Справа № 2-4510/14
760/13382/14-ц
11 липня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Калініченко О.Б.
при секретарі - Войцеховській М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову по справі за позовом Страхового товариства з додатковою відповідальністю «ГАРАНТІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики,-
Представник позивача звернувся з позовом, в якому просив стягнути на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 грошові кошти за договором безпроцентної позики в розмірі 130000,00 грн. та вартість судового збору в розмірі 1300,00 грн.
Крім того, представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться в нього або інших особах, в межах заявлених позивачем вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, згідно з роз'ясненнями, викладеними у вказаній постанові, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Крім того, правилами ст. 152 ЦПК України визначений перелік видів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та, виходячи з якого, за позовами майнового характеру арешт може бути накладений лише на індивідуально визначене майно або грошові кошти.
Між тим, заявляючи клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, представником позивача не надано чітко визначеного переліку майна (рухоме, нерухоме) та вартість та/або грошових коштів з усіма необхідними реквізитами, на яке необхідно накласти арешт та яке дійсно станом на 11.07.2014 року належать ОСОБА_1
Крім того, в супереч ст. 151 ЦПК України представник позивача не навів обґрунтування із посиланням на докази щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, а також не виклав обставини щодо неплатоспроможності відповідача або неможливості виконання рішення в подальшому. А законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає доводи представника позивача про забезпечення позову необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 151-152 ЦПК України, суд, -
Заяву про забезпечення позову Страхового товариства з додатковою відповідальністю «ГАРАНТІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд м. Києва шляхом подання скарги через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: