01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.12.06 р. № 41/378-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Студенця В.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Малетича М.М.
при секретарі:
За участю представників:
позивача: Свиридовський О.А.,
відповідача : Ковтун Л.В.,
третьої особи 1 : Олійник Н.Л.,
третьої особи 2 : не з'явився,
третьої особи 3 : Литвиненко В.О.,
третьої особи 4 : не з'явився,
третьої особи 5 : не з'явився,
третьої особи 6 : Свиридовський О.А,
третьої особи 7 : Свиридовський О.А,
третьої особи 8 : Свиридовський О.А,
ТОВ “Зірка» - Свиридовський О.А,
ТОВ “Універсо плюс» - Свиридовський О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Клуб Львів»;
2. Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Казус»;
3. Товариства з обмеженою відповідальністю “Танжер»;
4. Товариства з обмеженою відповідальністю “Ігорний дім “Імперіал»;
5. Товариства з обмеженою відповідальністю “Зірка»;
6. Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсо плюс»
на постанову Господарського суду м.Києва від 05.09.2006
у справі № 41/378-А (Пилипенко О.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Казус"
до Кабінету Міністрів України
треті особи Міністерство фінансів України
Спільне Українсько-Чеське Товариство з обмеженорю відповідальністю "Ройал ЛТД"
Українсько-Польське товариство з обмеженою відповідальністю "Фан Гейм"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Купідон"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Макси-Геймс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ігорний дім "Імперіал"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Танжар"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб Львів"
про визнання незаконною постанови від 21.12.05 р. №1254 та зобов"язання вчинити дії
Підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Казус»(далі - Підприємство у формі ТОВ “Казус») звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про:
- визнання повністю незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1254 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»;
- визнання права ТОВ «Казус» на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів, що включає в себе проведення у гральному закладі азартних ігор на підставі ліцензії серії АА № 777009 до моменту закінчення її дії, а саме до 29.07.2007 без отримання будь - яких додаткових ліцензій та здійснення будь - яких оплат за отриману ліцензію;
- про зобов'язання суб'єкта владних повноважень Кабінету Міністрів України визначити у своєму рішенні порядок сплати за кожний рік користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, що забезпечив би саме розстрочену сплату 30 000 євро за кожний рік користування такою ліцензією та забезпечив би порядок повернення суб'єкту господарювання надмірно сплачених коштів у разі припинення зазначеної діяльності.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2006 відкрито провадження в адміністративній справі № 41/378-А за позовом Підприємства у формі ТОВ “Казус» до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови від 21.12.2005 № 1254 та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2006 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Міністерство фінансів України.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.06.2006 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-Чеське спільне підприємство “Ройал ЛТД (далі - ТОВ Українсько-Чеське СП “Ройал ЛТД»); Українсько-Польське товариство з обмеженою відповідальністю “Фан-гейм (далі Українсько-Польське ТОВ “Фан-гейм»); Товариство з обмеженою відповідальністю “Купідон» (далі - ТОВ “Купідон») та Товариствао з обмеженою відповідальністю “Макси-Геймз» (далі - ТОВ “Макси-Геймз»).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2006 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Ігорний дім “Імперіал» (далі - ТОВ “Ігорний дім “Імперіал»).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.09.2006 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Танжер» (далі - ТОВ “Танжер») та Товариство з обмеженою відповідальністю “Клуб Львів» (далі - ТОВ “Клуб Львів»).
Постановою господарського суду м. Києва від 05.09.2006 в задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
Не погоджуючись з постановою суду, ТОВ “Клуб Львів», Підприємство у формі ТОВ “Казус», ТОВ “Танжер» та ТОВ “Ігорний дім “Імперіал» подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Також, апеляційні скарги на постанову господарського суду м. Києва від 05.09.2006 подали Товариство з обмеженою відповідальністю “Зірка» (далі - ТОВ “Зірка») та Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсо плюс» (далі - ТОВ “Універсо плюс») які не приймали участь у справі, але вважають, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки і вони мають право оскаржити постанову суду в апеляційному порядку.
Апелянти просили суд скасувати постанову господарського суду м. Києва від 05.09.2006, а позовні вимоги задовольнити з огляду на те, що оспорена постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України та ТОВ “Фан Гейм» проти доводів апеляційних скарг заперечували і просили постанову суду залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1254 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України.
Пункт 8 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 46, ст. 2001), доповнено абзацом такого змісту:
"організація діяльності з проведення азартних ігор".
У постанові Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2000 р. № 1755 "Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розмір і порядок зарахування плати за її видачу" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 48, ст. 2093; 2001 р., № 21, ст. 952):
1) доповнено постанову пунктом 41 такого змісту:
"41. Плата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, яка видається на кожну особу, що провадить таку діяльність на гральних автоматах, на кожний пункт тоталізатора у разі провадження букмекерської діяльності, на кожний електронний сервер у разі провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в електронному (віртуальному) казино, на кожний гральний зал у разі провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино та інших азартних ігор, справляється після прийняття рішення про видачу ліцензії. Плата вноситься у розмірі, встановленому законом, у національній валюті (за офіційним курсом, установленим Національним банком на день внесення платежу)";
2) пункт 5 після слів "переоформлення ліцензії" доповнено словами "за кожний рік користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор".
Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 р. № 756 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 27, ст. 1212; 2005 р., № 25, ст. 1433) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1250, доповнено пунктом 70 такого змісту:
«70 організація діяльності з проведення азартних ігор - засвідчені в установленому порядку копії установчих документів ( для юридичної особи), список керівного складу ( керівник, його заступник, головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, займаної посади, освіти, номера робочого телефону за підписом керівника суб'єкта господарської діяльності, скріпленим печаткою, баланс суб'єкта господарської діяльності на останню звітну дату за підписом його керівника, скріпленим печаткою, правила азартних ігор, які будуть проводитись суб'єктом господарської діяльності, у двох примірниках, затверджені цим суб'єктом та скріпленні печаткою, відомості, що підтверджують право власності суб'єкта господарської діяльності або оренди ним грального обладнання, необхідного для провадження цього виду господарської діяльності, за підписом його керівника, скріпленим печаткою, засвідчена в установленому порядку копія положення про призовий фонд».
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень ( п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (ч. 1 ст. 117 Конституції України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 № 915 затверджено Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України (далі -Регламент), який встановлює порядок організації діяльності Кабінету Міністрів України, пов'язаної з виконанням його повноважень ( п. 1 Регламенту).
Відповідно до п. 10 Регламенту проекти постанов Кабінету Міністрів України готуються на підставі:
законів України;
актів або доручень Президента України;
актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів.
Підготовка проекту постанови може бути ініційована членами Кабінету Міністрів, керівниками центральних органів виконавчої влади, Міністром Кабінету Міністрів, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями. Проект постанови, що ініціюється керівником центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується через відповідного члена Кабінету Міністрів України, вноситься на розгляд Кабінету Міністрів міністром або Прем'єр-міністром України, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами відповідно до розподілу функціональних повноважень.
Згідно п 13 Регламенту проекти постанов Кабінету Міністрів підлягають обов'язковій експертизі Мін'юстом та узгодженню із заінтересованими органами, а у разі потреби - з іншими органами, установами, організаціями.
Проекти постанов з питань оподаткування, витрачання фінансових і матеріальних ресурсів підлягають узгодженню відповідно з Мінфіном та Мінекономіки.
Проекти постанов, предметом яких є урегулювання підприємницької діяльності (регуляторні акти), підлягають узгодженню з Держпідприємництвом.
Міністерством фінансів України на виконання доручення Кабінету Міністрів України подано (лист № 31-35000-3-8/7493 від 26.10.2005) проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», погоджений Міністерством економіки України та Міністерством юстиції України.
До проекту постанови додана пояснювальна записка, за підписом Міністра фінансів України, висновок Міністерства юстиції за підписом Міністра юстиції України, а також довідка про погодження проекту постанови, із якої вбачається, що проект постанови погоджено з Міністром юстиції України, в.о. Міністра економіки України, Головою Державної податкової служби, Головою ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.
Відповідно до протоколу № 3 засідання Урядового комітету з питань економічної діяльності від 01.12.2005 проект постанови було схвалено та доручено Мінфіну у тижневий строк погодити його з Держпідприємництвом.
Як вбачається із довідки про доопрацювання проекту постанови (т. 1 а.с. 67) проект постанови був погоджений з Головою Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва.
Згідно п. 29 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор.
Орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності (абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» за видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст. 15 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» установлено розмір плати за ліцензію на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) вартістю 30000 євро за кожний рік користування такою ліцензією:
на кожну особу, що провадить діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах;
на кожний пункт тоталізатора - при провадженні букмекерської діяльності;
на кожний електронний сервер - при провадженні діяльності з організації та проведення азартних ігор в електронному (віртуальному) казино;
на кожний гральний зал - при провадженні діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино та інших азартних ігор.
З урахуванням того, що такий вид господарської діяльності як «організація діяльності з проведення азартних ігор» підлягає ліцензуванню (п. 29 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності») і до компетенції Кабінету Міністрів України віднесено визначення органу ліцензування ( абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності») та розмір плати за видачу ліцензії встановлено ст. 15 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а також те, що Кабінет Міністрів України, приймаючи оспорену постанову діяв відповідно до Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оспорена постанова відповідає вимогам абз. 8 ч. 1 ст. 1, ч. 4 ст. 10, ст. 15 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано на підставі п. 29, ч. 1 ст. 9 та абз. 9 ч.1 ст. 1 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відмовив позивачу - ТОВ “Казус» в задоволенні позовних вимог в частині визнання його права на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів, що включає в себе проведення у гральному закладі азартних ігор на підставі ліцензії серії АА № 777009 до моменту закінчення її дії, а саме до 29.07.2007 без отримання будь - яких додаткових ліцензій та здійснення будь - яких оплат за отриману ліцензію та в частині зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Кабінету Міністрів України визначити у своєму рішенні порядок сплати за кожний рік користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, що забезпечив би саме розстрочену сплату 30 000 євро за кожний рік користування такою ліцензією та забезпечив би порядок повернення суб'єкту господарювання надмірно сплачених коштів у разі припинення зазначеної діяльності.
Посилання апелянтів в апеляційних скаргах на порушення Кабінетом Міністрів України, зокрема, вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України “Про захист економічної конкуренції» колегією суддів до уваги не приймається з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це:
прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;
регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;
регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;
відстеження результативності регуляторного акта - заходи, спрямовані на оцінку стану впровадження регуляторного акта та досягнення цим актом цілей, задекларованих при його прийнятті;
перегляд регуляторного акта - заходи, спрямовані на приведення регуляторним органом прийнятого ним регуляторного акта у відповідність з принципами державної регуляторної політики;
показники результативності регуляторного акта - показники, на підставі яких при проведенні відстеження результативності регуляторного акта здійснюється оцінка стану впровадження цього регуляторного акта та досягнення ним цілей, задекларованих при його прийнятті;
аналіз регуляторного впливу - документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики;
звіт про відстеження результативності регуляторного акта - документ, який містить дані про результати відстеження результативності регуляторного акта та про методи, за допомогою яких було здійснено таке відстеження;
розробник проекту регуляторного акта - регуляторний орган або інший орган, установа, організація, особа чи група осіб, що уповноважені розроблювати або організовувати, спрямовувати та координувати діяльність з розроблення проекту регуляторного акта.
Частиною 1 ст. 21 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади, підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом.
Згідно преамбули Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» цей Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
Також зазначеним Законом передбачено повноваження Кабінету Міністрів України, зокрема, визначати орган ліцензування, розмір та порядок зарахування плати за видачу ліцензії.
Як вбачається із матеріалів справи оспорена постанова прийнята на виконання та відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», оскільки вона відповідає його вимогам, а також відповідно до ст. 21 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» проект постанови погоджено з Головою Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва.
Виходячи із преамбули до Закону України “Про захист економічної конкуренції» цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Оскільки Закон України “Про захист економічної конкуренції» не регулює відносини щодо видів та порядку ліцензування господарської діяльності, а оспореною постановою внесено зміни до підзаконних нормативно - правових актів, які регулюють відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, а не в сфері підтримки та захисту економічної конкуренції, то апелянти необґрунтовано посилаються на його норми.
Інші доводи наведені апелянтами в апеляційних скаргах також є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи та наведеними в ухвалі доводами.
Приймаючи до уваги те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зміни чи скасування постанови господарського суду м. Києва від 05.09.2006.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Постанову господарського суду м. Києва від 05.09.2006 у справі № 41/378-А залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Клуб Львів», Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Казус», Товариства з обмеженою відповідальністю “Танжер», Товариства з обмеженою відповідальністю “Ігорний дім “Імперіал», Товариства з обмеженою відповідальністю “Зірка», Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсо плюс» - без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України з дня складення ухвали в повному обсязі.
3. Ухвалу в повному обсязі складено 13.12.2006.
4. Копію ухвали надіслати сторонам, третім особам та іншим особам, що брали участь у справі.
Головуючий суддя Студенець В.І.
Судді
Андрієнко В.В.
Малетич М.М.