11 лютого 2011 року Справа № 2а/0370/204/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському до державного підприємства “Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція” про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському (надалі УПФУ в м. Володимир-Волинському) звернулося з адміністративним позовом до державного підприємства “Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція” (надалі ЛВГРЕ) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 5944,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 01 серпня 2010 року по 24 січня 2011 року не перераховано до УПФУ в м. Володимир-Волинському заборгованість по витратам, пов'язаним з виплатою і доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в розмірі 5944,35 грн. Просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
Предстаник позивача ОСОБА_1 у своєму клопотанні від 11.02.2010 року просить суд розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач 10.02.2011 року надіслав суду клопотання у якому просить розглянути справу у його відсутності його представника, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що у ЛВРЕГ працювали на роботах із шкідливими та важкими умовами праці громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким призначена і виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 2 на підставі пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 вказаного Закону України заборгованість відповідача перед УПФУ в м. Володимир-Волинському за серпень-грудень 2010 року становить по ОСОБА_2 - 3982,83 грн., по ОСОБА_3 - 1961,52 грн. Загальна сума заборгованості становить 5944,35 грн.
Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” N 1788-XII від 5 листопада 1991 року визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 року вказана стаття регулювала також порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України” від 17.02.2000 року норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Законі України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.
Статтею 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”№400/97-ВР від 26 червня 1997 року встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 зазначеного закону об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пп. “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з 01 серпня 2010 року по 24 січня 2011 року, відповідачу належить сплатити до УПФУ в м. Володимир-Волинському заборгованість у розмірі 5944,35 грн. Зазначена сума заборгованості також підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2.
Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований пунктом 6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663. Зокрема, відповідно до п.п. 6.4 вказаної інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно п. 6.8. підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що на день розгляду справи відповідач доказів погашення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 5944,35 грн. не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства “Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція” на користь управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 5944,35 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні тридцять п'ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ф.А. Волдінер