01 вересня 2015 року Справа № 876/5858/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Сеника Р.П., Яворського І.О.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання наказу незаконним та зобов'язання вчинити дії,-
19.05.2015 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати незаконним наказ відповідача від 17.04.2015 року №101 про виключення ОСОБА_2 зі списку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 без повного розрахунку за нормами забезпечення; зобов'язати відповідача скасувати наказ (по стройовій частині) від 17.04.2015 року №101 та видати новий наказ (по строковій частині) військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 про виключення ОСОБА_2 зі списку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 після повного проведення з ним усіх належних розрахунків; зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків до 2 червня 2015 року.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява підписана та подана представником позивача - ОСОБА_1 . Однак, в позовній заяві не вказана адреса електронної пошти представника позивача, якщо така є.
Також, всупереч вимогам ч.1 ст. 58 КАС України на підтвердження повноважень представника позивача - Краснова Родіона Вікторовича до позовної заяви додано тільки копію нотаріально посвідченої довіреності від 29.04.2015 року, а не оригінал даної довіреності.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та винесеною із порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року та направити справу для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно встановив обов'язковим повідомлення представника позивача інформації про наявність у його володінні електронної пошти, чим вийшов за рамки наданих КАС повноважень.
Крім того, апелянт вказує на те, що до позовної заяви ним було долучено копію нотаріально посвідченої довіреності. Посилається на те, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. Держава покладає на нотаріальні органи функцію вчинення нотаріальних дій і наділяє їх владними повноваженнями (компетенцією). Відповідно до статті 34 Закону та пункту 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року (зі змінами), нотаріуси посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо).
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача у позовній заяві не вказано адресу його електронної пошти, а також суду не надано оригінал довіреності на підтвердження його повноважень.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, не відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.
В силу ч.4 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Згідно вимог ч.5 ст.106 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Зі змісту вказаної норми, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що законодавством не встановлено обов'язковим повідомлення представника позивача інформації про наявність у його володінні електронної пошти, а така зазначається лише при її наявності.
Як слідує з матеріалів справи, представником Красновим Родіоном Вікторовичем в інтересах ОСОБА_2 подано адміністративний позов, в якому представником позивача, на виконання вимог ч.5 ст.106 КАС України, зазначено поштову адресу, а також номер засобу зв'язку - номер телефону.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 з підстав не зазначення представником позивача у позовній заяві адреси його електронної пошти, оскільки така зазначається лише при її наявності.
Частиною 4 ст.58 КАС України встановлено, що довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.
Однак, представником позивача до позовної заяви надано лише копію нотаріально посвідченої довіреності. Вказана копія не посвідчена нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності (а.с. 13).
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 інстанції необхідно було залишити без руху з підстав не надання представником позивача належним чином оформленої довіреності чи іншого документу, що підтверджує його повноваження, а не з підстав не нададання оригіналу довіреності.
Відповідно до п.3 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, п.3 ст.199, ст. ст. 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року про залишення позовної заяви без руху у справі №807/866/15 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання наказу незаконним та зобов'язання вчинити дії скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.П. Сеник
І.О. Яворський