Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"21" грудня 2006 р. Справа № АС 4/507-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя-доповідач ,
суддя
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Никипорець І.Ф., копія постійної довіреності № 905-НЮ від 09.08.2006 р.
відповідача - Пацали В.В., копія постійної довіреності без номеру від 20.12.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4045 С/1-14) на постанову господарського суду Сумської області від 05.10.06 р. по справі № АС 4/507-06
за позовом Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ
до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі Сумської області
про скасуваня вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій
встановила:
Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця" звернулась до господарського суду Сумської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі Сумської області про скасування вимоги відповідача про сплату боргу № 91/1 від 19.05.2006 р. на суму 47786,90 грн., та рішення відповідача № 78 від 19.05.2006 р. про застосування до позивача 141081,42 грн. фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальниками сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески.
Постановою господарського суду Сумської області від 05.10.2006 р. у справі № АС 4/507-06 (суддя Лугова Н.П.) позовні вимоги задоволено. Скасовано вимогу про сплату боргу № 91/1 від 19.05.2006 р. на суму 47786,90 грн. та рішення № 78 про застосування 141081,42 грн. фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальниками сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, винесені Управлінням Пенсійного фонду України в м. Конотоп Сумської області.
Відповідач із зазначеною постановою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.
Позивач у відзиві та в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення-без змін.
Відповідач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова -скасуванню, виходячи з наступного.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Конотоп Сумської області з 26.04.2006 р. по 19.05.2006 р. було проведено перевірку позивача щодо правильності, повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2002 р. по 26.04.2006 р. За результатами перевірки складено акт № 35 від 19.05.2006 р., в якому зазначено, що позивачем в порушення статті 19 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058) занижено фонд оплати праці на 141081,42 грн -суму витрат, пов"язаних з наданням працівникам залізничного транспорту безкоштовного проїзду відповідно до п. 2.2.10 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату, а також виявлено порушення по нарахуванню та утриманню страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 47786,90 грн, які виникли через невірне декларування суми витрат на оплату праці, у зв"язку з чим позивачу донараховано 47786,90 грн. недоїмки по сплаті страхових внесків.
19.05.2006 р. на підставі матеріалів зазначеної перевірки відповідачем було прийнято рішення № 78 про застосування до позивача фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески. Зазначеним рішенням до позивача на підставі п. 3 статті 9 Закону № 1058 застосовано фінансові санкції в розмірі 141081,42 грн.
Також на підставі матеріалів перевірки відповідачем відповідно до статті 106 Закону № 1058 було направлено позивачу вимогу про сплату боргу № Ю-91/1 від 19.05.2006 р на суму 47786,90 грн.
Позивач оскаржив зазначені рішення та вимогу до Голового управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яким скарга була залишена без задоволення.
Позивач просить скасувати зазначене рішення та вимогу відповідача, посилаючись на те, що згідно з чинним законодавством витрати на оплату безкоштовного проїзду не входять до фонду оплати праці, а є соціальною пільгою, наданою відповідно до статті 16 Закону України «Про залізничний транспорт», а внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не нараховуються на соціальні пільги.
Колегія суддів з такою позицією позивача не погоджується, виходячи з наступних підстав.
Позивач у відповідності зі статтями 14, 15 Закону № 1058 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Конотоп Сумської області як страхувальник та згідно зі статтею 17 цього Закону зобов"язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески.
Для роботодавців страхові внески до солідарної системи згідно з частиною 1 статті 19 Закону України № 1058 нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці»визначено структуру заробітної плати. Це: основна заробітна плата -винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків) та відрядних розцінок для робітників; додаткова заробітна плата -винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідливість та за особливі умови праці; інші заохочувальні та компенсаційні виплати -виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або виплачені понад установлені зазначеними актами норми.
Відповідно до приписів статті 19 Закону № 1058-IV інші заохочувальні та компенсаційні витрати на оплату праці, у тому числі в натуральній формі, на які нараховуються страхові внески, визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Таким нормативно правовим актом є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України № 5 від 13.10.2004р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за № 114/87/3, оскільки згідно з її преамбулою вона розроблена відповідно до Закону «Про оплату праці»та в установленому порядку зареєстрована в Міністерстві юстиції України.
Згідно з п. 2.2.10 Інструкції зі статистики заробітної плати № 114/87/3 витрати пов"язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річного, автомобільного транспорту та міського електротранспорту, належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати.
Зважаючи на наведене місцевий господарський суд неправомірно визначив витрати , пов"язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного транспорту у вигляді надання проїзних квитків на залізничний транспорт для особистих потреб як "додаткові блага", які передбачені п.п. 1.1. ст. 1 Закону України "Про оплату праці" та які не відносяться до заробітної плати.
Також місцевий господарський суд неправомірно застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про податок на доходи фізичних осіб" та "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо визначення бази оподаткування, оскільки згідно з ч. 1 статті 18 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов"язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому законом та на ці внески не поширюється податкове законодавство.
Виходячи з викладеного, місцевий господарський суд внаслідок порушення норм матеріального права дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог, у зв"язку з чим оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.
Керуючись статтями 198 (п. 3), 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Сумської області від 05.10.2006 р. у справі № АС-4/507-06 скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя (підпис)
Суддя-доповідач (підпис)
Суддя (підпис)