27 серпня 2015 року Справа № 876/1119/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Коваля Р.Й.
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2014 року у справі № 607/18073/14а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, третя особа - товариство з додатковою відповідальністю «Тернопільська фабрика художніх меблів» про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,-
31 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі у якому просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі призначити з 12.03.2014 року пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління пенсійного фонду України в м. Тернополі щодо відмови позивачу у призначені пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Тернопіль призначити ОСОБА_1 починаючи з 12 березня 2014 року пенсію на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до вимог п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на ТДВ «Тернопільська фабрика художніх меблів» з 21 травня 1985 року по 24 червня 1991 року.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі оскаржило її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2014 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову. Апелянти свої вимоги мотивують тим, що працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Відповідно до ч.4 ст. 13 цього Закону, порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 цього Закону.
Згідно зі ст. 100 зазначеного Закону, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка працювала на Тернопільській фабриці художніх меблів на посаді обробника у період з 21 травня 1985 року по 24 червня 1991 року, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу за №5 від 26.02.2014 року.
12 березня 2014 року позивачка звернулася в управління Пенсійного фонду в місті Тернополі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Вказує на те, що постійно була зайнята роботою пов'язаною з нанесенням нітролаку та поліруванням поверхностей виробів із дерева покритих нітролаком, куди входять шкідливі хімічні речовини 3-го класу небезпеки, вважає, що має право на пільгову пенсію за віком.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу за № 5 від 26.02.2014 року видно, що позивача виконувала роботу по лакуванню деталей для меблів в оздоблюваному цеху повний робочий день, із застосуванням лакових матеріалів, що містять шкідливі речові не нижче 3 класу небезпеки.
Відповідно до характеристики робіт по обробному цеху ТДВ «Тернопільська фабрика художніх меблів» за №6 від 26.02.2014 року встановлено що оброблення деталей меблів проводиться нітроцелюлозними, поліефірними лаками. Нітроцелюлозні лаки: НЦ-218, НЦ-221, НЦ-224, НЦ-223 представляють собою розчин нітроцелюлози, смоли і пластифікатора в суміші органічних розчинників. Умови та характер праці обробника виробів з деревини із застосування лакових матеріалів, що містять шкідливі речовини відносяться до 3 ступеня третього класу ризику пошкодження здоров'я по ГКП № 4137-86, середнього ІІ-б категорії фізичних робіт по ГОСТ 12.1.005-88.
Процедура призначення та отримання пенсії, в тому числі й на пільгових умовах, встановлена Законом України «Про пенсійне забезпечення»та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Положеннями ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, які мають відповідний стаж роботи, досягли встановленого віку.
Порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", регулюється статтею 100 зазначеного Закону.
Так, цією статтею Закону передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше чинним законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону, повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше чинним законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього Закону (жінки - 55 років, чоловіки - 60 років), знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 та 14 цього Закону, виходячи з вимог до цього стажу, встановлених раніше чинним законодавством.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно цієї статті застосовуються "Список N 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список N 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. N 1173.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 (далі - Списки), наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 р. N 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 1 грудня 2005 року за N 1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків N 1 та N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка працювала на Тернопільській фабриці художніх меблів на посаді обробника у період з 21 травня 1985 року по 24 червня 1991 року.
На період роботи позивачки діяв список № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
Посада обробника виробів з деревини прямо не була зазначена в цьому списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМУ від 11 березня 1994 року № 162, тобто в період, коли позивачка на цій посаді вже не працювала.
У списку № 2, який діяв на період роботи позивачки були зазначені посади грунтовщик, нітрокрасист, лакіровщик.
Відповідно до роз'яснень Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 02 квітня 1976 року № 5/8 порядок застосування списків № 1 та № 2, в тих випадках, коли в списках № 1 та № 2 передбачені працівники, які виконують певні роботи, то правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються всі працівники, постійно зайняті на цих роботах, незалежно від найменування їх професії.
Відповідно до довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск № 16 «Обробка деревини та виробів, вироблених з деревини», випуск № 56 «Виробництво меблі» опорядкувальник виробів з деревини наносить фарби, лаки, мастила, полір, шліфує і т.д.
Згідно довідок ТДВ «Тернопільська фабрика художніх меблів» від 26.02.2014 року про уточнючий характер роботи та про характеристику роботи вбачається, що позивачка виконувала роботу по лакуванню деталей для меблів в оздоблюваному цеху повний робочий день, із застосуванням лакових матеріалів, що містять шкідливі речові не нижче 3 класу небезпеки.
Дані обставини підтверджують те, що робота позивачки обробника виробів з деревини була пов'язана з нанесенням нітролаку та полірування поверхностей, покритих лаком НЦ-218, НЦ-221, нц-224,нц-223 до складу яких входять шкідливі хімічні речовини 3-го класу небезпеки.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2014 року у справі № 607/18073/14а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.Я. Макарик
Судді: О.О.Большакова
Р.Й.Коваль