Справа № 203/692/14-к
Провадження № 1-кп/0203/8/2015
31.07.2015 Кіровський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську матеріали кримінального провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42013040000000329 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, який має вищу освіту, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого,обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом № 44 о/с від 13.05.2011 призначений на посаду заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи Ігренського виправного центру № 133. Наказом № 41 о/с від 29.07.2009 року ОСОБА_9 присвоєно чергове спеціальне звання - майор внутрішньої служби.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.
Згідно ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань зі спеціальним статусом, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Згідно ч.1 ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи та установи виконання покарань відносяться до правоохоронних органів.
Розпорядженням начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області № 15/16- 1126 від 14 травня 2011 року на ОСОБА_10 було покладено виконання обов'язків начальника Ігренського виправного центру № 133 з 16 травня 2011 року. Розпорядженням начальника управління № 15/16-1689 від 07 липня 2011 року на ОСОБА_10 було покладено виконання обов'язків начальника Ігренського виправного центру № 133 з 16 червня 2011 року. Розпорядженням начальника управління № 15/16-1755 від 15 липня 2011 року ОСОБА_11 відсторонений від виконання обов'язків начальника Ігренського виправного центру з 15.07.2011 року.
Відповідно до посадової інструкції начальника установи Ігренського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№ 133), затвердженої наказом № 23 від 15 січня 2011 начальником управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області, начальник установи - директор підприємства здійснює загальне керівництво установою, розподіляє функції та визначає ступінь відповідальності своїх підлеглих. Персонально відповідає за виконання покладених на установу задач та функцій. Здійснює загальне керівництво діяльністю установи. Є старшим оперативним начальником в установі. Організовує виконання актів амністії, помилування; організовує роботу щодо підготовки засуджених до звільнення.
Таким чином, ОСОБА_11 з 14 травня 2011 року по 15 липня 2011 року тимчасово обіймав в Ігренському виправному центрі № 133, тобто в структурній одиниці центрального органу виконавчої влади, посаду керівника, пов'язану із здійсненням функцій представника влади, тобто відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України являвся службовою особою, а відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, також службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10.08.2006 громадянин ОСОБА_6 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2011 року ОСОБА_6 не відбута частина покарання - 1 рік 4 місяці 21 день позбавлення волі, була замінена більш м'яким, у вигляді обмеження волі з поміщенням його в Ігренський виправний центр № 133.
Згідно ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання, в тому числі у виді обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може чути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний, особливу тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом не відбутої частини покарання.
Таким чином, з 01.07.2011 року до засудженого ОСОБА_6 могло бути застосоване умовно-дострокове звільнення, згідно до статті 81 КК України.
Згідно ч. 3 статті 154 Кримінально-виконавчого кодексу України, стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна не відбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань надсилає подання до суду у порядку, встановленому кримінально процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни не відбутої частини покарання більш м'яким.
В перших числах липня 2011 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у виконуючого обов'язки начальника Ігренського виправного центру № 133 ОСОБА_10 , якому було достовірно відомо про те, що до ОСОБА_6 з 01.07.11 може бути застосоване у передбаченому законом порядку умовно-дострокове звільнення відповідно до ст. 81 КК України, усвідомлюючи, що без його погодження в документації, необхідної для застосування до засудженого ОСОБА_6 умовно-дострокове звільнення, а саме опитувальний лист, характеристика на засудженого тощо, до останнього умовно-дострокове звільнення застосовано не буде, виник злочинний умисел, спрямований на отримання хабара поєднаного з вимаганням у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Реалізуючи злочинний умисел в період з 1 по 14 липня 2011 року в денний час доби, більш точну дату встановити не надалося можливим, ОСОБА_11 , перебуваючи у своєму робочому кабінеті за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Бехтерева, 5, викликав до себе засудженого ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_11 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, маючи умисел на одержання хабара з використанням владних повноважень, з корисливих мотивів, став вимагати у ОСОБА_6 передати йому хабар у сумі 20 000 грн. за виконання в його інтересах дій з використанням наданої йому влади, за підготовку документів про його звільнення умовно - достроково від подальшого відбування в Ігренському виправному центрі № 133 покарання у вигляді обмеження волі, а також за те, щоб питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 було вирішено позитивно, а саме за те, що ОСОБА_11 підпише документи про те, що ОСОБА_6 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення, що є обов'язковою умовою для застосування умовно - дострокового звільнення від відбування покарання. Після цього ОСОБА_11 у період з 1 по 14 липня 2011 року декілька разів викликав до себе в робочий кабінет ОСОБА_6 та вимагав передати йому хабар у сумі 20 000 грн. за виконання вищевказаних дій.
ОСОБА_6 , відбуваючи покарання у вигляді обмеження волі в Ігренському виправному центрі № 133, знаходячись в прямій залежності від адміністрації установи, розуміючи, що у разі відмови виконати вимогу ОСОБА_10 до нього безпідставно не буде застосовано умовно-дострокове звільнення, був змушений погодитися на передачу ОСОБА_9 хабара у сумі 20 000 грн. У зв'язку з чим, ОСОБА_6 звернувся до своєї дружини - ОСОБА_12 , щоб та зібрала грошові кошти в сумі 20 000 грн. та передала їх ОСОБА_9 .
Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, ОСОБА_4 14 липня 2011 близько 17 години 00 хвилин, будучи особою на яку покладено виконання обов'язків начальника Ігренського виправного центру № 133, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з використанням владних повноважень, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання хабара, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою зустрітися з ОСОБА_13 і отримати від неї хабар в сумі 20 000 грн., при цьому вирішивши, що грошові кошти буде безпосередньо отримувати ОСОБА_6 , який потім передасть їх ОСОБА_9 , прийшов з останнім на контрольно-пропускний пункт ІВЦ № 133, де власноруч вписав у вже затверджену ним же «рознарядку на вивід засуджених на роботу з 11.07 по 17.07.2011 року» прізвище « ОСОБА_14 » в графу «Господарський двір» вказавши при цьому час роботи з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. Після чого вивів ОСОБА_6 за територію Ігренського виправного центру № 133, посадив його в свій автомобіль і повіз на зустріч з ОСОБА_13 на центральний автовокзал м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, 10.
З метою доведення свого злочинного наміру до кінця, 14 липня 2011 року, приблизно в 19 годин 00 хвилин ОСОБА_4 , являючись особою, на яку покладено виконання обов'язків начальника Ігренського виправного центру № 133, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з використанням владних повноважень, перебуваючи на платформі № НОМЕР_1 автовокзалу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, 10, діючи умисно, шляхом вимагання, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_13 хабар у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, за виконання в інтересах її чоловіка ОСОБА_6 дій з використанням владних повноважень, за підготовку документів про його умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування в Ігренському виправному центрі № 133 покарання у вигляді обмеження волі, окрім того за те, щоб питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 було вирішено позитивно, а саме за підписання ОСОБА_15 документів про доведення виправлення ОСОБА_6 сумлінною поведінкою і ставленням до праці, а також те, що він заслуговує на умовно-дострокове звільнення, що є обов'язковою умовою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися в одержанні хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, за виконання в інтересах того, хто дає хабар та третьої особи дій з використанням наданої влади, поєднане з вимаганням хабара, кваліфікуються за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (в редакції 05.07.2011).
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, суду пояснив, що гроші у ОСОБА_6 він не вимагав та не отримував, обов'язки начальника Ігренського виправного центру № 133 він не виконував. 14.07.2014 його попрохав засуджений ОСОБА_6 забрати у його дружини ОСОБА_13 ліки, для цього він в 17:00 годин цього ж дня на своєму особистому автомобілі вивіз ОСОБА_6 до центрального автовокзалу м. Дніпропетровська, де на платформі № 27 отримав від його дружини ОСОБА_13 ліки в пакеті. Після цього його затримали.
Незважаючи на повне не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина в інкримінованому йому злочині, повністю доведена і об'єктивно підтверджується зібраними і дослідженими в ході судового слідства доказами, а саме:
?свідченнями потерпілого ОСОБА_6 - наданими у ході судового слідства, який пояснив, що в червні 2008 року він був засуджений Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки і 6 місяців. З вересня 2008 року по квітень 2011 року він відбував покарання у Дніпропетровській ВК № 89. У квітні 2011 року на підставі постанови суду не відбутої частини покарання - 1 рік 4 місяці 21 день позбавлення волі було замінено більш м'яким, у вигляді обмеження волі, і він був переведений в Ігренського виправний центр (№ 133). У травні 2011 року на посаду заступника начальника виправного центру був призначений ОСОБА_4 . Після призначення на посаду ОСОБА_4 почав викликати до себе старшин загонів, у тому числі його, і вимагав повідомляти інформацію, або приносити йому якусь користь матеріального характеру. При цьому він говорив, що 100 гривень - це не гроші, а розмова починається з 1 000 гривень. У перших числах липня 2011 року, більш точну дату не пам'ятає, ОСОБА_4 викликав його до себе в кабінет і сказав, що він може бути найближчим часом умовно достроково звільнений, і щоб все пройшло добре він повинен заплатити ОСОБА_9 20 000 гривень. У разі якщо він не захоче платити гроші, ОСОБА_4 запропонував йому переписати на нього автомобіль Mersedes. Він відповів, що у нього немає автомобіля, і 20 000 гривень - це велика сума за звільнення за 1 рік до реального закінчення строку. ОСОБА_4 сказав, що можна принести йому гроші не відразу, а протягом тижня. Через тиждень ОСОБА_4 знову запитав, чи готовий він заплатити йому 20 000 гривень, на що він відповів, що це велика сума і йому потрібен ще час. Після того, як ОСОБА_4 вимагав у нього гроші, він у телефонній розмові повідомив дружині, що йому необхідно 20 000 гривень. 9 липня 2011 його дружина приїхала до нього на побачення і сказала, що не вірить і підозрює, що він чи програв гроші в карти, або повинен комусь. У зв'язку з цим вона йому дала диктофон, щоб він записав розмову з ОСОБА_4 і поговорив з ним про те, щоб знизити суму необхідної хабара до 15 000 грн. Також вона сказала, що не зможе відразу зібрати таку суму і їй треба кілька днів. Після побачення з дружиною, він одразу пішов в кабінет до ОСОБА_9 і з урахуванням прохання дружини про зниження суми хабара попросив ОСОБА_4 знизити суму до 15 000 гривень і відстрочити оплату на кілька днів. ОСОБА_11 сказав, що не потрібно торгуватися, і якщо він не принесе гроші, він оформить вилучення телефону і накладе стягнення і він не буду умовно-достроково звільнений. Після розмови, в цей же день він віддав диктофон дружині. У цей же день ОСОБА_4 знову викликав його до себе і став погрожувати, що якщо він не заплатить йому гроші, то залишок терміну проведе в ізоляторі. При цьому порушень з його боку не було. Після цього, ОСОБА_4 щодня вранці через днювального викликав його до себе і питав, чи зібрав він гроші. 13 липня він сказав йому, що сьогодні не вийде передати гроші, але завтра, 14 липня 2011 дружина точно привезе гроші. Ні про які ліки розмова не йшла.14 липня 2011 близько 7:00 хвилин ОСОБА_4 викликав його до себе і дав свій мобільний телефон, що він зателефонував дружині і дізнався, коли та приїде. Він набрав номер ОСОБА_16 і вона сказала, що приїде близько 15 годин. Приблизно в13 годин ОСОБА_4 знову викликав його до себе і змусив ще раз зателефонувати дружині і дізнатися, де вона. Він дав мобільний телефон, який дістав з пакета, і він подзвонив дружині. Вона відповіла, що приїде в 15-16 годин. Близько 15 години ОСОБА_4 знову викликав його до себе і запитав, де його дружина. Він відповів, що вона може не встигнути привезти гроші в селище і краще зустріти її на автовокзалі. Тоді ОСОБА_4 знову дав йому інший мобільний телефон, і він зателефонував дружині. Галина відповіла, що зайнята пошуком грошей і приїде близько 18 - 18-30 годин. У розмові ОСОБА_16 сказала, що не довіряє йому і попросила передати телефон людині, якій треба віддати гроші. Він дав телефон ОСОБА_4 і той по телефону домовлявся з дружиною про зустріч і наполягав, щоб вона привезла гроші у виправний центр. Після розмови по телефону ОСОБА_4 сказав, щоб він переконав дружину привезти гроші в селище. Він відповів, що не зможе цього зробити. Тоді ОСОБА_4 подзвонив зі свого мобільного телефону якійсь людині і попросив того забрати для нього пакет з автовокзалу у людини, телефон якого він повідомить пізніше. Наступний раз ОСОБА_11 викликав його близько 17 години 15 хвилин і сказав, що він повинен їхати з ним забирати гроші у дружини. При цьому він дав йому з собою якийсь мобільний телефон, а також сказав, що якщо щось піде не за планом, потрібно буде викинути гроші і тікати. Після цього ОСОБА_11 привів його на КПП, взяв у чергового рознарядки на висновок засуджених на роботу, і записав, що він знаходився на господарському дворі з 08.00 до 20.00 години 14.07.2011 року, хоча він там не знаходився. Після цього вони вийшли за територію, ОСОБА_4 сказав йому, що якщо вони години через дві не повернуться, оголосять його втечу. Вийшовши за територію центру вони сіли в автомобіль ОСОБА_4 «Міцубісі Ланцер» і поїхали на автовокзал на вул. Курчатова у м Дніпропетровську. Приїхавши на автовокзал, вони підійшли на платформу № 10 і ОСОБА_4 сказав, щоб він дзвонив дружині і дізнався, коли вона приїде. Він подзвонив дружині з телефону, який дав ОСОБА_4 , але вона не брала трубку. Потім ОСОБА_4 почав дзвонити їй зі свого мобільного телефону. Вони пробули на автовокзалі приблизно 30 хвилин, після чого ОСОБА_4 сказав, що більше чекати не будемо і поїдемо назад у селище. Вони сіли в його автомобіль і коли доїхали до середини «Старого» моста через р. Дніпро дружина передзвонила на номер телефону, який був у нього, і сказала, що чекає нас на 29-й платформі автовокзалу. ОСОБА_4 розвернув автомобіль і поїхав назад. Приїхавши до автовокзалу ОСОБА_4 сказав, що він повинен забрати гроші у дружини, після чого принести їх йому в автомобіль. Далі він пішов на платформу, де зустрів дружину. Вона сказала, що віддасть гроші тільки ОСОБА_17 , так як вона повинна знати, за що віддає гроші. Після цього ОСОБА_16 зателефонувала зі свого мобільного телефону на мобільний телефон ОСОБА_4 і сказала йому, що віддасть гроші тільки особисто йому, так як чоловікові вона не довіряє. Приблизно через дві хвилини ОСОБА_4 підійшов до них на платформу, і дружина запитала, за що вона повинна віддати йому гроші. ОСОБА_4 підтвердив, що це гроші за умовно-дострокове звільнення. Тоді дружина запитала, які він дає гарантії, на що ОСОБА_4 відповів, що він підготував документи і в понеділок буде комісія зі звільнення. Тоді ОСОБА_16 дістала зі своєї сумки напівпрозорий пакетик з грошима і передала їх ОСОБА_18 . Той взяв пакет з грошима, після чого вони договорили з дружиною, і пішли в бік виходу з платформи. У цей момент до них підійшли кілька молодих людей, привіталися і розвели їх у різні боки. ОСОБА_11 відразу ж викинув пакет з грошима на землю. Відразу після цього підійшли слідчий з понятими і почали проводити огляд місця події;
?свідченнями свідка ОСОБА_13 , яка в ході судового слідства суду пояснила, що в травні 2011 року, її чоловік ОСОБА_6 , який відбував покарання у Ігренського ІЦ № 133 отримав право на умовно-дострокове звільнення. Під час відбування терміну стягнень він не мав, а тільки заохочення. Виходячи з цього, чоловік подав документи на комісію з умовно - дострокового звільнення. Приблизно 1 або 2 липня 2011 їй зателефонував чоловік ОСОБА_6 і повідомив, що ОСОБА_11 знову вимагає грошові кошти в сумі 20 000 гривень за позитивне вирішення питання його дострокового звільнення. Після цього, вона почала обдзвонювати своїх знайомих у пошуку потрібної суми. У процесі, її знайомі порадили їй звернутися до Служби безпеки України для припинення вимагання у неї хабара, також повідомили, що цим все не закінчиться. Вона сказала чоловікові, що не готова відразу заплатити таку суму грошей через їхню відсутність. За порадою друзів, вона знайшла в інтернет-магазині портативне записуючий аудіо-пристрій і придбала його. Під час побачення, вона переконала чоловіка записати факт вимагання грошових коштів на це пристрій, з метою прямого докази скоєння злочину. 09.07.2011 р під час побачення, її чоловік ОСОБА_6 передав їй цей диктофон із записом. Також, чоловік повідомив, що гроші потрібно віддати 13.07.2011 року, в іншому випадку його закриють в ізолятор, внесуть стягнення, і питання дострокового звільнення не буде вирішено. Після цього вона передзвонила по телефону, який дали мені знайомі. Трубку підняв чоловік і представився черговим, якому вона повідомила про факт вимагання в ІВЦ № 133 і що у неї є докази. Через деякий час їй передзвонив співробітник СБУ, представився ОСОБА_19 і запропонував зустрітися. Під час зустрічі, вона передала йому диктофон і повідомила про вимагання хабара у її чоловіка. Розуміючи, що такі дії з боку ОСОБА_4 є незаконними, а також те, що він вимагає у її чоловіка ОСОБА_6 хабар, вона 13 липня 2011 вирішила звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів. 14 липня 2011 близько 7:00 30 хвилин їй на мобільний телефон подзвонив чоловік ОСОБА_20 з мобільного телефону і поцікавився, коли вона привезе гроші. Вона відповіла, що зможе приїхати після обіду, близько 15 годин. Після цього вона ще раз переконалася, що ОСОБА_4 вимагає у них хабар і приїхала до співробітників СБУ для дачі пояснень. Надалі, коли вона перебувала в будівлі СБУ їй близько 13 години на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_20 і сказав, що якщо вона не привезе гроші до 15 годин, ОСОБА_4 застосовуватиме до нього насильство. Вони домовилися здзвонитися близько 14 годин 45 хвилин. Близько 14 години 45 ОСОБА_20 подзвонив і сказав, що знову йде до ОСОБА_4 . Приблизно через 10 хвилин на її телефон прийшло повідомлення з проханням передзвонити на телефон № НОМЕР_2 . Вона передзвонила на вказаний номер, за яким відповів ОСОБА_20 . Він цікавився, коли вона приїде. Вона відповіла, що не розуміє, за що і кому повинна віддати гроші і не довіряє йому. ОСОБА_20 передав телефон незнайомому їй чоловікові, який відмовився представитися і сказав, що вони чекають її, щоб вона передала гроші чоловікові. Вона відповіла, що не довіряє чоловікові і буде спілкуватися особисто з ним. Спочатку чоловік наполягав, щоб вона привезла гроші в селище, але потім вони домовилися, що до неї на автовокзал приїде людина, якій вона повинна буде віддати гроші. Після цього вона з ОСОБА_20 ще кілька разів телефонувала і обговорювали умови її зустрічі з ОСОБА_4 . У ході розмов ОСОБА_20 підтвердив, що вона близько 18 годин 30 хвилин зустрінеться на вокзалі з незнайомою людиною, якому після підтвердження від ОСОБА_4 передасть гроші. Далі, співробітники СБУ вручили їй помічені грошові кошти та технічні засоби аудіо та відео фіксації, про що були складені протоколи, в яких розписалася поняті і вона. Приблизно з 17 години 30 хвилин їй багато разів дзвонили з різних телефонів, але вона не відповідала на виклики. Після цього співробітники СБУ відвезли її на автовокзал на вул. Курчатова у м. Дніпропетровську. Прибувши на вокзал, вона передзвонила на один з телефонів, з яких їй дзвонили. По телефону відповів ОСОБА_20 і повідомив, що до неї на зустріч приїде він разом з ОСОБА_4 . Через деякий час до неї на платформу № 29 на першому поверсі підійшов ОСОБА_20 і сказав, що ОСОБА_4 прислав його за грошима. Вона відповіла, що не довіряє йому і буде розмовляти тільки з ОСОБА_4 . Після цього вона зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_4 і попросила того підійти. Через пару хвилин до них підійшов молодий чоловік, одягнений у світло-блакитні джинси і світлу шведку, який представився ОСОБА_21 . Вона запитала у нього, за що вона повинна віддати йому 20 000 гривень, на що той відповів, що в понеділок буде комісія з умовно-дострокового звільнення і пообіцяв, що це питання вирішиться позитивно. Вона дістала з сумки пакет з грошима в сумі 20 000 гривень, які їй вручили в СБУ, і передала їх ОСОБА_4 . Той взяв пакет з грошима, після чого вони попрощалися і ОСОБА_4 разом з ОСОБА_20 пішли в бік виходу з платформи. У цей момент до них підійшли кілька молодих людей і розвели їх у різні боки. При цьому ОСОБА_4 відразу викинув пакет з грошима на підлогу біля себе. Відразу після цього до них підійшли працівник прокуратури і поняті і почали оглядати місце події. При цьому в пакеті, який викинув ОСОБА_4 були виявлені помічені грошові кошти, а на його руках при освітленні ультрафіолетовою лампою було видно світіння жовто-зеленого кольору, таке ж, як на грошах і пакеті. Після того, як гроші були перераховані, і з рук ОСОБА_4 взяли змиви, всі вилучені предмети були упаковані і слідчий склав протокол;
?свідченнями свідка ОСОБА_22 , який в ході судового слідства, суду пояснив, що він був запрошений працівниками СБУ для участі в якості понятого при проведенні оперативних заходів. У кабінеті знаходилися працівники СБУ, і жінка невисокого зросту з темним волоссям, одягнена в сукню чорного кольору. Купюри в сумі 20 000 гривень були поміщені в невеликий поліетиленовий пакет. Далі цій жінці працівниками СБУ були вручені технічні засоби для зняття аудіо-відео інформації - апарат з проводами, які були вшиті під підкладку її сумки. Через деякий час вони разом із співробітниками СБУ, жінка, як стало відомо на ім'я ОСОБА_13 виїхали у бік автовокзалу на вул. Курчатова у м. Дніпропетровську. Далі вони пройшли на територію автовокзалу. Далі ОСОБА_13 передали пакет з грошима для передачі обвинуваченому. Потім вони підійшли до затриманого, а слідчий почав проведення огляду місця події. При проведенні огляду місця події, у зазначеному пакеті були виявлені гроші в сумі 20 000 гривень. При висвітленні цих купюр і пакету лампою з ультрафіолетовим світлом було видно світіння жовто-зеленого кольору. Після того, як були переписані номери виявлених купюр, вони були упаковані в конверт. Поліетиленовий пакет, в якому лежали гроші був упакований окремо. Також були оглянуті долоні рук чоловіка, який представився ОСОБА_4 ;
?свідченнями свідка ОСОБА_23 , який в ході судового слідства суду пояснив, що з 03.12.2005 року по теперішній час він працює на посаді молодшого інспектору ІВЦ № 133 по нагляду за безпекою. Так, 14.07.2011 він перебував у добовому наряді на КПП ІВЦ № 133, близько 17:00 годин до КПП підійшов ОСОБА_4 разом із засудженим ОСОБА_6 . Далі ОСОБА_4 у затверджену зранку ним же рознорядку про вивід засуджених на господарський двір вписав прізвище ОСОБА_6 та разом із ним вийшов на господарський двір колонії. Куди вони потім пішли йому не відомо;
?свідченнями свідка ОСОБА_24 , який в ході судового слідства суду пояснив, що з листопада 2011 року він працює на посаді начальника сектору Ігренського ВЦ № 133. 26.04.2013 до ІВЦ надійшов запит адвоката ОСОБА_25 про надання інформації щодо осіб хто фактично виконував обов'язки начальника виправного центру № 133 з 14 травня 2011 року по 15 липня 2011 року. Ним помилково було зроблений висновок та надано відповідь на адвокатський запит про те, що у період з 15.06.2011 по 23.06.2011 обов'язки начальника Ігренського виправного центру № 133 виконував ОСОБА_4 , а в решту часу ОСОБА_26 . Після ознайомлення з розпорядженнями № 15/16-1126 від 14.05.2011, № 15/16-1689 від 07.07.2011, № 15/16-1755 від 15.07.2011, які видані начальником Управління ДДПВП в Дніпропетровській області ОСОБА_27 , дійшов до висновку, що в період з 14 травня 2011 року по 15 липня 2011 року обов'язки начальника Ігренського виправного центру № 133 виконував ОСОБА_4 . Також показав, що у начальника управління області є право видавати як накази так і розпорядженні, які є обов'язковими нормативними актами для працівників управління області. Крім цього, показав, що виконання обов'язків начальника установи заступником цієї ж установи не передбачає виплати йому начальницького окладу ;
?свідченнями свідка ОСОБА_26 , який в ході судового засідання суду пояснив, що станом на червень-липень 2011 року він проходив стажування на посаду начальника ІВЦ № 133. Пояснив, що стажування це навчання, що дає змогу набути нові знання та навички необхідні для успішного виконання у майбутньому своїх службових обов'язків та не передбачає виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. З 23.06.2011 він знаходився в ІВЦ № 133, але не видавав накази, розпорядження, у нього не знаходилася печатка установи. Фактично обов'язки начальника ІВЦ № 133 виконував ОСОБА_4 , на якого таке виконання було покладено розпорядженням начальника управління. Саме він підписував усі документи, у нього перебувала печатка установи, мав повноваження видавати накази та розпорядження. Про те, що саме ОСОБА_28 виконує обов'язки начальника установи було відомо всьому персоналу, а в першу чергу самому ОСОБА_4 . Лише 15.07.2011 розпорядження начальника управління ОСОБА_4 було відсторонено від виконання обов'язків начальника ІВЦ № 133, а його цим же розпорядженням призначено в.о. начальника ІВЦ № 133. З приводу його підписів від імені ОСОБА_4 на аркушах справи № 157-161, які стосуються умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 , пояснив, що станом на 15.07.2011 вказані документи вже було підготовлено для направлення до суду однак не затверджені в.о. начальника ІВЦ № 133 ОСОБА_4 у зв'язку із його затриманням. А коли виникла термінова необхідність в їх направленні до суду, то 21.07.2011 він поставив там свої підписи;
?свідченнями свідка ОСОБА_29 , який в ході судового засідання суду пояснив, що з 2010 року по теперішній час він працює в Ігренській виправній колоній № 133 на посаді старшого інспектора з контролю виконання судових рішень та займається збором документів для направлення матеріалів на умовно-дострокове звільнення. Один раз на квартал ним складаються списки всіх осіб, які підпадають під умовно-дострокове звільнення і під більш м'яке покарання. Після складання даних списків, вони передаються в соціальний відділ для підготовки матеріалів. Матеріал готується на кожного засудженого. До складу матеріалу входить: опитувальний лист, подання до суду, характеристика, довідка заохочень - стягнень, заяви засудженого, довідка про працевлаштування. Після складання матеріалів, дані матеріали надаються в Департамент з питань виконання покарань у Дніпропетровській області для перевірки. У Департамент надаються тільки «позитивні» матеріали, тобто на тих засуджених, до яких можливо застосувати ст. 81 КК України. Висновок про можливість застосування ст. 81 КК України міститься в характеристиці на кожного засудженого. Вказаний висновок затверджує начальник виправної колонії або особа яка його заміщає. На момент подачі матеріалів до Департаменту, підписується тільки опитувальний лист, на якому відповідні працівники ІВЦ № 133, в тому числі і ОСОБА_4 , роблять запис «заслуговує / не заслуговує». Всі інші документи на цей момент не підписуються і печатки не скріплюються. Після перевірки, матеріали ними забираються з департаменту. Результати перевірки також відображаються в опитувальному аркуші в розділі «Висновок територіального органу управління Департаменту». Після цього, коли опитувальний лист усіма підписаний, в ІВЦ № 133 призначається день засідання адміністративної комісії, на якій, за участю засуджених, розглядається питання про надання матеріалів до суду для розгляду питання про УДЗ. На комісії остаточно підписуються всі документи, крім подання до суду. Після адміністративної комісії відбувається засідання спостережної комісії, на якій підписується подання до суду, і таким чином, остаточно вирішується питання про направлення матеріалів до суду. Головою комісії є начальник виправної установи або особа яка його заміщає. Що стосується ОСОБА_6 , пояснив, що список на умовно-дострокове звільнення з його прізвищем він склав на початку червня 2011 року. Після підготовки матеріалів 05.07.2011 року вони були спрямовані в Департамент для перевірки. Після перевірки, 21.07.2011 року була проведена адміністративна комісія. 22.07.2011 року відбулося засідання спостережної комісії на якій вже остаточно було прийнято рішення про направлення матеріалів ОСОБА_6 до суду. 15.08.2011 року в Самарському районному суді відбулося судове засідання, на якому до ОСОБА_6 була застосована ст. 81 КК України. Якщо ж в ході збору, підготовки, направлення матеріалу до суду, на засудженого буде накладено стягнення, відповідні документи будуть докладені до матеріалів і ст. 81 КК України до нього застосовано не буде. З відкритим стягнення, матеріали до суду направлятися не будуть;
?свідченнями свідка ОСОБА_30 , який в ході судового слідства, суду пояснив, що він відбував покарання в ІВЦ № 133 з 2009 року по 2013 рік. Станом на травень-липень 2011 року в ІВЦ № 133 він виконував обов'язки бригадира засуджених. В його обов'язки входило організація виконання засудженими на території колонії певних робіт. В травні місяці 2011 року заступником начальника колонії було призначено ОСОБА_4 , який згодом був призначений виконуючим обов'язки начальника колонії. Після призначення в.о. начальника ІВЦ № 133 ОСОБА_4 неодноразово викликав його до себе та вимагав, щоб він як бригадир, передавав йому щомісяця певні суми грошей, не менше 1 000 гривень, щоб до нього не застосовувалися заходи стягнення. Він боявся за себе та змушений був виконувати вказівку ОСОБА_4 . Також йому відомо, що його знайомий ОСОБА_6 , який був бригадиром, також носив гроші ОСОБА_4 . Крім цього, ОСОБА_4 вистроїв в колонії систему грошових стягнень із засуджених за позитивне вирішення питання про умовно-дострокове звільнення та з інших питань. Тобто вимагання та отримання хабарів ОСОБА_4 носило в колонії системний характер. Також зазначив, що перед судовим засіданням ОСОБА_4 погрожував йому, щоб він відмовився від своїх показань даних в ході досудового розслідування, через що він боїться за своє здоров'я та життя;
?свідченнями свідка ОСОБА_31 , який в ході судового засідання суду пояснив, що в липні 2011 року він був запрошений працівниками СБУ для участі в якості понятих при проведенні оперативних заходів. У кабінеті знаходилися працівники СБУ і жінка невисокого зросту з темним волоссям, одягнена в сукню чорного кольору. У їхній присутності працівники СБУ оглянули гроші в сумі 20 000 гривень були відксерені і помічені спеціальним засобом. При висвітленні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням зазначені купюри світилися кольором, а також на декількох купюрах була видна позначка «Хабар СБУ». Помічені кошти поміщені в невеликий поліетиленовий пакет . Зазначений пакет з грошима був поміщений в бокову кишеню жіночої сумки чорного кольору жінки, яка представилася ОСОБА_32 . Після цього було складено протокол, в якому описані всі вищевказані дії. Всі учасники зазначеного заходу підписали протокол. Далі цій жінці працівниками СБУ були вручені технічні засоби для зняття аудіо-відео інформації - апарат з проводами, які були вшиті під підкладку її сумки. Про це заході також був складений протокол. Через деякий час вони виїхали у бік автовокзалу на вул. Курчатова у м. Дніпропетровську. Близько 18 години 50 хвилин вони пройшли на територію автовокзалу. Через кілька хвилин вони пройшли до автобусної платформі на першому поверсі автовокзалу, де біля холодильної вітрини з написом «Ласунка» стояв чоловік середнього зросту, середньої статури, одягнений у світло-блакитні джинси і світлу шведку, поруч з ним стояв чоловік одягненим в майку і спортивні штани чорного кольору. Далі ОСОБА_33 передали пакет з грошима чоловіку у світло-блакитних джинсах, якого потім затримали. Потім вони підійшли до затриманого, а слідчий прокуратури почав проведення огляду місця події. Біля чоловіка, на підлозі платформи лежав поліетиленовий пакет з написом «Лінда-Фарм», який працівники СБУ вручили ОСОБА_34 . Так як пакет був напівпрозорим, було видно, що в ньому знаходяться гроші. При проведенні огляду місця події, у зазначеному пакеті були виявлені гроші в сумі 20 000 гривень. При висвітленні цих купюр і пакету лампою з ультрафіолетовим світлом було видно світіння жовто-зеленого кольору, а на декількох купюрах також позначка «Хабар СБУ». Після того, як були переписані номери виявлених купюр, вони були упаковані в конверт. Поліетиленовий пакет, в якому лежали гроші був упакований окремо. Також були оглянуті долоні рук чоловіка, який представився ОСОБА_4 . На правій долоні і в області вказівного пальця спостерігалося жовто-зелене світіння, схоже на світіння на грошах у виявленому пакеті. З долонь чоловіки були взяті спиртові змиви на ватні тампони, які також упакували в конверти. В окремий конверт був упакований зразок чистої вати, яка використовувалася при отриманні змивів. Всі пакети були упаковані і скріплені підписами учасників огляду та печаткою. За результатами огляду було складено протокол, в якому слідчий описав всі проведені дії, після чого прочитав його вголос і дав ознайомитися учасникам огляду, прочитавши який все розписалися.
Також вина ОСОБА_4 підтверджується іншими доказами, а саме:
?протоколом огляду місця пригоди від 14.07.2011 року, до якого на платформі №27 автовокзалу на бетонному покритті пола виявлений поліетиленовий полу прозорий пакет розміром 20 на 35 см із написом «Система аптек «Линда - Фарм»». Пакет знаходився на відстані 0,8 м у напрямку краю платформи від холодильної вітрини «Ласунка». Біля вказаної вітрини на відстані близько 0,4м від пакету стояв громадянин ОСОБА_4 . У пакеті були виявлені банкноти номіналом по 500,00грн у кількості 40 шт. Банкноти мають серійні номерами - ЗИ 4620737; ЗИ 4620738; ЗИ 4620739; ЗИ 4620740; ЗИ 4620741; ЗИ 4620742; ЗИ 4620743; ЗИ 4620744; ЗИ 4620745; ЗИ 4620746; ЗИ 4620747; ЗИ 4620748; ЗИ 4620749; ЗИ 4620751; ЗИ 4620752; ЗИ 4620753; ЗИ 4620754; ЗИ 4620755; ЗИ 4620756; ЗИ 4620757; ЗИ 4620758; ЗИ 4620759; ЗИ 4620760; ЗИ 4620761; ЗИ 4620762; ЗИ 4620763; ЗИ 4620764; ЗИ 4620765; ЗИ 4620766; ЗИ 4620767; ЗИ 4620768; ЗИ 4620769; ЗИ 4620770; ЗИ 4620771; ЗИ 4620772; ЗИ 4620773; ЗИ 4620774; ЗИ 4620775; ЗИ 4620776; ЗИ 4620777. При огляді пакета і грошів із застосуванням лампи ультрафіолетового світіння, на об'єктах було виявлено світіння жовто - зеленого кольору. При огляді кистей рук ОСОБА_4 , на внутрішній поверхні правої кисті, на вказаному пальці і долоні, у проміні ультрафіолету було виявлено світіння жовто -зеленого кольору. Із лівої і правої кисті ОСОБА_4 були зняті змиви на ватні тампони, які змочені спиртовою речовиною. При цьому у присутності усіх учасників слідчих дій оглядом ватних тампонів до дотику із кистями рук ОСОБА_4 , а також печаток на руках спеціаліста і пакувальних конвертах іншого світіння у промінні ультрафіолету виявлено не було. Гроші у сумі 20000,00 грн упаковані у паперовий конверт, скріплений печаткою і підписами учасників огляду /Т.1, а.с.7-10/;
?протоколом вручення технічних засобів від 14.07.2011 року, до якого в присутності понятих ОСОБА_31 і ОСОБА_22 співробітник УСБ України в Дніпропетровській області - майор ОСОБА_35 , в приміщенні кабінету ГВ БКОЗ УСБ України в Дніпропетровській області, вручив ОСОБА_13 спеціальний технічний засіб зняття аудіо -відео інформації «Фараон -2», «Гном- нано», генератор «Супутник», MRS -100. При цьому співробітник СБУ ОСОБА_35 пояснив ОСОБА_13 правила користування спеціальним засобом, у тому числі порядком включення та виключення до та після зустрічі з посередником ОСОБА_4 /Т.1 а.с.34/;
?протоколом огляду, маркування та вручення коштів від 14.07.2011 року, згідно якого, співробітник УСБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_36 за участю спеціаліста - начальника зонального експертного сектору експертної служби в УСБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_37 , у присутності понятих ОСОБА_31 , ОСОБА_22 оглядом встановлено: купюри являють собою грошову одиницю гривня України UAH - номіналом по 500,00 грн в кількості 40 шт із серійними номерами - ЗИ 4620737; ЗИ 4620738; ЗИ 4620739; ЗИ 4620740; ЗИ 4620741; ЗИ 4620742; ЗИ 4620743; ЗИ 4620744; ЗИ 4620745; ЗИ 4620746; ЗИ 4620747; ЗИ 4620748; ЗИ 4620749; ЗИ 4620751; ЗИ 4620752; ЗИ 4620753; ЗИ 4620754; ЗИ 4620755; ЗИ 4620756; ЗИ 4620757; ЗИ 4620758; ЗИ 4620759; ЗИ 4620760; ЗИ 4620761; ЗИ 4620762; ЗИ 4620763; ЗИ 4620764; ЗИ 4620765; ЗИ 4620766; ЗИ 4620767; ЗИ 4620768; ЗИ 4620769; ЗИ 4620770; ЗИ 4620771; ЗИ 4620772; ЗИ 4620773; ЗИ 4620774; ЗИ 4620775; ЗИ 4620776; ЗИ 4620777 на загальну суму 20000,00 грн. В процесі огляду на копіювальному апараті виготовлено 10 аркушів ксерокопій всіх купюр, на яких проставлені підписи понятих. Всі купюри складені в стопку. Стопка з купюрами помічена спеціалістом - начальником зонального експертного сектору експертної служби в УСБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_38 за допомогою спеціальної люмінесцентної речовини «Промінь-1» з обох сторін. Крім того, зворотні сторони купюр номіналом 500,00 грн з номерами - ЗИ 4620740; ЗИ 4620745; ЗИ 4620761 і ЗИ 4620770 за допомогою спеціального люмінесцентного фломастеру помічені шляхом нанесення напису «ХАБАР СБУ». Зроблений напис «ХАБАР СБУ» при освітленні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням світиться синім кольором, а помітки по купюрам люмінесцентної речовини «Проминь-1» світяться жовтим кольором при освітленні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням. На ватний тампон взято зразок спеціальної люмінесцентної речовини «Проминь-1» та поміщений в конверт №1, який опечатаний фрагментами паперу з відтиском печатки «Для пакетів № 31 Служба безпеки України», де поняті поставили свої підписи. Крім того, на аркуші паперу А4 розміром 297Х210 спеціальним люмінесцентним фломастером виконано напис «ХАБАР СБУ» в кількості 3 разів, та поміщений в конверт № 2, який опечатаний фрагментами паперу з відтиском печатки «Для пакетів № 31 Служба безпеки України» на яких поняті поставили свої підписи. Після цього 40 купюр номіналом по 500,00 грн поміщено у пакет за написом «Линда Фарм», який також оброблено люмінесцентною речовиною «Проминь-1». Вказані кошти належать ФЕУ СБ України і необхідні для участі у проведенні оперативно -розшукових заходів для отримання хабара першим заступником начальника Ігренського виправного центру №133 майором внутрішньої служби ОСОБА_4 гроші у згаданому поліетиленовому пакеті поміщені спеціалістом - начальником зонального експертного сектору експертної служби в УСБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_38 до сумки та вручені ОСОБА_13 /Т.1 а.с. 35-37/;
?протоколом за результатами прослуховування аудизапису від 13.07.2011 року, до якого в присутності оперуповноваженого ГОБКОП УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_39 , у присутності понятих ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , оглядом встановлено: диктофон видимих пошкоджень не має, на ньому зберігається один аудіозапис «file_2_ (2011_07_08-11_33_40_) BSWMUX88056», яка, для зручності прослуховування була скопійована на оптичний диск DVD+R RW 8х XDigital s/n 0482507021140. Фонограма звукозапису складається з розмови двох чоловік. Після огляду диск розміщено у конверт, на якому поставили свої підписи поняті, заявник і оперуповноважений. На конверті зроблений напис «Розмова 09.07.2011 ОСОБА_6 і ОСОБА_4 у кабінеті ОСОБА_4 » /Т.1 а.с.48-49/;
?додатком до протоколу за результатами прослуховування аудизапису від 13.07.2011 року /Т.1. а.с.50-56/;
?особистою справою Державного департаменту України з питань виконання покарань ОСОБА_4 /Т.1 а.с.57-77/;
?протоколом обшуку від 15.07.2011 року, згідно якого, при обшуку у приміщенні адміністративного корпусу Ігренського ВЦ ДДУПВП, яке займає ОСОБА_4 було виявлено: диктофон «Olympus» сіро- синього кольору; телефон «Nokia 1100» без батареї сіро - синього кольору; телефон «Nokia 1280» із SIM -картою чорного кольору; телефон «Siеmens с62» червоно -сірого кольору; телефон «Nokia 1800» сіро -чорного кольору; зарядний пристрій до телефону Samsung ; SIM -карта «Київстар» НОМЕР_3 ; шкіряний ремінь чорного кольору; щоденник за 2009 рік зеленого кольору /Т.1 а.с.104-105/;
?наказом № 23 від 15 січня 2010 року Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області, про затвердження посадових обов'язків начальників установ виконання покарань Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області /Т.1 а.с.111/;
?посадовими обов'язками начальника установи Ігренського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№133), затверджені наказом начальника управління від 15 січня 2010 року № 23 /Т.1 а.с.112-116/;
?витягом із наказу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області по особовому складу від 13 травня 2011 року № 44о/с, згідно якого майора внутрішньої служби ОСОБА_4 призначено заступником начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи Ігренського виправного центру № 133 /Т.1 а.с.117/;
?висновком комплексної судової експертизи (технічна експертиза документів (реквізитів грошових знаків) та експертиза спеціальних хімічних речовин) 70/06/12- 429/1933 від 17.08.2011 року, згідно якої сорок банкнот номіналом по 500,00 грн з серійними номерами з ЗИ 4620737 по ЗИ 4620749 , ЗИ 4620751 по ЗИ 4620777 (на загальну суму 20000,00 грн НБУ), отримані ОСОБА_4 у якості хабара від ОСОБА_13 , відповідають грошовим одиницям Національного банку України аналогічного номіналу, який знаходиться в офіційному оборудку. На банкнотах з серійними номерами: з ЗИ4620737 по ЗИ 4620749, ЗИ 4620751 по ЗИ 4620777, на ватних тампонах із змивом з рук ОСОБА_4 виявлені сліди хімічної речовини із люмінесценцією жовтого кольору у промінях ультрафіолету. На банкнотах із серійними номерами ЗИ 4620740, ЗИ4620745, ЗИ 4620761, ЗИ 4620770 виявлені сліди хімічної речовини (візуально напис - «ХАБАР СБУ») із люмінесценцією голубого кольору у промінях ультрафіолету /Т.1 а.с 135-139/;
?розпорядженнями № 15/16-1126 від 14.05.2011, № 15/16-1689 від 07.07.2011, № 15/16-1755 від 15.07.2011 виданими начальником Управління ДДПВП в Дніпропетровській області ОСОБА_27 , які підтверджують, що в період з 16 травня 2011 року по 15 липня 2011 року обов'язки начальника Ігренського виправного центру № 133 виконував ОСОБА_4 /Т.1. а.с.162-163/;
?посадовою інструкцією заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) /Т.4 а.с.43-46/;
?копією з книги вихідних документів управління ДДВП в Дніпропетровській області від 13.05.2011, де за № 1126 зареєстроване розпорядження начальника цього управління про покладення обов'язків начальника ІВЦ № 133 на ОСОБА_4 /Т.4 звор/ а.с. 48/;
?висновком судової експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв від 24.01.2014 року № 70/12-216, згідно якої на представленому на дослідження пакеті із полімерного матеріалу, на ватних тампонах із змивами з рук ОСОБА_4 , на ватному тампоні зі зразком люмінесцентної речовини, виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях. Виявлені сліди спеціальних хімічних речовинна представленому на дослідження пакеті із полімерного матеріалу, на ватних тампонах зі змивами з рук ОСОБА_4 , на ватному тампоні зі зразком люмінесцентної речовини з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях, мають між собою спільну родову приналежність /Т.5 а.с.20-24/.
Також суд, вважає необхідним визнати в якості доказу вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення - запис оперативно-технічних заходів проведених відносно ОСОБА_4 під час отримання ним 14.07.2011 хабара у розмірі 20 000 грн., який міститься на диску «Verbatim» DVD-R. Під час проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження 28.01.2014 диск «Verbatim» DVD-R з ОТЗ відносно ОСОБА_4 було визнано речовим доказом слідчим прокуратури області ОСОБА_42 та досліджено під час судового розгляду. В матеріалах кримінального провадження № 42013040000000329 міститься протокол про ознайомлення обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі. Листом начальника 2 управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби Безпеки України від 23.02.2015 повідомлено прокуратуру Дніпропетровської області про те, що відносно ОСОБА_4 14.07.2011 співробітниками ГУ СБ України в рамках ОРС проводилися заходи оперативної зйомки фіксування факту отримання хабара. Вказані ОТЗ були записані на оптичному носії інформації «Verbatim» DVD-R. Згідно чинного законодавства України та відомчих нормативних актів, одержані матеріали були легалізовані (знятий гриф секретності) 21.09.2011 згідно санкції Першого заступника Голови-начальника ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_43 та направлені до УСБ України в Дніпропетровській області для подальшого скерування до прокуратури Дніпропетровської області, лист який знаходиться у матеріалах кримінального провадження. Отже, згідно ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну таємницю», спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України. Згідно вищевказаного листа спеціально уповноваженого державного органу у сфері забезпечення охорони державної таємниці від 23.02.15 зазначено, що з диску «Verbatim» DVD-R з ОТЗ відносно ОСОБА_4 знятий гриф секретності, тобто відсутні перешкоди в його огляді та покладенні його в основу обвинувачення ОСОБА_4 .
Аналізуючи зібрані докази у провадженні версія сторони захисту про те, що ОСОБА_4 станом на 14.07.2011 не виконував обов'язки начальника ІВЦ № 133 повністю спростовується письмовими доказами зібраними під час досудового розслідування, а саме розпорядженнями № 15/16-1126 від 14.05.2011, № 15/16-1689 від 07.07.2011, № 15/16-1755 від 15.07.2011 виданими начальником Управління ДДПВП в Дніпропетровській області ОСОБА_27 , які підтверджують, що в період з 16 травня 2011 року по 15 липня 2011 року обов'язки начальника Ігренського виправного центру № 133 виконував ОСОБА_4 ; листами начальника управління ДПСУ у Дніпропетровській області ОСОБА_44 від 16.01.2014 та 27.01.2014, згідно якого з 16 травня 2011 року по 15 липня 2011 року обов'язки начальника Ігренського виправного центру № 133 виконував ОСОБА_4 ; супровідним листом від 05.07.2011 від Ігренського виправного центру № 133 до управління ДДУ ВП у Дніпропетровській області, який підписаний в.о. начальника ІВЦ № 133 ОСОБА_4 , даний факт в судовому засіданні обвинувачений не заперечував; копією з книги вихідних документів управління ДДВП в Дніпропетровській області від 13.05.2011, де за № 1126 зареєстроване розпорядження начальника цього управління про покладення обов'язків начальника ІВЦ № 133 на ОСОБА_4 ; положенням про управління Державного департаменту України з питань виконання покарання в Дніпропетровській області, затвердженого наказом начальника Державного департаменту України з питань виконання покарань № 338 від 20.12.2007, згідно якого начальник управління видає у межах свої компетенції накази, розпорядження та інші організаційно-розпорядчі документи, які є обов'язковими до виконання підпорядкованими установами. А також дана версія сторони захисту спростовується показаннями свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_45 .
Версія сторони захисту про те, що ОСОБА_4 їхав брати ліки для засудженого ОСОБА_6 спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_13 , протоколом огляду та вилучення грошових коштів в сумі 20 000 грн., показаннями понятих ОСОБА_46 та ОСОБА_47 . Також дана версія сторони захисту повністю спростовується відеозаписом матеріалів оперативно-технічних засобів відносно ОСОБА_4 та які розсекречені, на якому зафіксовано розмову ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_13 під час передачі грошових коштів: свідок ОСОБА_13 : « ОСОБА_48 це потрібно за УДО?» ОСОБА_4 : « Та не буду больше обьяснять, либо так либо ни как» свідок ОСОБА_13 : «Так це треба для того, щоб його освободили? ОСОБА_49 вже комісія буде, да? ОСОБА_4 : « В понедельник будет» свідок ОСОБА_13 : «то все буде добре?» ОСОБА_4 : «Я всегда держу слово» свідок ОСОБА_13 : «Ви ж мені пообіцяли, що все буде добре?» ОСОБА_4 : «Да». свідок ОСОБА_13 : «Договорились?» ОСОБА_4 : «Я Вам сказал. Если что деньги ему давайте (вказує на ОСОБА_6 , який стоїть поруч), а я заберу» свідок ОСОБА_13 : «Та ні» ОСОБА_4 : « Нет, я серьезно, ему давайте». свідок ОСОБА_13 : « ОСОБА_50 з ним не хочу разговарівать ( в цей момент видно як ОСОБА_13 передає ОСОБА_51 пакет з грошима, а ОСОБА_52 правою рукою бере цей пакет). ОСОБА_4 : « Я Вам слово даю» свідок ОСОБА_13 : «Дивись ОСОБА_20 , я хату зложила. Я ці двадцять тисяч єлі нашкрябала» ОСОБА_4 : «ну все ми пойдем (в цей час ОСОБА_52 повертається спиною та разом з ОСОБА_6 починають уходити.)» Кінець запису.
Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що вірно відображають фактичні обставини даної справи, у зв'язку із чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.
При визначенні виду та розміру покарання суд виходить із ступеня тяжкості вчиненого злочину та особистості обвинуваченого. Обставини, які пом'якшують покарання , передбачені ст..66 КК України, не встановлені. Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст..67 КК України - судом не встановлені.
Із врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що кримінальне правопорушення, скоєне ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з проходженням служби у правоохоронних органах.
Крім того, відповідно до ст.54 КК України, ОСОБА_4 слід позбавити спеціального звання - майора внутрішньої служби.
Речові докази по даному кримінальному провадженню підлягають розподілу відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років із конфіскацією усього майна, яке належить ОСОБА_4 із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з проходженням служби у правоохоронних органах.
Відповідно до ст.54 КК України, ОСОБА_4 позбавити спеціального звання - майора внутрішньої служби.
Міру запобіжного заходу у вигляді підписки о невиїзді залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання обраховувати з дня набрання вироку законної сили, врахувавши ОСОБА_4 строк перебування під вартою з 18.07.2011 року по 04.07.2013 рік.
Речові докази:
?поліетиленовий пакет, в якому знаходяться контрольний зразок чистої вати, ватні тампони зі змивами з правої та лівої руки ОСОБА_4 вилученим 14.07.2011 року в ході огляду місця події; контрольний зразок препарату «Промінь»; зразок напису фломастером для нанесення невидимої маркировки люмінесценцією в УФ промінні синім кольором; цифровий диктофон EDIK -mini із коробкою; лазерний диск із матеріалами ОТМ відносно ОСОБА_4 , особову справу на ОСОБА_4 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
?грошові кошти номіналом по 500,00 грн у кількості 40 шт із серійними номерами ЗИ 4620737; ЗИ 4620738; ЗИ 4620739; ЗИ 4620740; ЗИ 4620741; ЗИ 4620742; ЗИ 4620743; ЗИ 4620744; ЗИ 4620745; ЗИ 4620746; ЗИ 4620747; ЗИ 4620748; ЗИ 4620749; ЗИ 4620751; ЗИ 4620752; ЗИ 4620753; ЗИ 4620754; ЗИ 4620755; ЗИ 4620756; ЗИ 4620757; ЗИ 4620758; ЗИ 4620759; ЗИ 4620760; ЗИ 4620761; ЗИ 4620762; ЗИ 4620763; ЗИ 4620764; ЗИ 4620765; ЗИ 4620766; ЗИ 4620767; ЗИ 4620768; ЗИ 4620769; ЗИ 4620770; ЗИ 4620771; ЗИ 4620772; ЗИ 4620773; ЗИ 4620774; ЗИ 4620775; ЗИ 4620776; ЗИ 4620777 - зберігати у ФЕУ СБ України.
На вирок можуть подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1