02 вересня 2015 р. Справа № 876/7483/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,
з участю секретаря Волошин М.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Перхач С.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2015 року про закриття провадження в частині вимог про відшкодування моральної шкоди у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про стягнення та перерахунок соціальних виплат, відшкодування моральної шкоди,-
У січні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова (далі - відповідач) про зобов'язання зарахувати роботу на Виробничо-комерційному українсько-словацькому підприємстві «РАМО лтд» в період з 19.09.1992 року по 01.08.1995 року до загального трудового стажу; зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2011 року з врахуванням роботи на Виробничо-комерційному українсько-словацькому підприємстві «РАМО лтд»; стягнути моральну шкоду в сумі 112056 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2015 року справу в частині пред'явлення вимог про відшкодування моральної шкоди провадженням закрито.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову про задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вказана вимога має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що вказана вимога не належить до категорії публічно-правових спорів, а тому має вирішуватись за правилами ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких мотивів.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 КАС, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Зважаючи на те, що позивач, заявляючи вимоги про стягнення коштів, оскаржує рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, як того вимагає стаття 21 КАС України, даний спір є публічно-правовим, що в свою чергу передбачає його вирішення в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди мала розглядатись судом в адміністративному провадженні.
Відповідно до ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що ухвала суду належить до скасування, а справа направленню на продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195,198,202,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2015 року у справі № 466/204/15-а - скасувати, а матеріали справи в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди направити суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
Д.М.Старунський
Повний текст ухвали виготовлений 02 вересня 2015 року.