Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"25" грудня 2006 р. Справа № АС-03/379-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слюсарева Л.В.,
суддя Білоконь Н.Д., суддя-доповідач Фоміна В.О.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників:
прокурора - Мірошниченко М.Л.;
позивача -не прибув;
відповідачів - 1) не прибув;
2) Межирицького А.О., копія постійної довіреності № 294/9/10-035 від 30.01.06р.;;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого та другого відповідачів (вх. № 3487Х/1-13, 3488Х/1-13) на постанову господарського суду Харківської області від 31.07.06 р. по справі № 03/379-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-російської фірми "Ю.К.А.С.", м. Харків
до 1) Відділення Державного казначейства у Московському районі м. Харкова
2) ДПІ у Московському районі м. Харкова
за участю прокурора Харківської області
про зобов'язання виконати постанову та стягнення 31878,04 грн.
встановила:
Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю українсько-російська фірма “Ю.К.А.С.», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог, що прийняті судом першої інстанції ) до Відділення Державного казначейства у Московському районі м. Харкова та ДПІ у Московському районі м. Харкова про зобов»язання ВДК Московського району м.Харкова виконати постанову господарського суду Харківської області від 01.02.2006р. у справі № 04/391-05 та стягнення з ВДК Московського району м.Харкова на користь позивача 28255,54 грн.
Постановою господарського суду Харківської області від 31.07.06р. (суддя Подобайло З.Г.) позов задоволено частково. Зобов"язано ВДК в Московському районі м Харкова виконати постанову суду від 01.02.06р. у справі № АС-04/391-05. В решті вимог у позові відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. витрат по сплаті державного мита. Повернуто з державного бюджету ТОВ Українсько-російській фірмі "Ю.К.А.С." надмірно сплачене державне мито у розмірі 98,60 грн. та у розмірі 1381,22 грн.
Перший відповідач - Відділення Державного казначейства у Московському районі м. Харкова, з постановою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необгрунтованість та незаконність судового рішення, просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Другий відповідач - ДПІ у Московському районі м. Харкова, з постановою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необгрунтованість та незаконність судового рішення, просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Зважаючи на те, що відповідачі оскаржують одну і ту саму постанову господарського суду першої інстанції, колегія суддів вважає за доцільне провадження за апеляційними скаргами першого та другого відповідачів об»єднати в одне апеляційне провадження.
На адресу суду 17.10.2006 року через канцелярію надійшов лист начальника управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді радника юстиції О.Бондаренко, в якому він повідомив апеляційний господарський суд про вступ прокуратури Харківської області у розгляд справи № АС-03/379-06 з метою захисту інтересів держави.
Перший відповідач вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження»виконання рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ здійснюється органами Державного казначейства України в межах Закону України «Про виконавче провадження», при цьому скасржник вказує , що він на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34 та ч.2 ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження» зобов»язаний зупинити виконавче провадження до розгляду питання по суті Вищим адміністративним судом України.
Другий відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що під час виконання судових рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету, органи Державного казначейства виступають органами стягнення і керуються законодавством про виконавче провадження, а тому, першим відповідачем правомірно на підставі п. 10 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження» зупинено виконавче правадження у зв»язку з внесенням касаційного подання прокурора на рішення, на виконання якого відкрито виконавче провадження (а саме виконання постанови господарського суду Харківської області від 01.02.2006р. у справі № АС-04/448-05).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, перевіривши постанову господарського суду Харківської області щодо правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 01.02.06 р. по справі № АС-04/391-05 за позовом українсько-російської фірми ТОВ “Ю.К.А.С.» до ДПІ і ВДК в Московському районі м. Харкова про стягнення з держбюджету 2319674,00 грн. бюджетної заборгованості по експортному відшкодуванню з податку на додану вартість і відсотків у розмірі 287025,98 грн. позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь українсько-російської фірми ТОВ “Ю.К.А.С.» 2319674,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість і процентів у розмірі 174662,19грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Українсько-Російської фірми ТОВ “Ю.К.А.С.» 1700,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.06р. постанову господарського суду Харківської області від 01.02.06р. у справі № 04/391-05 залишено без змін, а тому згідно зі статтею 254 КАС України постанова суду першої інстанції набрала законної сили 03.04.06р.
24.05.2006 року господарським судом Харківської області згідно з постановою від 01.02.06р. та ухвалою від 18.05.06р. позивачу видано виконавчий лист (арк. спр. 10).
31.05.2006 року позивач передав для виконання до ВДК у Московському районі м. Харкова виконавчий лист на виконання постанови господарського суду Харківської області від 01.02.2006р. у справі № АС-04/391-05, що набрала законної сили, про стягнення з Державного бюджету України на користь українсько-російської фірми «Ю.К.А.С.»ТОВ 2319674,00 грн. бюджетної заборгованості по експортному відшкодуванню з податку на додану вартість і процентів у розмірі 174662,19 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що в порушення частини 2 статті 9 Закону України “Про виконавче провадження» ВДК у Московському районі м.Харкова не виконує постанову суду від 01.02.06р., безпідставно зупинило виконавче провадження та не повідомляє підприємство про причини таких дій, що і зумовило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками позивача, та вказує на наступне.
В оскаржуваній відповідачами постанові суду першої інстанції цілком обґрунтовано зазначається, що згідно з пунктом 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», а оскільки ВДК у Московському районі м. Харкова, яке уособлює державу в бюджетних правовідносинах, та у справі № 04/391-05 було визначено як відповідач, його обов'язком є виконання рішення суду у цій справі відповідно до статті 1 пункту 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою КМУ від 21.12.2005р. № 1232, яким передбачено проводити безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Здійснення виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або бюджетних установ органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передбачено також статтею 9 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак висновок господарського суду Харківської області про те, що оскільки позивачу суми бюджетної заборгованості з ПДВ згідно з рішенням суду та виконавчим листом першим відповідачем не перераховані, виконавчий лист не повернутий позивачеві без виконання, ВДК безпідставно ухиляється від вчинення покладених на нього чинним законодавством дій, а тому є підстави для задоволення позову в частині зобов'язання першого відповідача виконати постанову суду від 01.02.2006р. у справі № АС-04/391-05, є необґрунтованим та суперечить положенням Закону України «Про виконавче провадження», зважаючи на таке.
Оскільки прокурор Харківської області 28.04.2006р. подав касаційну скаргу на постанову господарського суду Харківської області від 01.02.2006р. у справі № АС-04/391-05 і ця касаційна скарга прийнята до провадження Вищим адміністративним судом України, то дії першого відповідача по зупиненню виконавчого провадження є обгрунтованими та здійснюваними відповідно до пункту 10 частини 1 статті 34 Закону «Про виконавче провадження», згідно з яким внесення касаційного подання прокурора на рішення суду є обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
До того ж, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, та господарський суд, ухвалюючи рішення у даній справі, посилалися на статтю 181 Кодексу адміністративного судочинства, яка передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
В частині першій статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України приведений вичерпний перелік осіб, рішення, дії або бездіяльність яких можуть оскаржуватися в порядку цієї статті. Це -державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби.
Оскільки ні ВДК у Московському районі м. Харкова, ні ДПІ у Московському районі м. Харкова не є органами державної виконавчої служби, вони не є належними відповідачами у справі.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог апеляційних скарг, скасування постанови суду першої інстанції, яку було прийнято судом з порушенням норм матеріального права, та прийняття нової ухвали, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 191, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
Ухвалила:
Провадження за апеляційними скаргами об»єднати в одне апеляційне провадження.
Апеляційні скарги задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 31.07.2006р. у справі № АС-03/379-06 скасувати.
Постановити нову ухвалу.
У задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення тексту ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 25.12.2006 року.
Головуючий суддя Слюсарева Л.В.
Суддя Білоконь Н.Д.
Суддя-доповідач Фоміна В.О.