01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.11.2006 № 30/398
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Малетича М.М.
Студенця В.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Колбасинський Ю,В., Пізанський О.В.
від відповідача - Кукін Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.09.2006
у справі № 30/398 (Ващенко Т.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехпром"
до Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про стягнення 499465,18 грн.
ТОВ «Енерготехпром» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом про стягнення з ДП «Укрнафтогазкомплект» 499 465,18 грн., з яких 495 999,98 грн. основного боргу, 3465,20 грн. 3 % річних, заборгованості за договором № 663-05 від 29.12.2005 р.
Під час розгляду справи у місцевому господарському суді позивач уточнив позовні вимоги, подавши до суду відповідну заяву, згідно із якою просив суд стягнути з відповідача 495 999,98 грн. основного боргу та 203,83 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.09.2006 року стягнуто з відповідача на користь позивача 495 999,98 грн. основного боргу, 203,83 грн. 3% річних та судові витрати.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП «Укрнафтогазкомплект» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми матеріального права.
Зокрема відповідач посилається на відсутність порушення з боку ДП «Укрнафтогазкомплект» зобов'язання щодо строків оплати продукції, встановлених договором № 663-05 від 29.12.2005 р.
Позивач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
29.12.2005 р. між ДП «Укранафтогазкомплект» та ТОВ «Енерготехпром» було укладено Договір № 663-05, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення,а відповідач - прийняти і оплатити продукцію на умовах, визначених в Договорі.
Згідно п. 1.2. Договору, найменування, асортимент та кількість продукції вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з умовами Договору та відповідно до Специфікації № 1, позивачем було поставлено відповідачу продукцію (калібратор температури Ametek ТС 156В стандартної поставки у кількості 4 шт., а також до кожного комплекту: вставні трубки без розточки-2шт., вставні трубки вар. № 4-1шт., еталонний термометр, зігнутий під кутом 900-1 шт., комплект для повірки коротких термометрів-1 шт., алюмінієвий кейс) на загальну суму 1995999,98грн., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 02.03.06., Актом прийому-передачі від 02.03.06. та Довіреністю на отримання товару серія ЯЛК № 134433 від 02.03.06.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково було оплачено вартість продукції у розмірі 1 500 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 14.03.06. та 23.03.06.
Відповідно до п. 3.2, Договору умовами оплати продукції є наступні: попередня оплата або оплата після поставки продукції, що зазначається в кожній специфікації.
Згідно Специфікації № 1 умови оплати поставленої продукції: оплата по факту поставки.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, було направлено вимогу про погашення боргу (вих. № 05/09-06 від 05.09.06.), яка отримана відповідачем 08.09.06., що підтверджується поштовою квитанцією про відправку, описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповіді на зазначену вимогу відповідач не направив, коштів не сплатив.
За своєю правовою природою Договір № 663-05 від 29.12.05. є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача, стосовного того, що позивачем не доведено наявності порушення зобов'язань по Договору щодо строків оплати продукції, посилаючись при цьому на п. 3.5 Договору, відповідно до якого остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються покупцем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі на протязі 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції, оскільки відповідно до Специфікації № 1 відносно конкретної продукції сторони Договору обумовили конкретну умову оплати за поставлену продукцію, а саме, оплата по факту поставки, у зв'язку з чим і було пред'явлено вимогу відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 495 999,98 гри. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача окрім суми основного боргу підлягає 203,83 грн. 3% річних.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.2006 року у справі № 30/398 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
Рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.2006 року у справі № 30/398 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» - без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Малетич М.М.
Студенець В.І.
20.11.06 (відправлено)