01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.12.2006 № 30/428
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Малетича М.М.
Студенця В.І.
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури - Мірошниченко В.С.
від позивача - Панченко Н.Д.
від відповідача 1 - Сириця І.Ю.
від відповідача 2 - Рудалєва Л.В.від третбьої особи - Дехтяренко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Генеральної прокуратури України
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.10.2006
у справі № 30/428 (Якименко М.М.)
за позовом Заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особіФонду державного майна України
до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
третя особа Манджалом лімітед (Manjalom Limited)
про визнання загальних зборів ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" від 26.04.06 р. та прийняті на них рішення, що оформлені відповідним протоколом, недійсними
Заступник Генерального прокурора України звернувся в Господарськийсуд м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України про визнання недійсними загальних зборів акціонерів ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» від 26.04.2006 р. та прийнятих на них рішень, що оформлені відповідним протоколом.
Після порушення провадження у справі Заступник Генерального прокурора України подав до суду заяву про уточнення позовних вимог у якій просив суд зобов'язати Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку інформувати Фонд державного майна України про проведення загальних зборів ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»у випадку опублікування відповідного оголошення про проведення зборів в офіційному виданні комісії.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.10.2006 року припинено провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник Генерального прокурора України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просив ухвалу скасувати та направити справу до місцевого господарського суду для прийняття рішення по суті позовних вимог.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема Заступник Генерального прокурора України вважає, що відсутні правові підставі для припинення провадження у справі, оскільки звернення Генеральної прокуратури України на захист Фонду державного майна України не позбавляє акціонерів - фізичних осіб права звертатись до суду та оскаржувати рішення загальних зборів в порядку ч. 5 ст. 98 Цивільного кодексу України. Також апелянт стверджує, що за відсутності факту порушення прав акціонерів - фізичних осіб господарського товариства - вступ їх у справу в якості третіх осіб на боці відповідача зводиться по суті до представництва інтересів самого товариства.
Також не погоджуючись з ухвалою про припинення провадження у справі, Фонд державного майна України подав апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги заявник посилався на обставини, аналогічні зазначеним в апеляційному поданні Заступника Генерального прокурора України.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
У поданому до Господарського суду м. Києва позові Заступник Генерального прокурора України просить суд винести зокрема рішення про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ВАТ «Нікопольський завод феросплавів" від 26.04.06.
При цьому позовні вимоги обґрунтовані тим, що на його думку в статутному капіталі ВАТ «Нікопольський завод феросплавів" є державна частка в розмірі 50% плюс одна акція, якою володіє держава в особі Фонду державного майна України.
В силу ст. ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Фізичними особами Святуховою Н.І., Железняк О.В. та Охоба Т.О. подано суду виписки з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку, з яких вбачається, що вони є акціонерами Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів".
У відповідності до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Згідно з ч. 5 ст. 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Чинним законодавством встановлено, що всі акціонери (як юридичні, так і фізичні особи) мають рівні права.
Оскільки в даній справі підставою позову є захист прав держави в особі Фонду державного майна України, враховуючи той факт, що в загальних зборах акціонерів брали участь акціонери які є юридичними та фізичними особами, рішення у даній справі впливатиме на права та обов'язки всіх акціонерів ВАТ «Нікопольський завод феросплавів", в тому числі акціонерів - фізичних осіб Святухової Н.І., Железняк О.В. та Охоби Т.О.
Отже, рішення суду у даній справі впливатиме на права та обов'язки фізичних осіб -акціонерів ВАТ «Нікопольський завод феросплавів".
При цьому колегією суддів береться до уваги те, що відповідно до Узагальнення судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про господарські товариства" у частині регулювання діяльності акціонерних товариств, що зроблено Верховним судом України, задля забезпечення всебічного й повного вирішення питань про захист прав і законних інтересів акціонерів та акціонерного товариства, забезпечення оперативності вирішення спорів та однакового застосування закону в аналогічних справах спори зазначеної категорії мають бути внесені до юрисдикції господарських судів незалежно від суб'єктного складу учасників. Внесення відповідних змін до процесуальних законів може бути виправдане тим, що ці спори є господарськими за своєю природою, і господарські суди мають значну практику і досвід у вирішенні таких спорів.
Отже, віднесення відповідної категорії спорів до юрисдикції господарських судів незалежно від суб'єктного складу учасників є можливим лише після внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням того, що відповідні зміни до процесуального закону внесені не були, судова колегія вважає, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, де суб»єктами господарських правовідносин між якими виникли спірні правовідносини, є виключно суб'єкти, визначені ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а саме: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Щодо ч. 2 ст. 1 зазначеної Кодексу, суд зважає на те, що законодавчими актами України не передбачено право громадян, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, звертатись до господарського суду.
На підставі вищенаведеного судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що провадження по даній справі підлягає припиненню у відповідності до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 17.10.2006 року у справі № 30/428 прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим підстав для скасування прийнятої ухвали Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційне подання Заступника Генерального прокурора України та апеляційна скарга Фонду державного майна України підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
Ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.10.2006 року у справі № 30/428 залишити без змін, а апеляційне подання Заступника Генерального прокурора України та апеляційну скаргу Фонду державного майна України - без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Малетич М.М.
Студенець В.І.
25.12.06 (відправлено)