 та не має зворотної дії у часі.
Разом з цим, діючим нормативно-правовим актом, яким встановлено вимоги пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій є Наказ МНС від 06.12.2005 № 376, яким затверджена Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій. Ця Інструкція визначає вимоги пожежної безпеки до об'ємно-планувальних, конструктивних рішень автозаправних станцій, призначених для заправлення автотранспорту бензином, дизельним паливом, стисненим природним газом, скрапленим вуглеводневим газом, а також автозаправних комплексів, на яких, окрім заправлення автотранспорту, здійснюються його сервісне обслуговування та/або сервісне обслуговування водіїв та пасажирів. При цьому, вимоги Інструкції поширюються на проектування автозаправних станцій, автозаправних комплексів, у тому числі під час їх реконструкції чи технічного переоснащення, зазначених у пункті 1.2 Інструкції, і є обов'язковими для виконання юридичними та фізичними особами незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
Таким чином, норми вказаної Інструкції застосовуються до всіх без виключення автозаправних станцій, автозаправних комплексів, а тому посилання відповідача на те, що АЗС №1 вводилась в експлуатацію у відповідності до вимог ДБН А.3.1-3-94 є безпідставним.
Щодо тверджень відповідача про те, що відповідно до Наказу МНС України від 03.08.2011 № 793 автозаправні станції виключено з переліку об'єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій, суд зазначає про таке.
Статтею 53 Кодексу Цивільного захисту України встановлено, що на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи)
Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-III містить визначення поняття «об'єкт підвищеної небезпеки» - це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
В свою чергу, небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.
Відповідно до Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій автозаправна станція - комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту мототранспорту.
Отже, АЗС пов'язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.) Визначення небезпечного впливу можливої пожежі (вибуху) здійснюється на основі нормативних вимог, розроблених відповідними державними органами з урахуванням найбільш небезпечних умов виникнення аварійних ситуацій.
Статтею 53 Кодексу Цивільного захисту України встановлено, що вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Правила розповсюджуються на потенційно небезпечні об'єкти під час їх будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміні функціонального призначення, а також на об'єкти, що експлуатуються.
Вимоги Правил є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від виду їх діяльності та форми власності, приміщення та інші об'єкти яких підлягають обладнанню системами виявлення загрози виникнення техногенних надзвичайних ситуацій та оповіщення людей, а також тими, якіздійснюють проектування, експлуатацію, технічне обслуговування вищевказаних систем та нагляд за їх утриманням.
Керівники потенційно небезпечних об'єктів, особи, які здійснюють проектування, монтаж і наладку систем, а також особи, відповідальні за їх експлуатацію, винні в порушенні цих Правил, несуть персональну відповідальність згідно з чинним законодавством України. (Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення затверджені Наказом МНС України 15.05.2006 N 288).
Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що не включення до переліку об'єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій, автозаправних станцій - не є підставою для недотримання норм визначених в законі (Кодексі цивільного захисту), який має вищу юридичну силу в порівнянні з підзаконним актом (Наказом МНС України від 03.08.2011 № 793).
Суд також зауважує, що відповідно до наявного в матеріалах справи плана усунення порушень та недоліків виявлених під час перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб на АЗС ПрАТ «Компанія Інтерлогос» за адресою с.Г.Могила АЗС № 1 13.08.2015, відповідач, з метою своєчасного виявлення загрози винення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення зобов'язується змонтувати автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, а також встановити покажчики для інформування населення про небезпеку на території підприємства, яка безпосередньо загрожує населенню, від потенційно небезпечних об'єктів, об'єктів підвищеної небезпеки та небезпечних територій. Тобто, намір відповідача усунути зазначені порушення свідчить про їх фактичне існування та визнання відповідачем.
Отже доводи викладені представниками відповідачів в заперечення позовних вимог є необгрунтованими та безпідставними в зв'язку з чим не приймаються судом до уваги.
На момент розгляду справи доказів фактичного усунення порушень визначених в ОСОБА_1 перевірки, відповідачем суду, а також Головному управлінню ДСНС України у Київській області надано не було, а доводи ПрАТ «Компанія Інтерлогос» про усунення вказаних в ОСОБА_1 порушень найближчим часом не є обставиною, що виключає наявність потенційної загрози життю та здоров'ю людей на даний час.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини 12 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).
Таким чином, за умов усунення усіх порушень виявлених в ході перевірки, відповідач не позбавлений права звернутись із такою заявою до суду.
Разом з цим, позовна заява містить також клопотання позивача про встановлення способу виконання рішення суду у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, а саме, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщення АЗС № 1 ПрАТ «Компанія Інтерлогос»
Вирішуючи питання щодо встановлення способу виконання рішення суду, суд зазначає таке.
З метою вдосконалення порядку та умов застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів при порушенні правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадку випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності, а також встановлення контролю за цією діяльністю, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій наказом від 21.10.2004 №130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за № 1416/10015, затверджено Інструкцію про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів.
Відповідно до вимог вказаної Інструкції, запобіжні заходи - заходи, направлені на забезпечення пожежної безпеки шляхом зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт та дії виданих дозволів на право проведення таких робіт, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, випуску і застосування проектів, проведення будівельно-монтажних робіт.
Приведення постанови про застосування запобіжних заходів у дію - здійснення посадовою особою органу держпожнагляду заходів щодо зупинення роботи (експлуатації) на відповідному об'єкті шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення.
Отже, у разі виявлення порушень щодо невиконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки за рішенням суду позивач зобов'язаний вчинити дії у порядку та спосіб встановлені законом.
Відповідно до частини першої статі 257 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
За результатами системного аналізу приписів зазначеного законодавства у взаємозв'язку з обставинами даної справи, враховуючи що спосіб виконання рішення суду, який просить встановити позивач, відповідає вимогам законодавства, суд дійшов висновку про можливість встановлення способу виконання судового рішення.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Застосувати до Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос"(код ЄДРПОУ 23712217), захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом повного зупинення роботи АЗС Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" за адресою: вул. Радянська, 2-Б, с. Гостра Могила, Ставищенський район, Київська область.
3. Встановити спосіб виконання цієї постанови, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщення АЗС Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" за адресою: вул. Радянська, 2-Б, с. Гостра Могила, Ставищенський район, Київська область.
4. Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 вересня 2015 р.