Справа: № 826/8391/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
03 вересня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
при секретарі Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівілон» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівілон» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання дії, -
Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2015 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача з платниками податків за період діяльності із 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року, за результатами чого 08 квітня 2014 року складено акт.
В акті зазначено, що на момент проведення звірки, стан платника податків - позивача "до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" внесено запис про відсутність за місцезнаходженням". Фактичне місцезнаходження позивача та його посадових осіб, станом на 08 квітня 2014 року, не встановлено, а тому вручення позивачу письмового запиту від 08 квітня 2014 року № 16612/10/26-55-22-08-10 стало неможливим.
Відсутність позивача за податковою адресою унеможливила проведення зустрічної звірки.
Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, згідно з п.п. 1, 2, 3, 4, 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.
Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.
Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.
Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.
За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Тобто, як вбачається з викладених норм, проведення зустрічних звірок направлено на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Поряд з цим, заходи, направлені на проведення зустрічної звірки, тобто, на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями, здійсненими з метою проведення зустрічної звірки.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що зустрічну звірку позивача відповідачем не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить факт складання акту.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про вжиття контролюючим органом всіх передачених чинним законодавством заходів щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача.
В той же час, суд першої інстанції звернув увагу, що дії по проведенню перевірки, дії щодо формування висновків акту перевірки та безпосередньо дії по складанню акту перевірки є функціональними обов'язками ДПІ, які самі по собі не створюють для позивача будь-яких негативних наслідків та не покладають на позивача податкових обов'язків. Дії відповідача в зв'язку із визначенням висновків в акті перевірки та дії по складанню акту не порушують та не можуть порушувати прав позивача, оскільки лише рішення, прийняте за результатами перевірки створює для платника податків правові наслідки у вигляді, зокрема, виникнення обов'язку сплатити певну суму податків.
Крім того, рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то, у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі дій податкового органу щодо проведення перевірки/звірки, складанню акту перевірки/звірки, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту, зокрема, шляхом пред'явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх права та інтересів.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ("Податковий блок" аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) у розрізі контрагентів на підставі акту, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 63 ПК України, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Податковому органу відповідно до ст. 66 Податкового кодексу України, надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.
Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Таким чином, зміни в облікових даних операцій по податках здійснюються на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Крім того, доказів внесення змін в електронній базі даних показників зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ «Дівілон» позивачем не надано.
Однак, представник відповідача зазначив, що жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, зменшення суми податкового кредиту з ПДВ за карткою особового рахунку позивача податковим органом здійснено не було.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що позовна вимога щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ("Податковий блок" аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) у розрізі контрагентів на підставі акту не підлягає задоволенню, з огляду на недоведеність суду наявності таких оскаржуваних дій.
Оскільки підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача у відповідній автоматизованій системі у розрізі контрагентів на підставі акту судом не вбачається, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вилучити з діючих відповідних автоматизованих систем у розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівілон» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: О.Г. Хрімлі
А.Ю. Коротких
Повний текст ухвали виготовлено 04.09.2015 року.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.