Справа № 2-а -6552/2011
22 серпня 2011 року суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши у письмовому провадженні в смт.Іванків адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги,
Позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати здійснити перерахунок та стягнути на її користь з відповідача недовиплачені кошти по ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період передбачений законом, мотивуючи це тим, що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, отримує щомісячну допомогу у зв'язку з обмеження споживання продуктів місцевого виробництва у меншому розмірі, ніж передбачено Законом. Крім того, оскільки ОСОБА_1 є потерпілою внаслідок Чорнобильської та є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, їй відповідно до ст. 48 Закону має виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а виплачується у значно меншому розмірі, тому вона просить стягнути недоплачені кошти з відповідача та зобов'язати відповідача в подальшому виплачувати зазначені кошти у відповідності із ст. 37, 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У позові позивачка просить справу розглядати без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але до початку розгляду справи надав до суду заперечення проти позову, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає, оскільки діяли в межах чинних постанов КМ України та бюджетного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 - зоні гарантованого добровільного відселення, є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасником ЛНА на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням. Таким чином вона має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.37 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та на виплату передбачену ст. 48 вищевказаного Закону.
У спірний період часу, ця допомога виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця. Відповідач же виплачує вказану доплату у розмірі 2 грн. 10 коп. щомісяця, керуючись постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року. Зазначена постанова прийнята більш ніж 14 років тому, і її положення не відповідають вимогам Закону. Враховуючи вищу силу норм Закону перед постановами КМУ, при нарахуванні і виплаті допомоги слід керуватися саме нормами Закону. Постанови КМ не можуть звужувати визначені Законами соціальні пільги та компенсації.
Виплата допомоги передбаченої ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що слід здійснити позивачу перерахунок та виплату коштів у розмірах визначених ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з липня 2010 року (враховуючи шестимісячний строк позовної давності, передбачений ст. 99 КАС України, на застосуванні якого наполягає відповідач з дати подачі позову до суду, відповідно до штампу на конверті), а строк позовної давності слід рахувати з 22.06.2010 року.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є Управління праці та соціального захисту населення Іванківської райдержадміністрації, тому суд, зобов'язує відповідача здійснити перерахунок та виплату вищевказаних коштів, а заперечення відповідача проти позову є безпідставними.
Щодо позовних вимог щодо перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки виплати за 2009 рік було проведено в листопаді 2009 року, за 2010 рік ще не проводились, тому суд приходить до висновку, що подані вони поза межами строку позовної давності.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача у майбутньому сплачувати грошову допомогу відповідно до наведених норм Закону, суд вважає, безпідставними, оскільки такий спосіб захисту порушеного права, як зобов'язання вчинити певні юридичні дії у майбутньому не передбачений чинним законодавством України, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, а також і відповідач, відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-12,122, 158-163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області - неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва ОСОБА_1 та стягнути перераховані кошти відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, за період з липня 2010 року з урахуванням виплачених коштів.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Іванківський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отриманні її копії.
Суддя: