"03" вересня 2009 р.
12:40
Справа № 8/604/07
м. Миколаїв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “МПортал”, 54001, м.Миколаїв, вул. К. Лібкнехта, 10, а/с 27
До відповідача: Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, 54050, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 306
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Миколаїєвродім”, 54036, м.Миколаїв, вул. Очаківська, 1а
про: скасування розпорядження, -
Суддя -Філінюк І.Г.
Секретар судового засідання Дзюба Ю.Ф.
Представники:
Від позивача: Скляров М.М. - директор ТОВ "МПортал"
Пономаренко А.П., дов. № 01987-юр від 28.01.2009 року
Від відповідача: не з'явився
Від 3 особи: Сорочан В.В., дов. № 107 від 01.11.2008р,
Васильєв О.В., дов. № 107 від 01.11.2008р.
Манченко В.П. -голова правління
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “МПортал” звернулось до господарського суду з позовними вимогами (доповнення до позовних вимог від 10.07.2009 року):
1. про скасування розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 14.09.2007р. № 560-р.;
2. зобов'язання Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області затвердити проект землеустрою вироблений ДП «Миколаївській науково-дослідний проектний інститут землеустрою» виконаного на виконання вимог розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 01.11.2006р. № 495-р.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та доказів в обгрунтування не надав.
Третя особа в письмових поясненнях зазначає, що згідно рішеня Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року відповідач має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказує, що твердженя позивача щодо вихіду Миколаївської обласної прокуратури за межі повноважень при винесенні протесту від 07.09.2007 року № 07/1-1137вих. не заслуговують на увагу оскільки провомірність дій прокуратури як самостійного суб'єкта владних повноважень щодо винесення свого протесту від 07.09.2007 року № 07/1-1137вих., не входить до предмету доказування по данній справі. Вважає, що оскаржуване розпорядження відповідача винесено ним в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю “МПортал” звернулось до господарського суду з позовними вимогами (доповнення до позовних вимог від 10.07.2009 року): 1. про скасування розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 14.09.2007р. № 560-р.; 2. зобов'язання Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області затвердити проект землеустрою вироблений ДП «Миколаївській науково-дослідний проектний інститут землеустрою»виконаного на виконання розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 01.11.2006р. № 495-р.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 14.09.2007р. № 560-р. прийнято з перевищенням повноважень оскільки вважає, що у відповідача відсутні повноваження стосовно скасування власних актів ненормативного характеру, що також підтверджується рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року. Також зазначає, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження позивачем було повністю виконане розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 01.11.2006р. № 495-р. Зазначає, що оскаржуване розпорядження було прийняте на підставі протесту Миколаївської обласної прокуратури від 07.09.2007 року № 07/1-1137вих. який винесений поза повноваженнями останнього. Вказує, що постановою Вищого Господарського Суду України від 24.06.2009 року по справі № 3/330/08 встановлено, що оспорювана земельна ділянка не виділялась ВАТ “Миколаїєвродім”.
Позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
01.11.2006р. Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області прийнято розпорядження № 495-р “Про затвердження акту вибору та обстеження місця розміщення земельної ділянки і надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”, яким затверджено акт вибору земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,0 га для будівництва газокомпресорної станції на території Коларівської сільської ради.
07.09.2007 року першим заступником прокурора Миколаївської області винесено протест від 07.09.2007 року № 07/1-1137вих. в якому прокурором зазначено, що на земельній ділянці на яку ТОВ “МПортал” надано дозвіл для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки для будівництва та обслуговування газокомпресорної станції, розташований фундамент автовагів, які є частиною цілісного майнового комплексу асфальтобетонного заводу колишнього МСПМК-4 (треста Миколаївсільбуд).
Майно цілісного майнового комплексу асфальтобетонного заводу колишнього МСПМК-4 в ході приватизації підприємства згідно плану приватизації структурного підрозділу № 1 Миколаївської МСПМК-4, затвердженого начальником РВ ФМД України по Миколаївській області 06.12.1999 року, відповідно до акту передачі нерухомого майна від 10.12.1999 року передане РВ ФМД України по Миколаївській області у власність ВАТ «Миколаївєвродім», створеного в процесі приватизації державного підприємства МСПМК-4.
На підставі ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»заступник прокурора вимогав скасувати розпорядження в.о. голови Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 01.11.2006р. за № 495-р. «Про затвердження акту вибору та обстеження місця розміщення земельної ділянки і надання дозволу ТОВ “МПортал” на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».
14.09.2007р. Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області відповідно до статей 6, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», враховуючи протест першого заступника прокурора Миколаївської області від 07.09.2007 року № 07/1-1137вих. з метою приведення розпоряджень голови райдержадміністрації у відповідність до чинного законодавства прийнято розпорядження № 560-р “Про скасування розпорядження райдержадміністрації”, яким скасовано власне розпорядження від 01.11.2006р. за № 495-р.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване розпорядження скасовує розпорядження голови райдержадміністрації від 01.11.2006р. № 495-р “Про затвердження акту вибору та обстеження місця розміщення земельної ділянки і надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”.
У відповідності до ч. 4 статті 72 КАС України, - вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Так, в постанові від 10.06.08р., залишеною 30.09.08р. без змін Вищим господарським судом, апеляційною інстанцією по господарській справі № 2/722/07 було встановлено, що приватизація Миколаївської міжгосподарської спеціалізованої пересувної механізованої колони № 4 була проведена РВ ФДМУ у відповідності до Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", Державної програми приватизації на 1999 рік, затвердженої Указом Президента від 24.02.1999 року № 209/99. При цьому, спеціальне законодавство з приватизації на той час не регулювало приватизацію земельних ділянок.
За погодженням з органом управління МСПМК-4 - Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" наказом Фонду державного майна України від 14.09.1999 року № 1747 "Про зміни і доповнення до Переліку об'єктів груп А, Б, В, та Г, які підлягають приватизації шляхом продажу акцій ВАТ у 1999 року", до зазначеного переліку було включено об'єкт групи В - Миколаївська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона № 4.
На виконання наказу ФДМУ від 14.09.1999 року № 1747, наказом РВ ФДМУ від 30.09.1999 року № 745-п було прийняте рішення про приватизацію державного майна МСПМК-4.
За наказом РВ ФДМУ від 30.09.1999 року № 475/1 було проведено інвентаризацію майна Миколаївської МСПМК-4 станом на 01.10.1999 року, в ході якої виявлено, що МСПМК-4 розташована на двох дільницях: адміністративно-виробнича дільниця - м. Миколаїв, вул. Очаківська, 1а; асфальтобетонний завод - Миколаївської області, Новоодеський район.
Апеляційним судом також встановлено, що станом на 01.10.1999 року був складений розподільчий баланс ММСПМК-4, за яким проведено розподіл основних фондів, активів та пасивів у зв'язку з реорганізацією ММСПМК-4 шляхом виділення структурного підрозділу № 1.
Одночасно із затвердженням плану приватизації структурного підрозділу № 1 наказом РВ ФДМУ по Миколаївській області № 745/10 від 06.12.1999 року перетворено структурний підрозділ № 1 ММСПМК-4 у відкрите акціонерне товариство; Наказом РВ ФДМУ № 906-п від 08.12.1999 року затверджено рішення про перетворення у процесі приватизації структурного підрозділу № 1 ДП ММСПМК-4 у ВАТ "Миколаївєвродім", затверджено статут ВАТ "Миколаївєвродім", передано нерухоме майно, яке увійшло по складу статутного фонду ВАТ, згідно акта прийому-передачі.
Відповідно до п .4 Наказу РВ ФДМУ № 745/10 від 06.12.1999р. з моменту державної реєстрації ВАТ стає правонаступником усіх прав, обов'язків і зобов'язань структурного підрозділу №1 ММСПМК-4 у частині відповідно до розподільчого балансу станом на 01.10.1999р.
За цих обставин та відповідно до ст. 21 Закону України "Про власність", чинного на момент видання РВ ФДМУ Наказу № 906-п, з моменту перетворення структурного підрозділу № 1 Державного підприємства ММСПМК-4 у Відкрите акціонерне товариство "Миколаївєвродім" виникає право колективної власності на нерухоме майно, зазначене в Акті передачі від 08.12.1999р., а ВАТ “Миколаївєвродім” згідно ч. 1 ст. 20 цього Закону виступає суб'єктом права колективної власності (наразі - приватної власності відповідно до ст. 325 ЦК України).
Виходячи з вищенаведеного, на момент прийняття оскаржуваного розпорядження третя особа ВАТ "Миколаївєвродім" був законним землекористувачем земельної ділянки, наданої його попереднику на підставі рішень виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих від 15 травня 1968 р. № 195 та виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 30 травня 1968 р. за № 10.
Посилання позивача на рішеня Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року не заслуговують на увагу оскільки в зазначеному рішенні Конституційним Судом України чітко встановлено, що:
«В законах України також передбачено право органів місцевого самоврядування скасовувати та змінювати свої рішення. Так, у Законі України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" органу місцевого самоврядування надано право за його ж ініціативою переглянути, зупинити дію та скасувати власний регуляторний акт (частини перша, друга статті 11). Зі змісту Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" випливає, що органи місцевого самоврядування у місячний строк повинні усунути виявлені Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини порушення прав і свобод людини і громадянина (пункт 11 статті 13, частина третя статті 15), тобто скасувати або змінити свої рішення. У Законі України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено право органів місцевого самоврядування привести у відповідність із законодавством прийняті ними рішення з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель (абзац другий пункту "б" статті 6), тобто змінити власні акти. Згідно із Законом України "Про основи містобудування" сільські, селищні, міські ради уповноважені затверджувати місцеві правила забудови окремих частин населених пунктів та вносити в них зміни за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури (частина друга статті 12, частина п'ята статті 17). За Законом України "Про планування і забудову територій" місцева рада затверджує містобудівну документацію та після погодження зі спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури вносить до неї зміни своїм же рішенням (частини третя, четверта статті 10).
В Основному Законі України передбачено право направляти письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, які зобов'язані розглянути звернення (стаття 40). Законом України "Про звернення громадян" встановлено право органів місцевого самоврядування скасовувати або змінювати оскаржувані рішення (абзац п'ятий частини першої статті 19).
Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного Рішення).
Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Зокрема п. 1 резолютивної частини вищевказаного рішення визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Твердження позивача, що оскаржуване розпорядження було прийняте на підставі протесту Миколаївської обласної прокуратури від 07.09.2007 року № 07/1-1137вих. винесеного поза повноваженнями останього судом відхиляються оскільки протест на час розгляду данної справи є чинним в адміністративному або судовому порядку не оскаржений. Визнання останього невідповідним вимогам чинного законодавства є предметом окремого позовного провадження, а позовні вимоги з цього приводу сторонами не заявлено.
Посилання позивача на постанову Вищого Господарського Суду України від 24.06.2009 року по справі № 3/330/08 судом відхиляються оскільки, як зазначено у вказаній постанові Вищого Господарського Суду України у відповідності до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, - касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Крім того, як зазначено касаційною інстанцією, - при перетворені у процесі приватизації структурного підрозділу № 1 ДП ММСПМК-4 у ВАТ "Миколаївєвродім" до позивача перейшло лише право користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами. Згідно вказаної постанови справа № 3/330/08 напралена на новий розгляд до суду першої інстанції для всебічного та повного з'ясування всіх обставин справи.
Позовні вимоги щодо зобов'язання Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області затвердити проект землеустрою вироблений ДП «Миколаївській науково-дослідний проектний інститут землеустрою»виконаного на виконання вимог розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 01.11.2006р. № 495-р. задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Вищевказані вимоги заявлені позивачем у заяві від 10.07.2009 року про доповнення до позовних вимог та мотивованих обгрунтувань з посиланням на норми матеріального права позивачем не надані.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 3 ст. 2 КАС України).
Враховуючи вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 14.09.2007р. № 560-р. яким скасоване розпорядження голови райдержадміністрації від 01.11.2006р. № 495-р “Про затвердження акту вибору та обстеження місця розміщення земельної ділянки і надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”, прийняте відповідачем правомірно в межах повноважень та у спосіб встановлений законом, отже є законним та обгрунтованим, а вимоги позивача необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 72, 94, 98, 160-163, 167, 254, 258 КАС України господарський суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя