Іменем України
«07» грудня 2006 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді: Худякова A.M.,
суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.,
при секретарі судового
засідання: Прищепі О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в
м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на
рішення Богунського районного суду м.Житомира від 26 липня
2006 року у справі за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
В серпні 2005 року ОСОБА_2 звернулась із
вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що
ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що відповідач
в цій квартирі користується комунальними послугами, проте
відмовляється сплачувати платежі за їх користування,
позивачка просила стягнути з відповідача 372 грн. 95 коп. та
понесені судові витрати.
В ході розгляду справи позивачка подала заяву про
уточнення позовних вимог і просила стягнути з відповідача
50% вартості всіх сплачених нею комунальних послуг станом на
01.01.2006 року в сумі 510 грн. та зобов'язати відповідача
виплатити заборгованість по квартирній платі в сумі 178 грн.
28 коп.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 26
липня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 481 грн.86 коп.
та сплачений судовий збір в сумі 51 грн. В решті позовних
вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постановленого по справі рішення та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Справа № 22ц/1890
Категорія 42
Головуючий в суді 1' інст, Слюсарчук Н.Ф,
Доповідач Худяков A.M.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в
межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що
скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належить сторонам по справі
на праві спільної сумісної власності(а.с.16}.
Згідно рішення Богунського районного суду м.Житомира
від 29.01.2003 року відповідач вселений у вказану квартиру,
оскільки позивачка перешкоджала нею користуватись.
Судом встановлено, що відповідач має окрему кімнату у
спірній квартирі до якої позивачка доступу не має, проте на
протязі 2003-2005 років ОСОБА_1 не проводив оплату
комунальних послуг з теплопостачання.
На підставі наявних у справі доказів суд прийшов до
правильного висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати
позивачці шкоду, оскільки нарівні з нею повинен проводити
оплату комунальних послуг.
Відповідно до ст.60 ЦПК України обов'язок доведення
обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх
заперечень, лежить на останній.
ОСОБА_1 не довів в судовому , засіданні, що
ОСОБА_2 на протязі 2003-2005 років чинить йому
перешкоди або створює неможливі умови у користуванні жилим
приміщенням.
Згідно наданих позивачкою квитанцій про сплату послуг
з теплопостачання загальна вартість сплачених нею витрат
складає 1020 грн.24 коп.
З урахуванням наведеного, суд обґрунтовано стягнув з
відповідача на користь позивача 481 грн.86 коп., частково
задовольнивши позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність
висновків суду обставинам справи безпідставні. Як видно з
матеріалів справи суд об'єктивно оцінив зібрані по справі
докази, дав їм правильну правову оцінку і ухвалив
обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого немає.
Керуючись ст.ст.304,307,308,314,315 ЦПК України,
колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 26
липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення
і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду
України на протязі двох місяців.