Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
"16" листопада 2006 р. Справа № АС-11/289-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя-доповідач ,
судді ,
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Головченка В.О., копія пост. до. б/н від 06.11.06 р.
відповідача - Холод Т.І., дов. №4213 від 09.11.06 р., Сухоставської Т.М., дов. б/н від 03.01.06 р., Дорожко О.С., дов. №4213 від 09.11.06 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3539 Х/1-12) на постанову господарського суду Харківської області від 12.09.06 р. у справі № АС-11/289-06
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технохолод", м. Харків,
до Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів, м. Харків,
про скасування рішення
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технохолод", позивач, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів, відповідача, та відповідно до уточнень до позовної заяви, які були прийняті господарським судом Харківської області до провадження, просив суд скасувати рішення відповідача №0065 від 03.07.2006 р. про накладення на позивача штрафу в розмірі 3673,55 грн. за порушення встановлених Законом України "Про рекламу" вимог стосовно змісту реклами.
Постановою господарського суду Харківської області від 12.09.2006 р. у справі №АС-11/289-06 (суддя Черленяк М.І.) позов задоволено. Скасовано рішення головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів №0065 від 03.07.2006 р.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. витрат по сплаті державного мита.
Відповідач з постановою господарського суду Харківської області від 12.09.2006р. не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю постанову скасувати як винесену при неповному з"ясуванні обставин, які мають значення для справи. В обгрунтування апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що відповідачем у межах його повноважень було зафіксовано розповсюдження позивачем на одній стороні стаціонарного щита (3.0 х 6.0) на оптовій площадці Центрального ринку реклами щодо надання знижок з ознаками порушення частини 5 статті 8 Закону України "Про рекламу" та що відповідачем було доведено, що саме рекламодавцем ТОВ НВП "Технохолод" була розповсюджена реклама з порушенням чинного законодавства. Також вказує на те, що заслуханий в судовому засіданні свідок Дерябкін є зацікавленою особою та не доведено, в якій термін та ким було прийнято рішення про вміщення в рекламу додаткової інформації про проведення акції та її строках, та не доведено, в який термін та ким інформація про строки її проведення була поновлена.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.
Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржувану відповідачем постанову законною та обгрунтованою, просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Посилаються, зокрема, на те, що відповідач не врахував той факт, що інформація про строки проведення акції, яка була нанесена на поверхню рекламного щита додатково вже після виготовлення рекламного матеріалу, але до установлення щита, могла згодом бути відсутньою не з вини позивача, а з причин, які від нього не залежать.
Колегія суддів дослідила матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухала пояснення представників сторін, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та було встановлено господарським судом першої інстанції, 24.11.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технохолод", замовником, та СПДФО Агаларовою І.Б., виконавцем, був укладений договір № 01/11 (далі договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню рекламної компанії, а саме розміщення рекламного матеріалу замовника на спеціальній конструкції виконавця (3.0 х 6.0 м), розташованій за адресою: м. Харків, Центральний ринок -вул. Піскунівська, оптова площадка (виїзд). Строк розміщення з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року. Відповідно до пункту 4.2. договору відповідальність за зміст рекламного матеріалу несе замовник. Об'єктом реклами був продаж холодильного та теплового обладнання з проведенням акції зі знижкою 15 %.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про рекламу" реклама про зниження цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення зниження цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару.
Судом першої інстанції було встановлено, що на момент укладення договору та виготовлення рекламного постеру позивач не визначився із датою початку та закінчення знижки на товар, а рекламний постер був виготовлений із зазначенням необхідної інформації окрім дати початку та закінчення дії знижки на товар. Однак згодом позивач наказом № 1Р встановив термін проведення акції з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року, після чого реклама була доповнена інформацією про період проведення рекламної акції та рекламний щит розміщений із змістом реклами, яка відповідала вимогам частини 5 статті 8 Закону України "Про рекламу", що підтверджуються наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією фотознімка, а також свідченнями свідка Дерябкіна Д.А., який був допитаний як свідок у судовому засіданні місцевого господарського суду по даній справі.
Із матеріалів справи також вбачається, що відповідач у ході виконання своїх повноважень зафіксував, що з однієї сторони стаціонарного рекламного щита, розташованого за адресою: м. Харків, Центральний ринок -оптова площадка, в період з 06.03.2006 року до 21.03.2006 року на рекламі позивача була відсутня інформація про дату початку і закінчення знижки на товар, що підтверджується фотознімками, копії яких долучені до справи, що, на думку відповідача, надало йому підстави винести рішення від 03.07.2006 року № 0065 та накласти на позивача штраф у сумі 3675,55 грн. за порушення законодавства про рекламу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про рекламу" відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.
Як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, обов'язковою та необхідною умовою для настання відповідальності рекламодавця за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, є вина рекламодавця, а відсутність вини виключає таку відповідальність.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративній суди перевіряють, чи прийняті вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Твердження відповідача про те, що позивачем не було доведено, в якій термін та ким було прийнято рішення про вміщення в рекламу додаткової інформації про проведення акції та її строки, в який термін та ким інформація про строки її проведення була поновлена, є необгрунтованими, оскільки зі змісту частини 2 статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України вбачається, що обов"язок доказування по даній категорії спорів лежить саме на відповідачеві, який не довів, що частина рекламної інформації щодо періоду рекламної акції була відсутня певний час з винних дій самого позивача та як вірно було встановлено місцевим господарським судом, до відповідача не надходило жодних скарг від фізичних чи юридичних осіб щодо змісту реклами та порушення у зв"язку з цим їхніх прав та законних інтересів. .
А отже, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що при прийнятті відповідачем спірного рішення останній не перевірив наявність вини позивача, ступінь цієї вини, причини відсутності інформації на рекламі, не встановив, чи відповідав зміст реклами при її розміщенні вимогам Закону, а також чи настали несприятливі наслідки для прав, свобод та охоронюваних законом інтересів осіб та чи прийняте рішення сприятиме відновленню прав та свобод вказаних осіб.
Таким чином, місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови господарського суду Харківської області від 12.09.2006 р. відсутні
Враховуючи викладене та керуючись статтею 2, частиною 2 статті 71, статтями 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 12.09.2006 р. у справі №АС-11/289-06 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвалу складено у повному обсязі 21.11.2006 р.
Головуючий суддя-доповідач (підпис)
Судді (підпис)
(підпис)