Справа № 1-33/11
Провадження № 1-33
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
"11" квітня 2011 р. смт.Баришівка.
Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді В.М.Єременка
при секретарі Котенко Р.Д.
з участю прокурора Шеховцов О.О.,Табалюк С.К., Мендрин А.В.,Гребенніков Д.В., Бабюк С.М.
потерпілих : ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу по обвинуваченню:
ОСОБА_8 Васильовитча, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучений, має трьох неповнолітніх дітей, працює приватним підприємцем, військовозобов'язаний, пільг та урядових нагород не має, раніше не судимий, прож. в ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст.172, ч.2 ст.172 КК України,
ОСОБА_8, грубо порушив законодавство про працю, а також грубо порушив законодавство про працю, вчинене щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років та дитину-інваліда.
Так, згідно свідоцтва серії В01 № 009465 про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця зареєстрований державним реєстратором ОСОБА_9 райдержадміністрації Київської області 11.10.2007 року за адресою: вул. Комсомольська, 20, в смт. Баришівка Київської області, як суб'єкт господарської діяльності та згідно довідки № 1 від 11.10.2007 року взятий на облік в ОСОБА_9 ОДПІ, як платник податків.
З моменту державної реєстрації та до даного часу ФОП (фізична особа підприємець) ОСОБА_8 здійснював підприємницьку діяльність у вигляді надання інформаційних послуг в орендованому ним офісному приміщенні за адресою: вул. Пархоменка, 34, смт. Баришівка Київської області.
Порядок реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.01 поширюється на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану із наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).
При здійсненні підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_8 використовував найману працю громадян:
- протягом серпня-грудня 2008 року ОСОБА_4;
- з грудня 2008 року по січень 2009 року ОСОБА_3;
- з серпня 2009 року по січень 2010 року ОСОБА_2
Зазначені наймані працівники виконували трудові функції по збору та передачі водіям таксі інформації про наявність клієнтів для перевезення.
З моменту допущення найманих працівників до роботи і до їх звільнення ОСОБА_8 в порушення вимог ст. 24, 24-1 КЗпП України письмових трудових договорів з ними не укладав та в ОСОБА_9 районному центрі зайнятості не зареєстрував, обов'язкових платежів до ОСОБА_9 ОДПІ та пенсійних внесків за найманих працівників не здійснював, чим грубо порушив вимоги законодавства про працю та трудові права найманих працівників.
Мотивом вчинення злочину стало небажання ОСОБА_8 укладати трудові договори з найманими працівниками та зареєструвати їх в ОСОБА_9 районному центрі зайнятості. Метою злочину є намагання ухилитися від укладення таких договорів та від сплати загальнообов'язкових платежів і внесків за цих працівників до бюджету.
Окрім того, при здійсненні своєї підприємницької діяльності у вигляді надання інформаційних послуг в орендованому офісному приміщенні за адресою: вул. Пархоменка, 34, смт. Баришівка Київської області, з порушенням вимог ст. ст. 2, 24, 24-1 КЗпП України та вимог Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року, ФОП ОСОБА_8 також використовував найману працю наступних громадян:
-з вересня 2008 року по серпень 2009 року працю найманого працівника ОСОБА_5, яка мала неповнолітнього сина ОСОБА_10 С, ІНФОРМАЦІЯ_5;
-з травня 2009 року по січень 2010 року працю найманого працівника ОСОБА_1, яка має неповнолітніх доньок ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7, та дитину-інваліда 2 групи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8;
-протягом січня-лютого 2010 року працю найманого працівника ОСОБА_6, яка має малолітнього сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9.
Вказані наймані працівники виконували трудові функції по збору та передачі водіям таксі інформації щодо наявності клієнтів для перевезення.
З моменту допущення найманих працівників до роботи і до їх звільнення ОСОБА_8 в порушення вимог ст. 24, 24-1 КЗпП України письмових трудових договорів з ними не укладав та в ОСОБА_9 районному центрі зайнятості не зареєстрував, обов'язкових платежів до ОСОБА_9 ОДПІ та пенсійних внесків за найманих працівників не здійснював, чим вчинив грубе порушення вимог законодавства про працю щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років та дитину - інваліда.
Мотивом вчинення злочину стало небажання ОСОБА_8 укладати трудові договори з найманими працівниками та реєструвати їх в ОСОБА_9 районному центрі зайнятості. Метою злочину є намагання ухилитися від укладення таких договорів та від сплати загальнообов'язкових платежів і внесків за цих працівників до бюджету.
Підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину , передбаченого ч.1 ст.172 КК України та ч.2 ст.172 КК України не визнав і не згодний з заявленими до нього потерпілими позовами про стягнення з нього на їх користь заподіяної в результаті скоєння злочину матеріальної та моральної шкоди. Окрім того показав суду, що він працює приватним підприємцем з 2008 року і по даний час. З початку своєї діяльності і по даний час перебуває на спрощеній системі оподаткування та звітності. За період здійснення підприємницької діяльності укладав договори з надання послуг, що мали цивільно-правовий характер, в тому числі і з фізичними особами. В разі, коли він брав на роботу фізичних осіб як найманих працівників, він укладав з ними трудові договори, а з іншими особами, які надавали йому послуги, він укладав договори надання інформаційних послуг, в тому числі в усній формі. Особи, які надавали йому послуги згідно таких договорів не є найманими працівниками і, відповідно, в трудових відносинах не перебували. За таких умов вони не користувалися трудовими правами й обов'язками, а він відповідно не міг порушити законодавство про працю. Особи, які укладали з ним такі договори щодо надання послуг, знали, що це не є трудові відносини. Винагорода за послуги встановлювалась поденно в сумі 100 грн. Жодна з потерпілих не надавала йому трудової книжки та не вимагала її ведення і не мала на меті укладати трудовий договір чи його реєстрації. На вказаних осіб, які надавали йому послуги, він не зобов'язаний був сплачувати страхові внески по загальнообов'язковому державному страхуванню і він має право не вести бухгалтерський облік та не подавати фінансову звітність. Він може не вести табелі робочого часу працівників, книги нарахування заробітної плати та інші бухгалтерські документи. ОСОБА_8 показав, що має право займатися будь-яким видом діяльності не забороненим законом. Фізичні особи надавали йому послуги з ведення баз даних, обробки інформації, надання рекламних послуг. Місце знаходження ФОП ОСОБА_8 зареєстровано за місцем його проживання. В адмінбудівлі за адресою: вул. Пархоменка. 34 смт. Баришівка, він орендує приміщення для власних господарських потреб, які вказані в договорі оренди і там в приміщенні знаходиться його офіс, в якому встановлені меблі, техніка та документи для власного контролю та господарської діяльності. В цьому приміщенні фізичні особи надавали йому послуги. Табличка „ОСОБА_10 таксі» на вхідних дверях до орендованого ним приміщення свідчить про те, що він займається наданням рекламних послуг даній фірмі. Клієнти телефонують йому для замовлення перевезень чи інших послуг. Цю інформацію ОСОБА_8 передає водіям по телефону, або особисто в усній формі. Телефонні дзвінки від клієнтів приймає він особисто, або працівники за його проханням. А диспетчерами в нього ніхто ніколи не працював і не працює. Він знає ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_2 За трудовими договорами ці особи у нього не працювали. Вони, окрім ОСОБА_2, надавали йому послуги прийому-передачі замовлень згідно цивільно-правових договорів про надання послуг. В останньому слові ОСОБА_8 заявив суду, що визнає заборгованість перед покійною ОСОБА_5 і після винесеного судом вироку він обов,язково відшкодує чоловіку померлої кошти, які він їй заборгував.
Вина підсудногого ОСОБА_8 доведена показаннями потерпілих.
Так потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що з червня 2009 року по 17.01.10 вона працювала диспетчером у приватного підприємця ОСОБА_8 в приміщенні колишнього радгоспу «Баришівський» за адресою: вул. Пархоменка, 34. смт. Баришівка. Там знаходилася кімната диспетчера в якій від імені фірми «Барс-таксі" ОСОБА_8 надавав послуги по перевезенню пасажирів. В її обов'язки входило по мобільному та стаціонарному телефону приймати замовлення від громадян і як диспетчер по телефону передавала водіям таксі замовлення на перевезення. Всі замовлення диспетчер записує в книгу. Окрім того щоранку диспетчер зв'язувався із водіями таксі, які заступали на зміну, складала графік їх роботи.
Спочатку вона працювала одну добу через дві, а останні 3 місяці за згодою ОСОБА_8 диспетчером працював і її син ОСОБА_2 В нічний час син диспетчером не працював. Заробітну плату їм виплачував сам ОСОБА_8 в розмірі 100 гривень за добу. За 2008-2009 роки ОСОБА_8 вів зошит, в якому записувалося кількість відпрацьованих днів кожним диспетчером, нарахованої та виплаченої заробітної плати. Разом з ними протягом 2009 року диспетчерами працювали ОСОБА_5О та дружина ОСОБА_8 ОСОБА_18 ОСОБА_1 і її син ОСОБА_2 працювали неофіційно, трудові договори, а ні з ОСОБА_8, а ні з «Барс-таксі" вони не підписували, трудові книжки їм ніхто не оформляв.Неодноразово вона зверталася до ОСОБА_8 з проханням оформити її офіційно на роботу, так як вона не матиме трудового стажу, однак він їй сказав, що якщо він її оформить офіційно, то вона буде отримувати меншу заробітну плату, ніж він їй платить і потрібно буде вести бухгалтерію та сплачувати податки.17.01.10 вона та її син звільнилися з роботи, оскільки ОСОБА_8 не виплачував їм заробітну плату. На момент звільнення заборгованість по заробітній платі перед нею та її сином склала 8 000 гривень.Вважає, що своїми діями ОСОБА_8 порушив її конституційні та трудові права на працю та належну оплату праці за виконану роботу. В прокуратуру ОСОБА_1 подала заяву з метою притягнення ОСОБА_8 до відповідальності. Заявлений цивільний позов підтримує.
Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 09.06.2009 року йому виповнилося 18 років. З вересня 2009 року і по січень 2010 року він за згодою його матері ОСОБА_1 працював диспетчером у приватного підприємця ОСОБА_8, підміняв свою матір в денний час, а мати працювала ввечері і в ночі. В графіку були записані і мати і він. ОСОБА_8 від імені фірми «Барс-таксі"' надає інформаційні послуги щодо перевезення пасажирів. Як диспетчер, він по телефону передавав водіям таксі замовлення і вони виконували їх та здійснювали перевезення. Заробітну плату їм виплачував сам ОСОБА_8 в розмірі 100 гривень за добу. Його заробітну плату отримувала мати і розписувалася в журналі. Потім почалися затримки у виплаті заробітної плати і вони звільнилися. Трудовий договорір з ОСОБА_8 він не укладав, трудової книжки йому ніхто не оформляв. Зі слів матері йому відомо про те, що ОСОБА_8 не оформляв офіційно трудові договори через те, що вони тоді будуть отримувати меншу заробітну плату, ніж він їм тоді платив. Заявлений цивільний позов підтримує.
Потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що протягом грудня 2008 року та січня 2009 року вона працювала диспетчером у приватного підприємця ОСОБА_8, який від імені фірми «Барс-таксі" надає інформаційні послуги щодо перевезення пасажирів. Диспетчерів на роботу наймав сам ОСОБА_8 Разом з нею диспетчерами працювали ОСОБА_18, яка є дружиною ОСОБА_8 та ОСОБА_5. ОСОБА_18 також вела бухгалтерію ОСОБА_8, нараховувала заробітну плату диспетчерам в окремому зошиті. Офісне приміщення знаходилось за адресою: вул. Пархоменка. 34. в смт. Баришівка. Диспетчер по мобільному та стаціонарному телефону приймав замовлення від громадян і по телефону передавав водіям таксі. Замовлення диспетчер записує в книгу. Вона працювала добу через 2 доби, тобто добу працювала, а 2 доби ні. Заробітну плату їм нараховував сам ОСОБА_8 в розмірі 100 гривень за добу, але жодного разу заробітну плату їй не видав. Вона зверталася до ОСОБА_8 з проханням виплатити їй заробітну плату, але останній весь час говорив, що розрахується пізніше. Вона не погоджувалася з таким відношенням та розрахувалася. На момент звільнення ОСОБА_8 заборгував їй 2500 гривень заробітної плати. Весь час вона працювала неофіційно, трудову угоду з ОСОБА_8 вона не підписувала, трудової книжки їй ніхто не оформляв. У ОСОБА_3 дитина інвалід і їй потрібні були гроші. Дізнавшись про те, що колишні диспетчери подали заяви в прокуратуру, вона теж подала заяву на ОСОБА_19 Заявлений цивільний позов підтримує.
Потерпіла ОСОБА_4 показала суду, що протягом серпшя-грудпя 2008 року вона працювала диспетчером у приватного підприємця ОСОБА_8 за адресою: вул. Пархоменка, 34. смт. Баришівка. Стажувала її спочатку ОСОБА_18, а потім сам ОСОБА_8 Нараховувала заробітну плату диспетчерам ОСОБА_18 В офісному приміщенні, ОСОБА_4 приймала замовлення від громадян і по телефону передавала водіям таксі для перевезення. Замовлення диспетчер записує в книгу.Працювала добу через 2 доби. Заробітну плату їм нараховував сам ОСОБА_8 в розмірі 100 гривень за добу. Спочатку він заробітну плату виплачував повністю, а потім з жовтня і по грудень 2008 року ОСОБА_8 заробітну плату взагалі їй не виплачував. Не отримуючи заробітну плату, ОСОБА_4 зверталася до ОСОБА_8 з проханням виплатити їй заробітну плату, але останній весь час говорив, що розрахується пізніше. Вона не витримала такого відношення та розрахувалася. ОСОБА_8 заборгував їй 2200 гривень заробітної плати, оскільки вона пропрацювала 10 діб у жовтні 2008 року, 10 діб у листопаді та 2 доби у грудні. Працювала у ОСОБА_8 неофіційно, трудову угоду з ОСОБА_8 вона не підписувала, трудову книжку їй ніхто не оформляв. Заявлений цивільний позов підтримує.
Потерпіла ОСОБА_5 показала суду, що з вересня 2008 року по серпень 2009 року вона працювала диспетчером у приватного підприємця ОСОБА_8 за адресою: вул. Пархоменка. 34. смт. Баришівка, який від імені фірми „Барс-таксі" надає інформаційні послуги щодо перевезення пасажирів. Диспетчерів на роботу наймав ОСОБА_8 З нею диспетчерами працювали ОСОБА_18, яка є дружиною ОСОБА_8, ОСОБА_4 ОСОБА_17, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2. ОСОБА_18 також вела бухгалтерію ОСОБА_8, нараховувала заробітну плату диспетчерам в окремому зошиті. ОСОБА_5в офісному приміщенні, яке орендує ОСОБА_8 по мобільному та стаціонарному телефону приймала замовлення від громадян і по телефону передавала водіям таксі.Вона працювала добу через 2 доби. По усній домовленості з ОСОБА_8 він за добу повинен був платити їй заробітну плату в розмірі 100 гривень. З листопада 2008 року ОСОБА_8 почав затримувати виплату їй заробітної плати. Попрацювавши ще деякий час, і не отримуючи заробітну плату, вона зверталася до дружини ОСОБА_8 і до нього самого з проханням виплатити їй заробітну плату, але останній весь час говорив, що розрахується пізніше, а його дружина говрила, що з усіма претензіями звертатись до ОСОБА_8 Не витримавши такого відношення вона звільнилася з роботи у серпні 2009 року. На момент звільнення ОСОБА_8 заборгував їй 9 200 гривень заробітної плати.Вона працювала неофіційно, трудовий договір з ОСОБА_8 не укладала, трудової книжки їй ніхто не оформляв. Заявлений цивільний позов підтримує.
Потерпіла ОСОБА_6 показала суду, що з 16.01.10 по 12.02.10 вона працювала диспетчером у приватного підприємця ОСОБА_8 Зміну у неї приймав сам ОСОБА_8 В офісі, який ОСОБА_8 орендував в приміщенні за адресою: вул. Пархоменка, 34 в смт. Баришівка знаходилися кімната диспетчера, де вона по мобільному та стаціонарному телефону приймала замовлення від громадян та по телефону передавала водіям таксі для перевезення пасажирів. Замовлення записувала в книгу. Працювала вона добу через добу. Заробітну плату їй нараховував ОСОБА_8 в розмірі 100 гривень за добу. В лютому місяці 2010 року ОСОБА_8 почали перевіряти працівники прокуратури, яким вона писала пояснення про те, що працює у ОСОБА_8 неофіційно, оскільки трудових договорів з ОСОБА_8 вона не підписувала, трудову книжку він їй не оформляв. Потім ОСОБА_8 почав на неї тиснути, змусив її написати пояснення, про те, що вона в нього не працювала, а також розписку про те, що вона нікому не буде розповідати про його справи. Вона не витримала такого відношення і звільнилася. На момент звільнення вона відпрацювала 14 змін, що відповідає 1400 гривень заробітної плати, але заробітну плату він їй виплатив лише в сумі 150 гривень. На момент звільнення ОСОБА_8 заборгував їй 1250 гривень. Заявлений цивільний позов підтримує.
Винність підсудного ОСОБА_8 також підтверджується показами:
- свідка ОСОБА_20, який показав суду, що з березня 2009 року він через ПП ОСОБА_8 був вписаний в договір найму співробітника з транспортним засобом, укладений між його батьком ОСОБА_21 та ПП ОСОБА_22, що називається „ОСОБА_10 таксі", який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів. За укладення цього договору було сплачено 1000 грн.ПП ОСОБА_8, йому як водію таксі надавались інформаційні послуги про наявність клієнтів на перевезення. Від одного замовлення, яке надходило через ОСОБА_8 водії сплачували йому 10 % від оплати за виконане замовлення.
Діяльність ОСОБА_8 здійснює в офісному приміщенні, яке орендує в за адресою: вул. Пархоменка. 34. смт. Баришівка. В цьому приміщенні є кімната диспетчера, який по мобільному та стаціонарному телефону приймає замовлення від громадян. Замовлення диспетчер по телефону передає водіям таксі і вони виконують замовлення на перевезення.В офісі у ОСОБА_8 працювали диспетчери, які заступали на чергування подобово. Диспетчерами у ОСОБА_8 працювали ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_8 ОСОБА_18
- свідка ОСОБА_23, який показав суду, що з 2007 року він через ПП ОСОБА_8 підписав договір найму з транспортним засобом із ПП ОСОБА_22, який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів. Фірма ОСОБА_22 називається „ОСОБА_10 таксі". За укладення цього договору він заплатив ОСОБА_8 650 гривень. Він також підписав договір про надання інформаційних послуг із ОСОБА_8, згідно якого останній надавав йому як водію таксі інформаційні послуги про наявність клієнтів на перевезення. Від одного замовлення, яке поступило через ОСОБА_8 водії платять йому 10 % від оплати за виконане замовлення. ОСОБА_8 здійснює свою діяльність в офісному приміщенні за адресою: вул. Пархоменка. 34 в смт. Баришівка. Там же знаходилися кімната диспетчера, який по мобільному та стаціонарному телефону приймає замовлення таксі від громадян. Замовлення диспетчер по телефону передає водіям таксі і вони виконують замовлення.
Його дочка ОСОБА_16 також працювала диспетчером. Заробітну плату їй виплачував ОСОБА_8 і розрахувався з нею повністю.
- свідка ОСОБА_24, який показав суду, що з лютого 2009 року він через ПП ОСОБА_8 підписав договір найму з транспортним засобом із ПП ОСОБА_22, який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів. Фірма ОСОБА_22 називається „ОСОБА_10 таксі". За укладення цього договору він через ОСОБА_8 сплатив 900 гривень. ОСОБА_8 пояснював йому, що по даному договору він має право перевозити пасажирів як таксі.Також він підписав договір про надання інформаційних послуг із ПП ОСОБА_8, згідно якого останній надавав йому, як водію таксі, інформаційні послуги про наявність клієнтів на перевезення. Від одного замовлення, яке надійшло через ОСОБА_8, водії платять йому 10 % від оплати за виконане замовлення.Офіс знаходиться за адресою: вул. Пархоменка. 34, смт. Баришівка. В цьому приміщенні сидять диспетчери, які по мобільному та стаціонарному телефону приймать замовлення таксі від громадян і по телефону передають водіям таксі.
- свідка ОСОБА_25, яка показала суду, що з квітня 2009 року вона через ПП ОСОБА_8 підписала договір найму співробітника з транспортним засобом із ПП ОСОБА_22, який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів. Фірма ОСОБА_22 називається „ОСОБА_10 таксі". За укладення цього договору вона заплатила ОСОБА_8 2500 гривень. Одночасно вона підписала договір про надання інформаційних послуг із ПП ОСОБА_8, згідно якого останній надавав їй, як водію таксі, інформаційні послуги про наявність клієнтів на перевезення. Від одного замовлення, яке поступило через ОСОБА_8 водії платять йому 10 % від оплати за виконане замовлення. Офіс знаходиться за адресою: вул. Пархоменка 34 в смт. Баришівка. В цьому приміщенні сидять диспетчери, які по мобільному та стаціонарному телефону приймають замовлення таксі від громадян і по телефону передають водіям таксі. Там був чайник, мікрохвильова піч, постіль і ОСОБА_8 дозволяв там диспетчерам спати вночі. Домовленість у них з ОСОБА_8 була заключена в усній формі. Свідок пам,ятає, що там працювала диспетчером ОСОБА_1.
- свідка ОСОБА_26, яка показала суду, що з січня по травень 2009 року вона працювала диспетчером у приватного підприємця ОСОБА_8, який від імені фірми «Барс-таксі" надає послуги по перевезенню пасажирів. З нею диспетчерами працювали : ОСОБА_18 - дружина ОСОБА_8 та ОСОБА_5. ОСОБА_26 працювала добу через 2 доби. Заробітну плату їй платив сам ОСОБА_8 в розмірі 100 гривень за добу і розрахувався з нею за відпрацюваний час повністю, ніяких матеріальних чи інших претензій до нього на даний час не має.
Вона працювала неофіційно, трудових договорів з ОСОБА_8 вона не підписувала, трудової книжки їй ніхто не оформляв.
- свідка ОСОБА_27, який показав суду, що з 2008 року він через ПП ОСОБА_8 підписав договір найму співробітника з транспортним засобом із ПП ОСОБА_22, який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів. За укладення цього договору він через ОСОБА_8 сплатив 500 гривень. Інформаційні послуги від ПП ОСОБА_8 він не отримував. На базі у ОСОБА_8 він був і бачив, що там працювали диспетчерами дівчата з яких він знає ОСОБА_1, ОСОБА_16 та ОСОБА_5.. Хто і як розраховувався з ними за роботу він не знає. Його покази слідчий прокуратури записав не зовсім правильно.
- свідка ОСОБА_28, який показав, шо з 2008 року він через ІІП ОСОБА_8 підписав договір найму співробітника з транспортним засобом із ІІП ОСОБА_22, який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів. Фірма ОСОБА_22 називається «Таксі-Барс". За укладення цього договору він через ОСОБА_8 заплатив 700 гривень. Інформаційні послуги від ПП ОСОБА_8 він не отримував і по базі у ОСОБА_8 не працював, таксував сам, клієнтів шукав сам. У нього лише на шашці таксі було вказано телефон бази ОСОБА_8-5-10-50. Його покази слідчий прокуратури записав не зовсім правильно. У прокуратурі Баришівського району він на допиті був лише 5-7 хвилин.
- свідка ОСОБА_29, який показав суду, що з 2008 року він через ПП ОСОБА_8 підписав договір найму співробітника з транспортним засобом із ПП ОСОБА_22, який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів. Фірма ОСОБА_22 називається „Таксі-Барс". За укладення договору він через ОСОБА_8 заплатив 270 гривень. У ОСОБА_8 на базі водіями таксі працювало біля 25-30 чоловік. Яка кількість людей працювала диспетчерами у ОСОБА_8 і їхній графік роботи він не знає. Слідчому прокуратури, де він був на допиті лише 10 хв., він не говорив прізвища диспетчерів, так як не знав їх. По базі у ОСОБА_8 замовлення не брав, так як працював сам.
- свідка ОСОБА_30, який показав суду, що з 2008 року він через ПП ОСОБА_8 підписав договір найму співробітника з транспортним засобом із ПП ОСОБА_22. який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів. Фірма ОСОБА_22 називається «ОСОБА_10 таксі". За укладення цього договору він через ОСОБА_8сплатив 300 гривень. По базі у ОСОБА_8 замовлення не брав, так як працював сам і 10% не сплачував. Прізвищ диспетчерів він не знає. Як диспетчери працювали у ОСОБА_8, на яких умовах і чи отримували заробітну плату йому не відомо.
- свідка ОСОБА_31, який показав суду, що з 2008 року він через ПП ОСОБА_8 підписав договір найму співробітника з транспортним засобом із ПП ОСОБА_22. який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів. Фірма ОСОБА_22 називається «ОСОБА_10 таксі". За укладення цього договору він через ОСОБА_8 сплатив 500 гривень. З офісу ОСОБА_8 замовлення не отримував так як працював сам. Хто конкретно і скільки диспетчерів працювало у ОСОБА_8 йому не відомо.
- свідка ОСОБА_32, який показав суду, що з 2008 року він через ПП ОСОБА_8 підписав договір найму співробітника з транспортним засобом із ПП ОСОБА_22. який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів. За укладення цього договору він через ОСОБА_8 заплатив 500 гривень. По базі у ОСОБА_8 він не працював, таксував сам, клієнтів шукав сам. У нього лише на шашках таксі було вказано телефон бази ОСОБА_8 -5-10-50.У офісі у ОСОБА_8 працювали диспетчерами жінки, яких він наймав і свідок знав їх наглядно. Хто саме працював диспетчерами він не знає. На яких умовах диспетчера працювали у ОСОБА_8 та яку він їм заробітну плату виплачував йому не відомо.
- свідка ОСОБА_33, який показав суду, що з 2008 року він через ПП ОСОБА_8 підписав договір найму співробітника з транспортним засобом із ПП ОСОБА_22, який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів. Фірма ОСОБА_22 називається «ОСОБА_10 таксі". За цей договір він через ОСОБА_8 сплатив 500 гривень. По базі у ОСОБА_8 він не працював, таксував сам, клієнтів шукав сам. Хто у офісі у ОСОБА_8 працював диспетчерами, свідок не знає. На яких умовах диспетчери працювали у ОСОБА_8 та яку він платив їм заробітну плату йому не відомо.
- свідка ОСОБА_34, яка показала суду, що протягом серпня-грудня 2008 року вона за проханням своєї сестри ОСОБА_18 (на даний час ОСОБА_35О.) працювала диспетчером у приватного підприємця ОСОБА_8, який від імені фірми «Барс-таксі" надає інформаційні послуги щодо перевезення. З нею диспетчерами працювали також її рідна сестра ОСОБА_18 та ОСОБА_5. Окрім обов'язків диспетчера ОСОБА_18 також вела бухгалтерію ОСОБА_8 Всі замовлення фіксуватися в журналі. За шість місяців роботи ОСОБА_8 з нею трудову угоду не укладав, так як її трудова книжка знаходиться за основним місцем роботи в ОСОБА_9 ЦРЛ. За добу роботи платив їй по 100 грн. Претензій матеріального харавтеру до нього у неї немає.
- свідка ОСОБА_36, який показав суду, що їздив в м.Київ та підписав договір найму співробітника з транспортним засобом із ПП ОСОБА_22, який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів. Фірма ОСОБА_22 називається «ОСОБА_10 таксі". Працював сам, але платив ОСОБА_8 за путівки 10%. У свідка були свої клієнти, а тому замовлення у диспетчерів ОСОБА_37 він не брав.
- свідка ОСОБА_38 (дошлюбне прізвище ОСОБА_14) ОСОБА_39, яка показала суду, що протягом серпня місяця 2008 року вона працювала диспетчером у ОСОБА_8, коли була на канікулах, як студентка. В її обов,язки входило приймати замовлення від клієнтів. За добу роботи ОСОБА_8 платив їй по 100 грн. Про оплату була усна домовленість. Ніяких претензій до ОСОБА_8 у неї немає.
- свідка ОСОБА_15, яка показала суду, що в січні місяці 2010 року в офісі у ОСОБА_8 вона відповідала на телефонні дзвінки, приймала замовлення і відомості про клієнтів передавала таксистам. Офіційно працювати вона не бажала. Працювала не повну добу і ОСОБА_8 їй давав по 50 грн. Одного разу в офісі вона бачила ОСОБА_6.
- свідка ОСОБА_21, який показав суду, що з лютого 2009 року він працював в «Барс Таксі» і підписав договір найму співробітника з транспортним засобом із ІІП ОСОБА_22, який здійснює підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів і сплатив ОСОБА_22 за складання договору 250 грн. ОСОБА_8 за себе сплатив 2500 гривень, а за сина ОСОБА_20 1000 грн. Окрім того раз на тиждень по вівторках віддавав ОСОБА_8 10% за отримання замовлення. У ОСОБА_8 працювали диспетчерами жінки на імя ОСОБА_14, ОСОБА_5 і ОСОБА_22, від який свідок отримував замовлення. Бувало, що і ОСОБА_8 передавав йому замовлення.
- свідка ОСОБА_40, яка показала суду, що в квітні 2010 року нею- головним державним ревізором-інспектром ОСОБА_9 ОДПІ по поданню ОСОБА_9 міжрайонної прокуратури була проведена перевірка ПП ОСОБА_8 В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_8 займається видом діяльності, який не передбачений в державному реєстрі. ОСОБА_8 не вказав вид діяльності, як у свідоцтві так і в державному реєстрі. Була вказана рекламна діяльність, на яку він не брав відповідну ліцензію. А так як він займався іншою діяльністю то повинен був робітників зареєструвати і платити податки. У нього була виявлена не оформлена робоча сила в кількості 16 осіб, які отримували заробітну плату в конвертах, яка не оподатковувалася. Про наявність 16 працівників були особисті записи та записи тих хто заступав на зміну. В ході перевірки були проведені донарахування подарків недоотриманих в бюджет. З двома особами на протязі двох місяців був заключений договір, але потім розірваний. Їй прокуратурою району були передані документи в тому числі зошити з нарахуванням заробітної плати та її виплати. У ОСОБА_8 все чітко документувалося і сам підприємець займався пасажирськими перевезеннями. Навіть в телефонному довіднику був зазначений його номер телефону, як «Таксі Барс». При проведенні перевірки ревізор посилалась на отримані ОСОБА_8 доходи. ОСОБА_8 був присутній на початку перевірки і в кінці перевірки. Акт перевірки був складений в 2-х примірниках.
- свідка ОСОБА_41, який показав суду, що він працює державним інспектором праці в територіальній державній інспекції праці Київської області і безпосередньо здійснював планову перевірку ПП ОСОБА_8 01.02.2010 року. Результати перевірки передав до ОСОБА_9 міжрайонної прокуратури для притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за ст.172 КК України. В ході перевірки було встановлено, що у ОСОБА_8 працювали наймані працівники ОСОБА_6, ОСОБА_42, ОСОБА_4, ОСОБА_18 ОСОБА_5, ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_17, з якими не були укладені трудові договори і вони не були зареєстровані у центрі зайнятості. ОСОБА_41 ОСОБА_8 не було надано жодної трудової угоди на вказаних вище осіб. Бухгалтерські документи не велися. ОСОБА_8 вів тільки свої робочі записи, якими підтверджував нарахування заробітної плати та її виплату. З серпня 2008 року по жовтень 2009 року у ОСОБА_8 були замітки по зарплаті працівників, де вказані їх прізвища, кількість відпрацьованих днів, зазначена сума зарплати і підписи працівників про отриману заробітну плату, тобто- це є відомості про нарахування заробітної плати. Замітки про нарахування заробітної плати є підтвердженням того, що людина працювала та те, що з цією людиною не була укладена трудова угода. Диспетчери заступають на роботу через добу, згідно графіку, тобто працюють в режимі роботи підприємства, підпорядковані графіку змінності, який встановив підприємець, а відсутність на роботі рахується, як прогул. Фізична особа, яка наймає на роботу працівника повинна укладати трудовий договір, а диспетчери працювали не по цивільно-правовій угоді.
Свідок ОСОБА_35 на підставі ст.63 Конституції України відмовилась в судовому засіданні давати покази по кримінальній справі.
Крім показань підсудного, потерпілих, свідків вина ОСОБА_8 доведена такими матеріалами справи:
-ОСОБА_9 інспектора праці № 6 від 02.02.2010 року та актом перевірки № 10-12-020/ 8 від 01.02.2010 року, згідно якого під час проведення перевірки дотримання вимог трудового законодавства ФОП ОСОБА_8 виявлено, що в порушення п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України ОСОБА_8 не укладено письмові трудові угоди з найманими працівниками, не розроблено трудовий розпорядок та виявлені інші порушення трудового законодавства.(а.с. 5-7 т. 1).
-Копіями листків із зошита про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам ФОП ОСОБА_8 за період з серпня 2008 року по листопад 2009 року. (а.с. 27-29 т. 1).
-ОСОБА_9 районного центру зайнятості № 03-45 від 08.02.2010 року, згідно якого повідомляється, що протягом 2008-2010 років ОСОБА_8 реєстрував трудові угоди з ОСОБА_24 та ОСОБА_18 Інші трудові договори в центрі зайнятості не реєструвалися.(а.с. З1 т. 1).
-ОСОБА_9 ОДПІ № 160/9/17 від 08.02.2010 року, згідно якого ФОП ОСОБА_8 реєстрував найманих працівників у ОСОБА_9 ОДПІ на період з 01.04.2009 року по 31.08.2009 року. (а.с. 35 т. 1).
-ОСОБА_9 управління Пенсійного фонду в ОСОБА_9 районі № 398/03 від 08.02.2010 року, згідно якого повідомляється, що ФОП ОСОБА_8 подавалися звіти та сплачувалися внески з квітня по серпень 2009 року лише за двох найманих працівників. (а.с. 33 т. 1).
-Заявами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6, згідно яких останні вказують, що між ними та ФОП ОСОБА_8 трудові відносини були не оформлені, чим порушене чинне трудове законодавство та їхні конституційні і трудові права. (а.с., а.с. 3, 11, 19, 27, 35, 43 т. 2).
-Протокол огляду місця події від 16.03.2010 року, під час якого в орендованому ФОП ОСОБА_8 приміщенні за адресою: вул. Пархоменка, 34. смт. Баришівка виявлено та вилучено бухгалтерські та інші документи, що підтверджують трудові відносини між ФОП ОСОБА_8та вищевказаними працівниками, нарахування та виплату їм заробітної плати, а також інші документи, які мають значення для справи. (а.с. 57-64 т. 2).
-Копіями свідоцтв про народження неповнолітніх ОСОБА_10 -ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_13 - ІНФОРМАЦІЯ_9, та дитини-інваліда 2 групи ОСОБА_2- ІНФОРМАЦІЯ_8. (а.с. 98-106 т. 2).
-Протоколом огляду документів та постановою про приєднання їх до справи, як доказів - бухгалтерських та інших документів, що підтверджують трудові відносини між ФОП ОСОБА_8 та вищевказаними працівниками, нарахування та виплата їм заробітної плати, а також інші документи, які мають значення для справи. (а.с. 107-110 т. 2).
-ОСОБА_43 ОДПІ № 1188 від 13.04.2010 року Про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_8 за період з 01.10.2007 року по 09.04.2010 року, згідно якого під час перевірки встановлено, що за період, який перевірявся ОСОБА_8 він використовував працю найманих працівників, що працювали на посаді диспетчерів. Облік нарахування та виплати заробітної плати, без утримання ПДФО, вівся в зошиті. За результатами перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_8 допущено порушення ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян", у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 61 124 грн.62 коп.
(а.с. 191-220 т. 2).
- ксерокопією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (серія 1-0К №198712). ( а.с.191 т.3).
За місцем проживання ОСОБА_8 характеризується позитивно.(а.с. 249 т. 2).
На обліку у лікарів нарколога та психіатра ОСОБА_8 не перебуває.
(а.с. 251 т. 2)
За даними ОСК МВС України ОСОБА_8 являється раніше не судимий.(а.с. 247 т.2).
Обставини, що пом'якшують вину ОСОБА_8 судом не встановлені.
Обставин, що обтяжують вину ОСОБА_8 судом також не встановлені.
Суд вважає, що в процесі судового слідства повністю підтвердились встановлені досудовим слідством обставини злочинів, вчинених підсудним, так як він грубо порушив законодавство про працю, а також грубо порушив законодавство про працю, вчиненому щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років та дитину-інваліда.
Статтею 43 Конституції України передбачено конституційне право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно ст. 2 Кодексу законів про працю України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до вимог ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Статтею 24-1 КЗпП України встановлено обов'язок фізичної особи, яка уклала трудовий договір з працівником, у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання.
Порядок реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року та поширюється на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану із наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).
ОСОБА_8, згідно свідоцтва серії В01 № 009465 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, був зареєстрований державним реєстратором ОСОБА_43 райдержадміністрації 11.10.07 за адресою: вул. Комсомольська, 20, смт. Баришівка Київської області, як суб'єкт господарської діяльності та згідно довідки № 1 від 11.10.2007 року і взятий на облік в ОСОБА_43 ОДПІ як платник податків.
З моменту державної реєстрації ФОП ОСОБА_8 здійснював підприємницьку діяльність у вигляді надання інформаційних послуг в орендованому ним офісному приміщенні за адресою: вул. Пархоменка, 34, смт. Баришівка Київської області.
При здійсненні свої підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_8 використовував найману працю громадян.
Наймані працівники виконували трудові функції по збору та передачі водіям таксі інформації про наявність клієнтів на перевезення.
З моменту допущення найманих працівників до роботи і до їх звільнення ОСОБА_8, в порушення вимог ст. 24, 24-1 КЗпП України, письмових трудових договорів з ними не уклав та в ОСОБА_43 районному центрі зайнятості не зареєстрував, обов'язкових платежів до ОСОБА_43 ОДПІ та пенсійних внесків за найманих працівників не здійснював, чим грубо порушив вимоги законодавства про працю та трудові права найманих працівників.
Мало місце небажання ОСОБА_8 укладати трудові договори з найманими працівниками та реєструвати їх в ОСОБА_43 районному центрі зайнятості. Метою злочину є намагання ухилитися від укладення таких договорів та сплати загальнообов'язкових платежів і внесків за цих працівників до бюджету.
Окрім того, при здійсненні своєї підприємницької діяльності у вигляді надання інформаційних послуг в орендованому офісному приміщенні з порушенням ст. ст. 2, 24, 24-1 КЗпП України та вимог Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.01, ФОП ОСОБА_8 також використовував найману працю наступних громадян: найманого працівника ОСОБА_5, яка мала неповнолітнього сина ОСОБА_10 С, ІНФОРМАЦІЯ_5, працю найманого працівника ОСОБА_1, яка має неповнолітніх доньок ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7, та дитину-інваліда 2 групи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, працю найманого працівника ОСОБА_6, яка має малолітнього сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9.
Вказані наймані працівники виконували трудові функції по збору та передачі водіям таксі інформації про наявність клієнтів на перевезення.
З моменту допущення найманих працівників до роботи і до їх звільнення ОСОБА_8 в порушення вимог ст. 24, 24-1 КЗпП України письмових трудових договорів з ними не уклав та в ОСОБА_43 районному центрі зайнятості не зареєстрував, обов'язкових платежів до ОСОБА_43 ОДПІ та пенсійних внесків за найманих працівників не здійснював, чим вчинив грубе порушення вимог законодавства про працю щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років та дитину - інваліда.
В даному випадку знову мало місце небажання ОСОБА_8 укладати трудові договори з найманими працівниками та реєструвати їх в ОСОБА_43 районному центрі зайнятості, метою злочину є намагання ухилитися від укладення таких договорів та сплати загальнообов'язкових платежів і внесків за цих працівників до бюджету.
Таким чином порушення законодавства про працю обмежує трудові права громадянина, тягне за собою ненадання передбачених законом соціальних пільг, компенсацій, тобто, ставить працівника в умови соціальної незахищеності.
Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 172 КК України є вірна, оскільки він своєю бездіяльністю, яка виразилась в умисному грубому порушенні законодавства про працю, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 172 КК України.
Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 172 КК України є вірна, оскільки він своєю бездіяльністю, яка виразилась в умисному грубому порушенні законодавства про працю, вчиненому щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років та дитину - інваліда, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 172 КК України.
Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_8, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, фактичні обставини справи, зокрема, причини та умови, що спонукали підсудного до їх вчинення, особу підсудного, що позитивно характеризується по місцю проживання .
Заявлені цивільні позови про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_8 на користь потерпілих ОСОБА_1 на суму 4000 тис. грн.. , ОСОБА_2 на суму 4000 тис. грн., ОСОБА_3 на суму 2500 грн., ОСОБА_4 на суму 2200 грн., ОСОБА_6 на суму 1250 грн. підлягають до задоволення.
Залишити без розгляду заявлений цивільний позов ОСОБА_5 в зв,язку з її смертю до вступу правонаступників.
В задоволенні позовних вимог потерпілих про стягнення моральної (немайнової) шкоди з ОСОБА_8 слід відмовити, так як суд не вбачає для цього підстав.
Даючи правову оцінку даному злочину, ставлення особи підсудного до вчиненого, не визнання ним своєї вини у скоєному злочині, не відшкодування потерпілим матеріальної шкоди та його зневажливе ставлення до самих потерпілих і до пам,яті померлої в процесі судового розгляду справи ОСОБА_5, де він в останньому слові заявив, що лише після постановлення судом вироку, відшкодує чоловіку померлої нанесені збитки, суд вважає, що міра покарання повинна бути застосована в межах санкції ч. 1 ст.172 та ч.2 ст.172 КК України з урахуванням того, що ОСОБА_8 являється фізичною особою підприємцем, працює, має дохід від того, що займається суспільно-корисною працею.
Речові докази по справі: документи, вилучені у ФОП ОСОБА_8 під час досудового слідства після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_8
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України та призначити покарання у виді одного року виправних робіт з відрахуванням 15% від отриманого доходу на користь держави.
. ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 172 КК України та призначити покарання у виді двох років виправних робіт з відрахуванням 20% від отриманого доходу на користь держави.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно засудити ОСОБА_8 до двох років виправних робіт з відрахуванням 20% від отриманого доходу на користь держави.
Запобіжний захід до засудженого ОСОБА_8 залишити попередній підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Заявлені цивільні позови про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_44 на користь потерпілих: ОСОБА_1 4000 тис. грн. , ОСОБА_2 4000 тис. грн., ОСОБА_3 2500 грн., ОСОБА_4 2200 грн., ОСОБА_6 1250 грн. задовольнити та стягнути з засудженого зазначені суми коштів.
Залишити без розгляду заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в зв,язку з її смертю до вступу правонаступників.
В задоволенні позовних вимог потерпілих про стягнення моральної (немайнової) шкоди з ОСОБА_8 відмовити.
Речові докази по справі : документи, вилучені у ФОП ОСОБА_8 під час досудового слідства, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_8
Вирок може бути оскаржений протягом 15 днів до Апеляційного суду Київської
області через Баришівський районний суд Київської області засудженим з часу проголошення вироку і отримання копії вироку.
Суддя Баришівського
районного суду ОСОБА_45