83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
20.03.07 р. Справа № 44/85
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Ткаченко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» (представник Скрипник Г.Ф., довіреність 03ю-14 від 19.03.07 року) до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (представник до судового засідання не з'явився), про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у загальному розмірі 2'670,51 грн.,
Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом про стягнення суми боргу за поставлену теплову енергію 2'382,06 грн., з урахуванням індексу інфляції 140,72 грн. та трьох процентів річних 147,73 грн. до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Споживач). Позовні вимоги Підприємства ґрунтуються на неналежному виконанні та простроченні Споживачем грошового зобов'язання, яке виникло з поставки позивачем теплової енергії за договором постачання теплової енергії в гарячій воді НОМЕР_1 (далі - Договір).
Представник Підприємства в судовому засіданні надав докази оплати боргу.
Споживач до судового засідання не з'явився, втім висунув клопотання про розгляд справи без участі відповідача та повідомив про оплату боргу 19.03.07 року.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Підприємства підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Дослідивши наданий позивачем Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором енергопостачання (поставки), який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271, 275-277 ГК України.
Таким чином, в силу статті 712 ЦК України, статті 265 і 275 ГК України та розділів 1 й 6 Договору, Підприємство зобов'язалося передати теплову енергію в гарячій воді Споживачу у визначених обсягах, а Споживач зобов'язався оплатити теплову енергію згідно встановлених тарифів та зазначених у Договорі строків. Згідно наданих позивачем актів включення та виключення опалення, постачання теплової енергії провадилось у приміщення, розташоване АДРЕСА_1.
Відповідно до розділу 6 Договору, Споживач має оплачувати спожиту теплову енергію щомісячно у вигляді попередньої оплати 100% за 7 днів до початку розрахункового періоду (календарного місяця), наразі у випадку виходу за межі споживання (різниці між заявленою та спожитою енергією) різниця остаточно сплачується до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
В період з листопада 2004 року до квітня 2005 року Споживачеві надано теплової енергії на суму 2'283,06 грн., що підтверджується відповідними шістьма рахунками. Документи, які б свідчили про незгоду Споживача з належністю виконання Підприємством своїх зобов'язань по Договору, а також докази оплати боргу - суду не надавалися.
Наразі, грошове зобов'язання Споживача перед Підприємством на суму 2'382,06 грн. на момент пред'явлення до суду позову - виконане не було, на порушення норм статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом, сума інфляційних з простроченої суми за період моменту виникнення права вимоги становить 140,72 грн., а сума трьох процентів річних - 147,73 грн.
Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення Споживачем умов Договору, а також порушення норм ГК України та ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів поставки та енергопостачання.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
Втім, 19.03.07 року відповідач сплатив суму 2'670,51 грн., що підтверджується квитанцією НОМЕР_2, через що провадження у справі підлягає припиненню через відсутність предмету спору в цій частині.
На підставі ст.232, 264-271, 275-277 ГК України, ст.525-526, 549-550, 625, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, п.11 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85, 86 ГПК України, суд -
Припинити провадження у справі за позовом комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у загальному розмірі 2'670,51 грн.
Стягнути із суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на користь комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 102 грн.
Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня винесення ухвали.
.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 3 примірниках:
1 -позивачу
2 -відповідачу
3 -господарському суду Донецької області
.