03.09.15р. Справа № 904/5832/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ", м Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "ТРАНССТРОЙІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 12 785 269,30 грн. за договором позики
Суддя Бєлік В.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 37 від 10.10.2014р.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "ТРАНССТРОЙІНВЕСТ" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 12 785 269,30 грн., що складається з сум: 11 100 436,00 грн. - основний борг, 27 370,94 грн. - 3% річних, 547 418,76 грн. - пеня, 1 110 043,60 грн. - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання укладеного між сторонами договору позики № ФП09-12/14 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 17.12.2014р., позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти (позику) у розмірі 11 100 436,00 грн. Разом з тим відповідач своїх зобов'язань щодо повернення суми позики не виконав, грошові кошти у визначений договором строк не повернув, що обумовило причину звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення суми боргу з врахуванням трьох процентів річних, пені та штрафу.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.07.2015 р.
27.07.2015 р. відповідач направив клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 р. розгляд справи відкладався до 03.09.2015 р.
Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином за адресою, зазначеною в позовній заяві.
Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі у справі представника відповідача до суду не надходило.
Неприбуття у судове засідання представника відповідача за викладених обставин не є перешкодою для розгляду справи.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" (Фірма 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "ТРАНССТРОЙІНВЕСТ" (Фірма 2) укладений договір позики № ФП09-12/14 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 17.12.2014р.
В порядку та на умовах, передбачених чинним договором, Фірма 1 надає Фірмі 2 фінансову безвідсоткову поворотну допомогу, а остання зобов'язується використати таку допомогу і вчасно повернути її Фірмі 1(п.1.1.договору).
Відповідно до п. 1.2. договору, розмір поворотної фінансової допомоги за цим договором складає 11 100 436,00 грн.
Фірма 1 надає Фірмі 2 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу шляхом внесення грошових коштів в сумі, що не перевищує суму, вказану в п. 1.2. цього Договору, на банківський рахунок Фірми 2. Фірма 1 має право вносити грошові кошти частинами. Внесення грошових коштів здійснюється після підписання сторонами цього договору по усній вимозі Фірми2 в межах суми, вказаної в п. 1.2. цього Договору (п. 2.1. договору).
Згідно з п. 2.2. договору, безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається Фірмі 2 на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до п. 3.1. договору безвідсоткова фінансова допомога надається на зворотній основі і підлягає поверненню до 31.05.2015 р. шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Фірми 1.
Фірма 2 зобов'язана до закінчення строку, вказаного в п. 3.1. цього договору, повернути Фірмі 1 отримані від неї грошові кошти. Фірма 2 має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу Фірмі 1. (п.п. 3.2., 3.3. договору).
На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти (позику) у розмірі 11 100 436,00 грн., що підтверджено доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 1910 від 17.02.2014 р. на суму 10 864 436,00 грн. та № 2006 від 25.12.2014 р. на суму 236 000,00 грн. (а.с.10-11).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
З врахуванням п. 3.1. договору, позика повинна бути повернута відповідачем в строк до 31.05.2015 р.
Як зазначає позивач, відповідач своїх зобов'язань щодо повернення суми позики не виконав, грошові кошти у розмірі 11 100 436,00 грн. у встановлений договором строк не повернув.
Згідно ч.3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За визначенням ч.2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п.4.2. договору, у разі порушення строку повернення строку повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, вказаного в п. 3.1. цього договору, Фірма 2 зобов'язана сплатити Фірмі 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від неповерненої суми за кожен день простроченого грошового зобов'язання.
Розмір відповідальності за порушення грошових зобов'язань обмежений спеціальним законом - Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" у вигляді пені, розмір якої не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня.
Відповідно до п.4.3. договору, у випадку неповернення Фірмою 2 грошових коштів, вказаних в п. 1.2. Договору в строк більш ніж 10 (десяти) днів з дати настання строку повернення грошових коштів, вказаного в п. 3.1. цього договору, Фірма 2 зобов'язана сплатити Фірмі 1 штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми, зазначеної в п. 1.2. Договору.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків повернення позик, позивач просить стягнути з відповідача за період прострочення з 01.06.2015р. по 30.06.2015р. пеню у розмірі 547 418,76 грн., а за прострочення відповідачем строків повернення позики більш ніж на 10 (десть) днів - штраф 10% в сумі 1 110 043,60 грн.
Перевіривши правильність розрахунку суми пені та штрафу, суд знайшов його вірним, у зв'язку з чим вважає за можливе задовольнити ці вимоги позивача, приймаючи до уваги наступне.
Відповідач не повернув грошові кошти в зазначений термін, чим порушив умови укладеного договору.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача за період прострочення з 01.06.2015р. по 30.06.2015р. 3% річних у розмірі 27 370,94 грн. Перевіривши правильність розрахунку 3% річних, суд знайшов їх вірними, у зв'язку з чим задовольняє ці вимоги позивача у розмірах визначених позивачем.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового доказу.
Відповідачем не надано доказів оплати отриманого товару в повному обсязі період з моменту його отримання до дати слухання справи.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі у загальному розмірі 12 785 269,30 грн., що складається з сум: 11 100 436,00 грн. - основний борг, 27 370,94 грн. - 3% річних, 547 418,76 грн. - пеня, 1 110 043,60 грн. - штраф.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Група „Трансстройінвест" (49112, м. Дніпропетровськ, вул.. Космонавта Волкова, 6К, код ЄДРПОУ 35201169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія „Енерго-Інвест" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Обручева, 17, код ЄДРПОУ 35201169) 11 100 436,00 грн. - основного боргу, 27 370,94 грн. - 3% річних, 547 418,76 грн. - пені, 1 110 043,60 грн. - штрафу, 73 080,00 грн. - судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено
08.09.2015р.
Суддя ОСОБА_2