01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
25.01.2007 № 26/335
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Рєпіної Л.О.
Синиці О.Ф.
при секретарі: Голюк Н.І.
За участю представників:
Від позивача - Кобиляцький А. Я. - голова правління, Гладишко Ю. П. -по довіреності.
Від відповідача 1 - не з'явився.
Від відповідача 2 - Остапенко С. Л. - по довіреності.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Чигиринське районне об"єднання "Агропроммеханізація"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.09.2006
у справі № 26/335 (Пінчук В.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чигиринське районне об"єднання "Агропроммеханізація"
до Міністерства фінансів України
ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України"
про визнання недійсним договору застави № 130-04/165/041 від 17.06.2004 р..
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.09.2006 р. у справі № 26/335 в позові ВАТ “Чигиринське районне об'єднання “Агропроммеханізація» до Міністерства фінансів України та ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України» про визнання недійсним договору застави № 130-04/165/041 від 17.06.2004 р. було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, позов задовольнити, оскільки вважає, що воно було прийняте по неповно з'ясованим обставинам з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
25.01.2007 р. представник Міністерства фінансів України у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Згідно ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
17.06.2004 р. між ВАТ “Чигиринське районне об'єднання “Агропроммеханізація» (заставодавцем) та ВАТ“Державний експортно-імпортний банк України» (заставодержатель) був укладений договір застави № 130-04/165/041.
Згаданий вище договір застави був підписаний головою правління ВАТ “Чигиринське районне об'єднання “Агропроммеханізація» Кобиляцьким А. Я. та Банком - агентом, в особі керуючого філією Банку - агенту в м. Черкаси Пуш Л. А.
На думку позивача, договір застави укладений з порушенням норм цивільного законодавства та підлягає визнанню недійсним, оскільки у керівника заставодавця не було достатнього обсягу цивільної дієздатності для його підписання.
Частиною 2 ст. 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що особа, яка вчинює правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Згідно ст. 92 Цивільного Кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
На думку позивача, всі права та обов'язки заставодержателя за даним договором виникали для Міністерства фінансів України.
Згідно п. 3 ст. 237 Цивільного Кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Позивач вказує, що лист Міністерства фінансів України від 26.01.2004 р. № 31-05120-04-16/1003, на підставі якого ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України» було доручено укласти з заставодавцем договір, не може вважатися довіреністю, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 245, 246 ЦК України, якими визначено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладаючи з позивачем договір застави, ВАТ “Укрексімбанк» діяло як повірений Кабінету Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України, на підставі Агентської угоди від 19.09.1996 р., а не як представник останнього на підставі довіреності. Крім того, Агентська угода від 19.09.1996 р., яка була укладена між Кабінетом Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України та ВАТ “Укрексімбанк» за своєю правовою природою є договором доручення.
Відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона зобов'язується виконувати від імені і за рахунок другої певні юридичні дії.
Згідно п. 4.1.12 Агентської угоди, на ВАТ “Укрексімбанк», як фінансового агента Уряду, покладено обов'язок від імені Кабінету Міністрів України укладати з позичальниками договори застави та інші угоди щодо забезпечення повернення кредитів, які надаються позичальникам від імені уряду, а тому жодні довіреності не повинні видаватися.
Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав суду належних доказів того, що спірний договір застави суперечить вимогам чинного законодавства.
Враховуючи викладене вище, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2006 р. у справі № 26/335 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Чигиринське районне об'єднання “Агропроммеханізація» на рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2006 р. у справі № 26/335 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2006 р. у справі № 26/335 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 26/335 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Рєпіна Л.О.
Синиця О.Ф.
02.02.07 (відправлено)