Справа № 755/14119/15-ц
"12" серпня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Бурлай О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
21.07.2014 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 40% від заробітку відповідача та у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. щомісяця починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що від шлюбу з відповідачем позивачка має доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розлучення з відповідачем у грудні 2013 року, проживає з позивачкою, при цьому відповідач з грудня 2013 року фактично припинив надання матеріальної допомоги на утримання спільної дитини. Позивачка зазначає, що дитина навчається у спеціалізованій школі з поглибленим вивченням іноземної мови, що потребує значних матеріальних витрат. Крім того, перенесла ряд захворювань та хірургічних втручань і потребує постійного медичного обстеження, лікування, консультацій лікарів та санаторно-курортного лікування. За даними позивачки, відповідач працює, зокрема у ПрАТ «Бліц-Інформ», та отримує стабільний високий заробіток.
До початку судового розгляду позивачка звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи суд визнає належним на підставі положень ст. 74 ЦПК України, враховуючи, що судова кореспонденція, яка направлялась за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи зміст наведеної норми та викладені вище обставини, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до частково задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що від зареєстрованого шлюбу сторони у справі мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 02.08.2005 року, серія 1-БК №027065 (а.с. 4).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Оскільки за наявними в матеріалах справи даними, відповідач офіційно працює, що зокрема підтверджується даними Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, підстав для визначення аліментів у твердій грошовій сумі суд не вбачає. Також не вбачається будь-яких інших обставин, що мають істотне значення для встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Поряд з цим позивачка просить визначити розмір аліментів на утримання неповнолітньої доньки у частці від заробітку відповідача в розмірі 40% від всіх видів його доходів щомісячно.
Суд вважає заявлений до стягнення розмір аліментів не достатньо обґрунтованим, оскільки кожен з батьків повинен в рівній мірі дбати про матеріальне забезпечення дитини. Поряд з цим, визначаючи частку від заробітку, що має стягуватись з відповідача на утримання дитини, суд враховує незадовільний стан здоров'я дитини, і з урахуванням того, що відповідач знаходиться у працездатному віці, тож має можливість працювати та заробляти кошти на утримання власної дитини, вважає, що відповідна частка має бути визначена у розмірі ? частини від всіх видів доходів відповідача щомісячно.
Відповідно до положень ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
При цьому, посилаючись на наявність здібностей дитини, що потребують додаткових витрат, а також її хвороби, позивачка тим найменш у резолютивній частині своєї позовної заяви не ставить вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, а лише ставить питання про стягнення аліментів, що не є тотожнім стягненню додаткових витрат. Поряд цим, суд розглядає спір виключно в межах заявлених позовних вимог і не має право за власною ініціативою виходити за межі цих вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 184. 191 СК України, ст.ст. 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 294, 367 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_4 Михайлівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.07.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення в частині стягнення суми платежу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -