Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305
Іменем України
22.09.2009
Справа №2-30/2478.1-2009
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді - Брам», м. Ялта, вул. 16-го квітня 1944 р., буд. 14.
До відповідача Ялтинської міської ради, м. Ялта, пл.. Радянська, буд. 1.
Про надання в оренду земельної ділянки.
Суддя Ловягіна Ю.Ю.
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Леді-Брам”, м. Ялта, звернулося до господарського суду АРК з позовом до Ялтинської міської ради, м. Ялта, у якому просить зобов'язати відповідача винести та розглянути на найближчий сесії заяву ТОВ “Леді-Брам” вих. № 40 від 18.07.2008 р. про передачу в оренду земельної ділянки площею 88,3 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Київська, поряд з колишнім магазином “Океан” строком до 31.12.2011 р., для обслуговування магазину. У разі не розгляду вказаної заяви на найближчий сесії Ялтинської міської ради, вважати узгодженим розмір та місце розташування спірної земельної ділянки площею 88,3 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Київська, поряд з колишнім магазином “Океан”. Зобов'язати відповідача винести та розглянути на найближчий сесії заяву ТОВ “Леді-Брам” вих. № 40 від 18.07.2008 р. про передачу в оренду земельної ділянки площею 20,0 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Треньова - Київська, у кіоску “Союзпечать” строком до 31.12.2011 р., для обслуговування магазину. У разі не розгляду вказаної заяви на найближчий сесії Ялтинської міської ради, вважати узгодженим розмір та місце розташування спірної земельної ділянки площею 20,0 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Треньова - Київська, у кіоску “Союзпечать”. Зобов'язати відповідача винести та розглянути на найближчий сесії питання про надання дозволу позивачу на складання проекту відведення земельної ділянки площею 88,3 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Київська, поряд з колишнім магазином “Океан”, з послідуючою передачею її в оренду строком до 31.12.2011 р. Зобов'язати відповідача винести та розглянути на найближчий сесії питання про надання дозволу позивачу на складання проекту відведення земельної ділянки площею 20,0 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Треньова - Київська, у кіоску “Союзпечать”, з послідуючою передачею її в оренду строком до 31.12.2011 р.
Рішенням господарський суд Автономної Республіки Крим від 13.11.2008р. № 2-21/10102-2008 позов задоволено в повному обсязі.
Севастопольським апеляційним господарським судом 14.01.2009р. винесено постанову у справі №2-21/10102-2008, якою рішення господарського суду АР Крим від 13.11.2008р. у справі №2-21/10102-2008 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2009р. касаційну скаргу Ялтинської міської ради задоволена частково. Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2009р. та рішення господарського суду від 13.11.2008р. скасовані, справу №2-21/10102-2008 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
13.11.2008 р. позивачем на адресу суду була направлена уточнена позовна заява (а.с. 51 - 57, т. 1), в якій позивач просить зобов'язати Ялтинську міську Раду винести та розглянути на найближчий сесії заяву ТОВ “Леді-Брам”вих. № 40 від 18.07.2008 р., видавши дозвіл ТОВ “Леді-Брам” на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 88,3 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул.. Київська, поряд з колишнім магазином “Океан”з послідуючою передачею її в оренду строком до 31.12.2011 р. У разі не розгляду вказаної заяви на найближчий сесії Ялтинської міської Ради або відмови в її задоволенні, вважати узгодженим розмір та місцерозташування земельної ділянки що витребується ТОВ “Леді-Брам” орієнтованою площею 88,3 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Київська, поряд з колишнім магазином “Океан”. Визнати за ТОВ “Леді-Брам” право на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 88,3 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Київська, поряд з колишнім магазином “Океан”, та вважати наданим ТОВ “Леді-Брам” дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 88,3 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Київська, поряд з колишнім магазином “Океан”, з послідуючою передачею її в оренду строком до 31.12.2011 р. Зобов'язати Ялтинську міську Раду винести та розглянути на найближчий сесії заяву ТОВ “Леді-Брам” вих. № 40 від 18.07.2008 р., видавши дозвіл ТОВ “Леді-Брам” на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 20 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул.. Треньова - Київська, у кіоску “Союзпечать” з послідуючою передачею її в оренду строком до 31.12.2011 р. У разі не розгляду вказаної заяви на найближчий сесії Ялтинської міської Ради, або відмови в її задоволенні, вважати узгодженим розмір та місцерозташування земельної ділянки що витребується ТОВ “Леді-Брам” земельної ділянки орієнтованою площею 20 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Треньова - Київська, у кіоску “Союзпечать”. Визнати за ТОВ “Леді-Брам”право на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 20 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Треньова - Київська, у кіоску “Союзпечать”, та вважати наданим ТОВ “Леді-Брам”дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 20 кв. м., розташованої за адресою: м. Ялта, вул.. Треньова - Київська, у кіоску “Союзпечать”, з послідуючою передачею її в оренду строком до 31.12.2011 р.
Суд не приймає до розгляду уточнену позовну заяву виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.
Проте, вказаним уточненням позивач частково змінює і підстави і предмет позову, що є фактично новою позовною заявою.
Позивач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не сповістив. 09 червня 2009 р. (а.с. 1, т. 2), 22 червня 2009 р. (а.с. 47, т. 2), 13 липня 2009 р. (а.с. 53, т. 2) від позивача надходили заяви про відкладення розгляду справи, які задовольнялися судом. Крім того, в матеріалах справи є клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 51, т. 2) з відміткою про реалізацію свого права і ознайомлення зі справою та зняття фотокопій.
На підставі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Також, стаття 22 ГПК України передбачає право позивача на участь в судовому засіданні, а ні обов'язок. Позивач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, пояснень чи заяв по позову в матеріали справи не надав, тому суд вважає можливим розглянути справу по документам які є у справі на підставі ст. 75 ГПК України.
Відповідач у відзиві від 12.11.2008 р. № 02.9-2/1239 (а.с. 62 - 63, т. 1) проти позову заперечує з підстав, що відповідно до ст. 46 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок скликання сесії, підготовка та розгляд питань, прийняття відповідних рішень ради про затвердження порядку денного для сесії може визначатися регламентом роботи сесії і судові органи не мають повноважень формувати порядок денний по винесенню питань на розгляд сесії та зобов'язувати приймати конкретні рішення. Крім того, відповідач у відзиві посилається на те, що рішенням 22 - ї сесії 24 скликання від 23.07.2004 р. № 13 був включений в перелік тимчасових кіосків та павільйонів по м. Ялта некапітальний об'єкт торгівлі по вул. Київська, в районі магазину «Океан» та п. 10 рішення 19 - ої сесії 24 - го скликання від 15.03.2004 р. № 42 в строк до 01.06.2004 р. дана згода на складання проекту відводу земельної ділянки, однак позивач своє право не реалізував.
У судовому засіданні 13.07.2009 р. представник відповідача підтримав заперечення, викладені у відзиві.
Інших доказів сторонами не представлено.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, присутнього у попередніх судових засіданнях, суд -
Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1853 від 17.11.06 "Про організацію роботи дрібнороздрібної торгівельної мережі відкритих майданчиків ресторанного господарства на території м. Ялти" затверджено дислокацію об'єктів виносної торгівлі та надання послуг на території м. Ялти строком до 31.12.11.
Вказаною дислокацією, переліком тимчасових існуючих кіосків та павільйонів передбачено два торгівельних об'єкти, що належать позивачу: магазин по вул. Київська в районі колишнього магазину "Океан" та кіоск на розі вулиць Треньова та Київська поряд з кіоском "Союздрук".
Пунктами 3, 5 цього рішення визначено обов'язок відповідних суб'єктів підприємницької діяльності укласти договори на право розміщення об'єктів виносної торгівлі та надання послуг з виконавчим комітетом Ялтинської міської ради в строк до 01.04.07, а також оформити правовстановлюючі документи на земельні ділянки під некапітальними об'єктами торгівлі, послуг та відкритими майданчиками ресторанного господарства у строк до 31.12.08.
З огляду на таке позивач 22.05.08 надіслав на адресу відповідача заяву №29 щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 20 м2 по вул. Треньова -Київська; а 18.07.08 надіслав заяву №40 щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 88,3 м2 по вул. Київська. Про обставини подання та зміст заяви №41 від 18.07.08 в судових рішеннях не зазначено.
Листом №3478/08 від 01.08.08 Відділу з питань регулювання земельних відносин Ялтинської міської ради позивачу надано відповідь на заяви №40 і №41 від 18.07.08 про необхідність надання документів, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за вказаними адресами.
Крім того, листом №4458/08 Відділ з питань регулювання земельних відносин повідомив позивача про прийняття Ялтинською міською радою рішення №47 від 20.07.07 "Про порядок розгляду Ялтинською міською радою заяв громадян та клопотань юридичних осіб з земельних питань", п. 3 якого передбачено надання разом з заявою (клопотанням) про передачу у власність або надання в оренду чи постійне користування вільних від забудови земельних ділянок для будівництва об'єктів: ситуаційного плану з зазначенням розміру та форми витребуваної земельної ділянки, узгодженого з управлінням головного архітектора; викопіювання з планувальної документації з нанесенням витребуваної земельної ділянки; документів, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомості; статутних документів юридичної особи.
Позивач вважає вищевказані обставини бездіяльністю відповідача щодо розгляду його заяв, що порушують його права на отримання в оренду земельних ділянок, тому звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про зобов'язання відповідача винести та розглянути на найближчій сесії питання про надання дозволу позивачу на складання проектів відводів вказаних земельних ділянок, а в разі нерозгляду вказаних заяв вважати узгодженими розміри та місця розташування земельних ділянок.
Дослідивши представлені докази, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступного.
Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
В позові позивач посилається на те, що йому не може бути відмовлено відповідачем в наданні в оренду земельної ділянки з посиланням на ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу, тобто без проведення аукціону, оскільки така відмова буде незаконною і буде порушувати права та законні інтереси позивача.
Однак документів, які б підтверджували, що відповідач відмовляв позивачу в укладенні договору оренди земельної ділянки з посиланням на ч. 2 ст. 124 ЗК України, в матеріали справи не надано.
Крім того, в позові позивач зазначає, що його звернення про укладення договору оренди землі залишалися без відповіді.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відзиві відповідач пояснив, що рішенням Ялтинської міської ради №13 від 23.07.07 р. включено до переліку тимчасових кіосків та павільйонів по м. Ялта некапітальний об'єкт торгівлі по вул. Київська в районі магазину "Океан", а рішенням № 42 від 15.03.04 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки з оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки в строк до 01.06.04 р.
Вказані рішення Ялтинської міської ради залучені в матеріали справи (а.с. 64 - 66).
З яких причин позивачем не було реалізовано своє право на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки в строк до 01.06.04 р., яке було йому надано рішенням Ялтинської міської ради №13 від 23.07.07 р., позивачем не пояснено.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає цивільне право яке порушене, не визнається чи оспорюється.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що його цивільні права відповідачем порушені, не визнаються чи оспорюються.
Відсутність факту порушення права чи взагалі суб'єктивного права, на захист якого подано позов, тягне за собою відмову у позові.
В чому саме полягає порушення прав позивача з боку відповідача не пояснено, доводів та доказів з цього приводу в матеріали справи не надано, не зважаючи на неодноразові вимоги суду надати необхідні документи.
Крім того, як слідує з прохальної частини позову, вимоги позивачем викладені альтернативні.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 7 постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог.
Тобто резолютивна частина рішення не повинна викладатись альтернативно, а у випадку, коли такі альтернативні вимоги містяться у позовній заяві господарському суду необхідно визначити предмет позову і вирішувати спір у залежності від характеру зобов'язань відповідача. У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.
Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача змінити підставу або предмет позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Зазначені права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи у першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд суду першої інстанції.
Проте, позивач своїм правом на зміну (конкретизацію) позовних вимог не скористався. Норми Господарського процесуального кодексу України не містять норм, які б надавали право суду змінювати позовні вимоги, суд розглядає позов в межах, заявлених позивачем.
З викладених обставин, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з підстав його недоведеності, а тому відмовляє в позові в повному обсязі.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 22 вересня 2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 29 вересня 2009 року.
Керуючись ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.