Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"25" грудня 2006 р. Справа № АС-41/180-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя-доповідач ,
суддя
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Ілейка В.П., довіреність № 1374-07/18 від 14.11.2006 р.
відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3574 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 10.08.06 р. по справі № АС-41/180-06
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївка", с. Миколаївка Зачепилівського району Харківської області
про стягнення 7869,19 грн.
встановила:
Управління Пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївка" про стягнення з останнього 7869,19 грн. витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період липень-грудень 2005 р.
Постановою господарського суду Харківської області від 10.08.2006 р. у справі № АС-41/180-06 ( колегія суддів у складі: головуючий суддя Мінаєва О.М., судді Водолажська Н.С., Мамалуй О.О.) в позові відмовлено.
Позивач із зазначеною постановою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Позивач в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.
Відповідач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову-без змін.
В судовому засіданні було оголошено перерву з 18.12.2006 р. до 14 год. 25.12.2006 р.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувашви доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове дер- жавне пенсійне страхування" (далі Закон) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом.
Згідно з п. 6.2, Інструкції “Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами та організаціями внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663 (далі Інструкція). сума відшкодувань підприємством зазначених витрат залежить від часу роботи працівника на цьому підприємстві.
Позивач просить стягнути з відповідача суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених на підставі п"б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам відповідача Петренко Г.Я., Кас"яненко Л.М., Петренко Н.М., Боброву О.П. за період липень-грудень 2005 р. , посилаючись на те, що зазначені працівники в цей період працювали на підприємствах, правонаступником яких є відповідач.
Однак рішенням господарського суду Харківської області від 27.10.2005 р. у справі № 04/295-05 за позовом прокурора Зачепилівського району Харківської області за участю тих самих сторін, що і в даній справі встановлено, що згідно з установчими документами відповідача-ТОВ "Миколаївка": статуту, змін до статуту, додаткових угод до установчого договору, відповідач є новоствореним у 2000 р. підприємством і не є правонаступником підприємств, на яких працювали гр. Петренко Г.Я., Кас"яненко Л.М., Петренко Н.М., Бобров О.П. до працевлаштуванння на підприємстві відповідача. Як свідчать трудові книжки гр. Петренко Г.Я., Кас"яненко Л.М., Петренко Н.М., Боброва О.П. до працевлаштування на підприємстві відповідача вони працювали на реорганізованих підприємствах КСП "Прапор комунізму", колгоспі "Колос", КСП "Колос", ТОВ "Обрій".
ТОВ "Обрій" з 2000-2001 років було засновником ТОВ "Миколаївка", а потім воно вийшло зі складу засновників та було замінено на фізичних осіб, при цьому правоприємства не відбувалося.
Зазначене рішення набрало законної сили.
Оскільки відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, отже зазначені факти щодо відсутності правонаступництва між відповідачем та підприємствами, на яких працювали у спірний період працівники Петренко Г.Я., Кас"яненко Л.М., Петренко Н.М., Бобров О.П. є доведеним.
Виходячи з наведеного, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що пільгові пенсії працівникам Петренко Г.Я., Кас"яненко Л.М., Петренко Н.М., Боброву О.П. за період липень-грудень 2005 р. було призначено ним на підставі довідок про пільговий стаж цих працівників, які були надані відповідачем. Тому позивач вважає, що видавши ці довідки, відповідач взяв на себе зобов"язання як правонаступник підприємств, де працювали зазначені працівники щодо обов"язку по відшкодуванню пільгових пенсій та згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідач несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну державі внаслідок видачі недостовірних довідок.
Колегія суддів вважає зазначені доводи необгрунтованими, оскільки видача довідок про пільговий стаж працівників, які працювали на іншому підприємстві не створює згідно з чинним законодавством обов"язку підприємства, що їх видало по відшкодуванню витрат Пенсійному фонду на виплату та доставку пільгових пенсій таким працівникам. Посилання позивача на статтю 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як на підставу покладення на відповідача обов"язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій також є безпідставним, оскільки, по-перше, зазначеною статтею передбачено обов"язок підприємств по відшкодуванню шкоди, завданої наданням недостовірних довідок, та не передбачено, що видача таких довідок іншим підприємством, яке не мало права їх видавати є підставою для покладання на нього обов"язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. По-друге, як вбачається з матеріалів справи, довідки про пільговий стаж вищезгаданих працівників, які надавались відповідачем не містять недостовірних даних про такий стаж, а є лише такими, що видані некомпетентним суб"єктом. Так, з наявного в матеріалах справи листа відповідача № 121 від 25.04.2005 вбачається, що він повідомив позивача про те, що оскільки згідно з установчими документами ТОВ "Миколаївка" не є правонаступником реорганізованих підприємств (КСП "Прапор комунізму, колгоспа"Колос", КСП "Колос", ТОВ "Обрій"), він не може взяти на себе відповідальність за видачу довідок до Управління Пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області, у зв"язку з чим просить ці довідки вважати недійсними.
Виходячи з викладеного, місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 72, 198 (п.1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 10.08.2006 р. у справі № АС-41/180-06 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Головуючий суддя (підпис)
Суддя-доповідач (підпис)
Суддя (підпис)