Справа № 2-4430/14
760/13126/14-ц
27 червня 2014 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до слідчого СВ Дрогобицького МВ ГУ МВС України у Львівській області старшого лейтенанта міліції Борисян Наталі Володимирівни, слідчого відділу Дрогобицького МВ ГУ МВС України у Львівській області, Дрогобицького управління Державної казначейської служби України Львівської області про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями слідчого СВ Дрогобицького МВ ГУ МВС України у Львівській області Борисяк Н.В.,-
Позивач 20.06.2014 року звернувся з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідачів 345,15 грн. в якості відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями слідчого СВ Дрогобицького МВ ГУ МВС України у Львівській області Борисяк Н.В.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві має містись посилання на те, що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення на докази, що підтверджують ці обставини. Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не викладені обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких позивач звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Так, в поданій позовній заяві позивач, звертаючись з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, вказує на те, що неправомірними діями слідчого СВ Дрогобицького МВ ГУ МВС України у Львівській області Борисяк Н.В., які полягають у винесенні постанови про закриття кримінальної справи №12014140110000734 від 16.01.2014 року, незаконність якої встановлено ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.05.2014 року, якою скасовано відповідну постанову про закриття кримінальної справи, йому було завдано збитків, пов'язаних з явкою на судовий розгляд у сумі коштів, витрачених на придбання квитків на поїзд, - 345,15 грн.
Між тим, позивач не обґрунтовує своє право вимоги про стягнення матеріальної шкоди до усіх визначених ним у позові відповідачів, а також не визначає порядок покладення обов'язку на відповідачів щодо її відшкодування відповідно до норм матеріального права, оскільки не зазначає обґрунтування обсягу, підстав та порядку покладення такої відповідальності, встановленої законом, і якої саме і на кого саме з відповідачів, відповідно до яких норми матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини та визначають саме такий спосіб захисту порушеного права.
Так, мотивуючи вимоги, позивач посилається на норму ч.6 ст.1176 ЦК України, яка визначає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
В свою чергу, позивач також посилається на норму ч.1 ст.1166 ЦК України, яка вказує, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, позивач, вказуючи правову підставу позову норму загального делікту, передбаченого ч.1 ст.1166 ЦК України, яка чітко встановлює суб'єкт відшкодування шкоди - фізичну чи юридичну особу, яка її завдала, зокрема не обґрунтовує пред'явлення вимог до усіх визначених ним відповідачів та порядку покладення на них відповідальності, встановленої відповідною нормою чинного законодавства, яка регулює правовідносини, які виникли з приводу даного спору.
Так, загальні підстави відповідальності за завдання шкоди передбачають складові елементи: протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами, вина завдавача шкоди. При цьому під шкодою розуміється матеріальна шкоди, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та/або применшення нематеріального.
Разом з тим, зміст позовної заяви не містить викладення зазначених обставин щодо підстав, на яких ґрунтується вимога, та визначення самої шкоди, оскільки позивач лише посилається на понесення витрат на придбання квитків на поїзд в сумі 345,15 грн. для участі у судовому розгляді Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області його скарги на постанову про закриття кримінальної справи №12014140110000734 від 16.01.2014 року, що, по суті, є судовими витратами, порядок відшкодування яких визначений процесуальним законом.
Отже, в поданій позовній заяві не окреслений предмет позову, який би характеризував те, на що спрямований позов, не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує своє право такої вимоги до відповідачів та/або кожного із них окремо відповідно до норм матеріального права, які саме права позивача порушені, якими діями кожного із відповідачів, тобто який характер мають правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачами саме з приводу даного спору, чим вони регулюються та чим передбачений такий шлях поновлення і яких саме порушених прав позивача, враховуючи, що ст.16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст.4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.
Тому, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.
Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини (матеріально-правову підставу позову) в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з характеру правовідносин, який склався між сторонами, зазначивши, які його права, свободи чи інтереси були порушені та ким саме, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, які правові підстави визначають той засіб захисту права, який він просить застосувати, з посиланням також на докази в підтвердження кожної обставини на обґрунтування заявлених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до слідчого СВ Дрогобицького МВ ГУ МВС України у Львівській області старшого лейтенанта міліції Борисян Наталі Володимирівни, слідчого відділу Дрогобицького МВ ГУ МВС України у Львівській області, Дрогобицького управління Державної казначейської служби України Львівської області про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями слідчого СВ Дрогобицького МВ ГУ МВС України у Львівській області Борисяк Н.В., залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: