Справа № 2-а -6418/2011
23 серпня 2011 року суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши у письмовому провадженні в смт.Іванків адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ( у т.ч. її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_6 ( у т.ч. її неповнолітніх дітей ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4) до управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги,
Позивачі звернулися до суду з даним позовом та просять визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати здійснити перерахунок та стягнути на їх користь з відповідача недовиплачені кошти по ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», мотивуючи це тим, що вони та їхні неповнолітні діти є потерпілими від Чорнобильської катастрофи, проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, отримують щомісячну допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва у меншому розмірі, ніж передбачено Законом, тому просять стягнути недоплачені кошти з відповідача та зобов'язати відповідача в подальшому виплачувати зазначені кошти у відповідності із ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, оскільки ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, йому відповідно до ст. 48 Закону має виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а виплачується у значно меншому розмірі, тому він просить стягнути недоплачені кошти з відповідача та зобов'язати відповідача в подальшому виплачувати зазначені кошти у відповідності із ст. 37, 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У позові позивачі просять справу розглядати без їх участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але до початку розгляду справи надав до суду заперечення проти позову, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає, оскільки діяли в межах чинних постанов КМ України та бюджетного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі проживають в ІНФОРМАЦІЯ_5 - зоні гарантованого добровільного відселення, є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, а ОСОБА_1 є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії 2 групи, що підтверджується відповідними посвідченнями. Таким чином має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.37 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та на виплату передбачену ст. 48 вищевказаного Закону.
У спірний період часу, ця допомога виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території зони гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця. Відповідач же виплачує вказану доплату у розмірі 2 грн. 10 коп. щомісяця, керуючись постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року. Зазначена постанова прийнята більш ніж 14 років тому і її положення не відповідають вимогам Закону. Враховуючи вищу силу норм Закону перед постановами КМУ, при нарахуванні і виплаті допомоги слід керуватися саме нормами Закону. Постанови КМ не можуть звужувати визначені Законами соціальні пільги та компенсації.
Виплата допомоги передбаченої ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що слід здійснити позивачам перерахунок та виплату коштів у розмірах визначених ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з жовтня 2010 року (враховуючи шестимісячний строк позовної давності, передбачений ст. 99 КАС України, на застосуванні якого наполягає відповідач з дати подачі позову до суду, відповідно до штампу на конверті), оскільки відповідно до виданої відповідачем довідки виплати за жовтень - грудень 2010 року проведені 27.01.2011 року, а строк позовної давності слід рахувати з 20 січня 2011 року.
Окрім того позивачу ОСОБА_1 у січні 2011 року проведена виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, у розмірі 120 грн. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» така допомога має становити 5 мінімальних заробітних плат, відповідач же керується постановою КМУ України № 562 від 12.07.2005 року, яка суперечить зазначеній вище нормі закону, який має пріоритетну силу перед постановою КМУ. А тому суд зобов'язує відповідача провести перерахунок цієї доплати за 2010 рік
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є Управління праці та соціального захисту населення Іванківської райдержадміністрації, тому суд, зобов'язує відповідача здійснити перерахунок та виплату вищевказаних коштів, а заперечення відповідача проти позову є безпідставними.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача у майбутньому сплачувати грошову допомогу відповідно до наведених норм Закону, суд вважає, безпідставними, оскільки такий спосіб захисту порушеного права, як зобов'язання вчинити певні юридичні дії у майбутньому не передбачений чинним законодавством України, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, а також і відповідач, відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-12,122, 158-163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області - неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ( у т.ч. її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_6 ( у т.ч. її неповнолітніх дітей ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4) та стягнути перераховані кошти відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, за період з жовтня 2010 року з урахуванням виплачених коштів.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат, з урахуванням виплачених коштів та стягнути перераховані кошти.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Іванківський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отриманні її копії.
Суддя: