01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.11.2006 № 44/515
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Синиці О.Ф.
Рєпіної Л.О.
при секретарі: Голюк Н.І.
За участю представників:
від позивача - Осмоловська Г. І. - по довіреності.
від відповідача - Свірська Н. П. - по довіреності.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.04.2006
у справі № 44/515 (Пилипенко О.Є.)
за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної Компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія"
до Державного комітету України з державного матеріального резерву
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 54 496 грн. 28 коп.
КРішенням Господарського суду м. Києва від 07.04.2006 р. у справі № 44/515 позов Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення 54 494, 28 грн. був задоволений.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, рішення було прийнято по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неїнеїредставник відповідача у судове засідання не з'ячвився, про причини своєї неявки суд не повідомив.ві №2/245, ро, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний матеріальний резерв» державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання). До складу державного резерву входить мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку, подання медичної допомоги; запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави; запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державний матеріальний резерв» державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України (далі - система державного резерву).
Відповідно до ст. 5 вищезазначеного Закону України, номенклатура матеріальних цінностей державного резерву і норми їх накопичення, в тому числі незнижуваного запасу, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Порядок розробки номенклатури матеріальних цінностей державного резерву і норм їх накопичення, у тому числі незнижуваного запасу, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.
Мобілізаційні резерви створюються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності відповідно до завдань, визначених Кабінетом Міністрів України міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим на основі пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Міністерства оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, іншими зацікавленими органами виконавчої влади.
Норми накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на базі підприємств Державного комітету України по геології і використанню надр встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 1502-076 від 31.12.1997 р. та доведені Державному геологічному підприємству «Чернігівнафтогазгеологія», правонаступником якого є Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія», наказом Держкомгеології України від 08.01.1998 р. № 1т.
На підставі наведеного вище було проведено накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву про що було складено специфікацій у відомість форми № 5, належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Пунктами 4, 5 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв» передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами. Відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання, оплата тарифу за перевезення вантажів, спеціальної тари, упаковки, послуг постачальницько-збутових організацій за поставку і реалізацію матеріальних цінностей державного резерву провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою удосконалення механізму відшкодування витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву та відповідно до п. 5 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв» Постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 12.04.2002 р. був затверджений «Порядок відшкодування підприємствами, установами та організаціями витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву».
Цей Порядок запроваджує механізм відшкодування підприємствам, установам та організаціям (далі - відповідальні зберіганні) витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, у тому числі мобілізаційного, і визначення суми цих витрат.
Відповідно до ч. 1 п. 2 вищезазначеного Порядку, сума витрат, що підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням вимог цього Порядку на кожен рік і сплачується пропорційними частками за узгодженням між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем.
Пунктом 7 «Порядку відшкодування підприємствами, установами та організаціями витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву» передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за формою згідно з додатком, за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2002 р. між Державним комітетом з державного матеріального резерву (надалі - комітет) та Дочірнім підприємством «Чернігівнафтогазгеологія» (надалі - зберігач) був укладений договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 94, відповідно до якого зберігання матеріальних цінностей державного резерву (надалі - цінності) здійснюються на складських приміщеннях, майданчиках, холодильних камерах, резервуарах, підземних сховищах зберігання.
Відповідно до п. 1.2. договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 94 від 07.11.2002 р. комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності згідно з специфікацією (затвердженою номенклатурою) у кількості та за вартістю з актом форми № 1. Передбачені цим договором форми актів затверджуються Комітетом.
Розділом 2 договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 94 від 07.11.2002 р. визначено права та обов'язки зберігача, відповідно до яких щороку разом з річним звітом форми № 2 він має подавати кошторис витрат, на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на наступний рік згідно п. 10.3 Інструкції про порядок фінансування заходів з мобілізаційної підготовки народного господарства України, затвердженої Мінфіном № 111/03 від 30.03.1996 р.
В свою чергу, відповідно до п. 3.1. договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 94 від 07.11.2002 р. комітет зобов'язаний відшкодовувати зберігачу витрати на зберігання цінностей у межах бюджетних асигнувань, передбачені на ці цілі. Оплачувати зберігачу вартість робіт із закладення (поставки) цінностей за узгодженими регульованими або договірними оптово - відпускними цінами, що діють на час закладення (поставки). Контролювати додержання умов зберігання цінностей, їх наявність та якісний стан (п.п. 3.2., 3.3. договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 94 від 07.11.2002 р.).
З акту від 26.04.2002 р. вбачається, що Державний комітет України з державного матеріального резерву запропонував відповідно до Закону України «Про державний матіеральний резерв» директору підприємства ДП «Чернігівнафтогазгеологія» заключити договір з відповідачем про відповідальне зберігання матеріальних цінностей мобрезерву.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач зазначає, що розглянувши лист позивача щодо відшкодування затрат на зберігання матеріальних цінностей, Державний комітет України з державного матеріального резерву направив на адресу Генерального директора ДП «Чернігівнафтогазгеологія» лист № 10/7030 від 11.09.2002 р., в якому повідомив, що відшкодування витрат підприємству - зберігачу з яким укладено договір про відповідальне зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву проводиться в межах бюджетних асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України та після надходження коштів на їх цілі. Відповідно до затвердженої Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок відшкодування підприємствами, установами та організаціями витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву» № 532 від 12.04.2002 р. направив позивачу на оформлення бланки договору про відповідальне зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та зобов'язав позивача для оформлення договору представити кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву який повинен відповідати вимогам витягу із інструкції про порядок фінансування заходів з мобілізаційної підготовки народного господарства України затвердженої наказом Мінфіну № 111/03 від 30.05.1996 р., з посиланням на нормативні документи.
З листа Державного комітету України з державного матеріального резерву № 10/7030 від 11.09.2002 р. не вбачається, що відповідач направив зберігачу разом з 2 примірниками договору на 2 арк. та 1 примірнику витягу з інструкції на 1 акр., акту прийому - передачі форми № 1.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у зберігача на день підписання договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 94 від 07.11.2002 р. підтверджується нормами накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на базі підприємств Державного комітету України по геології і використанню надр, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 1502-076 від 31.12.1997 р. і доведені Державному геологічному підприємству «Чернігівнафтогазгеологія» Держкомгеології України у 1998 року та Специфікованою відомістю матеріальних цінностей, які підлягають накопиченню в другій групі форми № 5, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Крім того, в матеріалах справи наявні акти від 26.04.2002 р., 11.04.2003 р. та 22.07.2005 р., які були складені Державним комітетом України з державного матеріального резерву на підставі перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей Держкомрезерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні в ДП «Чернігівнафтогазгеологія».
В розділах 4 вищезазначених актів «Якісне та кількісне зберігання мобрезерву» наведено перелік матеріального цінностей Держкомрезерву, що знаходиться на відповідальному зберіганні у позивача, що підтверджує наявність матеріальних цінностей Державного комітету України з державного матеріального резерву у зберігача за весь період дії договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву - № 94 від 07.11.2002 р.
Відповідно до п. 3.1 договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 94 від 07.11.2002 р. комітет зобов'язаний відшкодовувати зберігачу витрати на зберігання цінностей у межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі.
Позивач зазначає, що за весь період дії договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 94 від 07.11.2002 р. відшкодування витрат понесених зберігачем, комітетом не проводилось. Направлена позивачем 18.05.2005 р. на адресу відповідача претензія № 19/201-493 про відшкодування витрат понесених зберігачем по утриманню матеріальних цінностей мобрезерву за весь період дії договору у сумі 51 514, 00 грн. залишена відповідачем без відповіді.
Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» зазначає, що станом на 01.07.2005 р. заборгованість відповідача перед зберігачем на відшкодування витрат по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за весь період дії договору становить 54 496, 28 грн., що підтверджується звітами про витрати зберігача по утриманню (зберіганню) матеріальних цінностей.
Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
З огляду на те, що спірний договір не виконаний сторонами, а тому правовідносини між його сторонами продовжують існувати на момент розгляду справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин слід застосовувати Цивільний кодекс України.
Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
Статтею 947 Цивільного кодексу України визначено порядок відшкодування витрат на зберігання, відповідно до якої витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві.
При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 2.8 договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 94 від 07.11.2002 р. визначено, що зберігач щороку разом з річним звітом форми № 2 має подавати кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на наступний рік згідно п. 10.3 Інструкції про порядок фінансування заходів з мобілізаційної підготовки народного господарства України, затвердженої Мінфіном № 111/03 від 30.03.1996 р.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, кошториси загальних витрат бюджетних асигнувань на утримання мобілізаційного резерву по ДП «Чернігівнафтогазгеологія», які заплановані на 2002 - 2005 роки направлялися зберігачем комітету разом із звітами і розраховані згідно п. 5 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв» на підставі «Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву».
Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 54 496, 28 грн.
Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 07.04.2006 р. у справі № 44/515 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
еруючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву на рішення Господарського суду м. Києва від 07.04.2006 р. у справі № 44/515 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.04.2006 р. у справі № 44/515 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 44/515 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Синиця О.Ф.
Рєпіна Л.О.
25.12.06 (відправлено)