Справа №22ц\19б Головуючий в суді 1 інст. Ваховський В.Л.
Категорія 44 Доповідач Павицька Т.М.
Іменем України
11 січня 2007 року апеляційний суд Житомирської області
у складі :
головуючого Головчук С.В.
суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.
при секретарі Калинець Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з
чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2006 року,
У травні 2006 року ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Зазначала, що 13.02.2003 року, в період перебування у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, придбала в кредит телевізор кольорового зображення "Самсунг", вартістю 1458 грн.. Посилаючись на ст. 387 ЦК України та Закон України "Про власність" просила витребувати телевізор з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, оскільки з лютого 2004 року з ним не проживає і останній безпідставно утримує телевізор у своїй власності.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області
від 17 жовтня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати
це рішення суду і ухвалити нове - про задоволення позову.
Апелянт посилається на те, що суд за наявності підстав,
передбачених ст.ст. 130 ч. 4, 174 ч. 4 ЦПК України,
безпідставно відмовив в задоволенні позову. Крім того
зазначає, що суд розглянув справу не дослідивши в судовому
засіданні умови мирової угоди про розподіл майна, яка була
затверджена судом, тим самим неповно з'ясував обставини
справи, що мають значення для справи.
Розглянувши справу в межах визначених ст. 303 ЦПК
України апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з
того, що телевізор є спільною власністю позивачки та
відповідача.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Судом встановлено, що сторони з травня 2001 р. по
лютий 2004 року перебували у фактичних шлюбних
відносинах.
13.02.2003 року позивачка в Акціонерному поштово-
пенсійному банку «Аваль» отримала кредит в сумі 1708
грн. строком на 12 місяців. В цей же день купила
телевізор кольорового зображення «Самсунг».
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження
того, що він брав участь у погашенні кредиту, який
отримала позивачка для покупки телевізора.
Позовних вимог про визнання телевізора спільною
сумісною власністю ОСОБА_2 у встановленому
порядку не заявляв.
За таких обставин, визнаючи телевізор «Самсунг»
спільною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вийшов за межі позовних вимог.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про
власність» власник має право витребувати з чужого
незаконного володіння своє майно.
Враховуючи зазначене, суд безпідставно відмовив
ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Рішення суд першої інстанції підлягає скасуванню, як
ухвалене з порушенням норм матеріального та
процесуального закону, з ухваленням нового - про
задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314,
316 ЦПК України , апеляційний суд
вирішив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської
області від 17 жовтня 2006 року скасувати, ухваливши
нове рішення.
Витребувати від ОСОБА_2
на користь ОСОБА_1 телевізор
кольорового зображення «Самсунг» вартістю 1458 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту
проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до
Верховного Суду України протягом двох місяців з дня
набрання законної сили.