Справа № 2-1095/15
760/28053/13-ц
24 лютого 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Калініченко О.Б.
при секретарі - Войцеховській М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності та визнання права власності на частину майна,-
Позивач 24.12.2013 року звернувся з позовною заявою, в якій просив поділити спільне майно подружжя, виділити та визнати за ним право власності на: приватний будинок, загальною площею 202,3 кв. м, із земельною ділянкою, площею 0,045 га, по АДРЕСА_7 в м. Києві; двохкімнатну квартиру, площею 87,80 кв. м, АДРЕСА_1, вказуючи на те, що відповідачці підлягає виділу із спільного майна: приватний будинок загальною площею 404,8 кв. м із земельною ділянкою, площею 0,1001 га, по АДРЕСА_8 в м. Києві та однокімнатна квартира, площею 49,3 кв. м, АДРЕСА_2.
В судовому засіданні 24.02.2015 року позивачем подана заява про зміну предмету позову з визнанням за кожним з подружжя права власності по ? частині спільного майна подружжя: приватного будинку, загальною площею 202,3 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_7; земельної ділянки, площею 0,045 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_7; приватного будинку, загальною площею 404,8 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_9; земельної ділянки, площею 0,1001 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_9; двохкімнатної квартири, площею 87,80 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; однокімнатної квартири, площею 49,3 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4; 1/3 частини двокімнатної квартири, площею 70,6 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.
Також позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно і заборони його відчуження, а також заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії із вищевказаним спірним майном, як-то реєстрація в ньому інших осіб.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 151 ЦПК України заходи забезпечення позову вживаються судом за заявою осіб, які беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно зі ст. 152 ЦПК України визначений перелік видів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вивчивши письмові докази, суд, виходячи з того, що позов має матеріальний характер, а невжиття заходів забезпечення позову може затягнути та утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначене нерухоме майно.
Між тим, суд не вбачає підстав для вжиття заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії із вищевказаним спірним майном, оскільки позивачем та його представником не зазначено, які саме дії просять заборонити вчиняти, кому саме, не зазначено до компетенції яких осіб відносяться ці дії та чим обґрунтовується вимога про заборону вчиняти конкретну дію, а також яким чином вказані дії зроблять неможливим виконання рішення суду щодо визнання права власності.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на:
приватний будинок, загальною площею 202,3 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_7;
земельну ділянку, площею 0,045 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_7;
приватний будинок, загальною площею 404,8 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_9;
земельну ділянку, площею 0,1001 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_9;
двохкімнатну квартиру, площею 87,80 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;
однокімнатну квартиру, площею 49,3 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4;
1/3 частину двокімнатної квартири, площею 70,6 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце роботи не встановлено, проживає за адресою: АДРЕСА_10.
Відповідачка: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце роботи не встановлено, проживає за адресою: АДРЕСА_11.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову один рік.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Особи, які брали участь при розгляді справи, але не були присутні при оголошенні можуть оскаржити ухвалу до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: