ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 62/174 18.01.12
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ, ЄДРПОУ 20782312
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м.Київ, ЄДРПОУ 20113829
про стягнення 16551,03 грн.
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 -юрисконс.
від відповідача: ОСОБА_2 -по дов.
В засіданні суду брали участь:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м.Київ про стягнення страхового відшкодування у розмірі 16551,03 грн.
В обґрунтування своїх вимог до відповідача позивач посилається на виплату Відкритому акціонерному товариству «Експерементальний завод залізобетонних шпал»страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №V6.0.107972 від 15.04.2009р., внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»перейшло право вимоги до відповідача.
Відповідач у судовому засіданні 07.12.2011р. проти стягнення грошових коштів в розмірі 14216,10 грн. заперечень не надав. Одночасно, за поясненнями Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» стягнення іншої частини заявленої до стягнення заборгованості є неправомірним з огляду на те, що вказана сума не підтверджена звітом про оцінку майна.
У відзиві б/н від 17.01.2012р. Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»проти задоволення позовних вимог заперечило у повному обсязі з тих підстав, що суму страхового відшкодування було перераховано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, тобто, особі, яка не є застрахованою у позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Згідно із ст.16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як свідчать матеріали справи, 15.04.2009р. між позивачем (страховик) та Відкритим акціонерним товариством «Експерементальний завод залізобетонних шпал»(страхувальник) було підписано договір №V6.0.107972, предметом якого є страхування автомобіля “Nissan Primera”:
державний реєстраційний номер НОМЕР_1,
кузов/шасі -SJNBBAP12U2276101,
рік випуску -2005.
Відповідно до п.3.5.2, підписаного сторонами договору, страховим випадком було визначено пошкодження та/або знищення застрахованого на умовах цього договору транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної події.
Пунктом 9 договору №V6.0.107972 від 15.04.2009р. сторони погодили строк його дії з 19.04.2009р. до 19.04.2010р.
Виходячи зі змісту довідки №2234 від 05.06.2009р. відділу ДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУМВС України, 14.05.2009р. о 21 годині 25 хвилин у Оболонському районі міста Києва, відбулось зіткнення транспортних засобів: 1. Нісан, номерний знак НОМЕР_1, що належить Відкритому акціонерному товариству «Експерементальний завод залізобетонних шпал», водій ОСОБА_4 та 2. Дачія, номерний знак НОМЕР_2, водій ОСОБА_5
Наявність вини ОСОБА_5 у зіткненні автомобілів підтверджена постановою від 06.08.2009р. Оболонського районного суду міста Києва по справі №3-5840/2009р.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
21.05.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Легіон»було складено звіт №937 про оцінку майна, згідно якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобілю НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП 14.05.2009р. складає 14216,10 грн.
Одночасно, виходячи зі змісту рахунку №043/2 від 18.08.2009р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 з урахуванням вартості використаних запчастин становить 19941,00 грн.
За таких обставин, відповідно до страхових актів №V6.0.107972.L02.02 від 08.07.2009р., №V6.0.107972.L02.03 Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»позивачем було погоджено суму страхового відшкодування на загальну суму 16551,03 грн.
Як встановлено судом, на підставі платіжних доручень №7109 від 10.07.2009р., №8823 від 04.09.2009р. позивач виконав свої зобов'язання за договором страхування наземних транспортних засобів №V6.0.107972 від 15.04.2009р., та перерахував на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, як виконавця відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3, страхове відшкодування у розмірі 9113,57 грн. та 7437,46, що у сумі становить 16551,03 грн.
27.10.2009р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою №469/3/2009/ДППР про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 16551,03 грн.
При цьому, як зазначає позивач, відповідач встановлений законом обов'язок по компенсації, виплаченого позивачем відшкодування не здійснив, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна»заявлено вимоги про стягнення суми збитків у розмірі 16551,03 грн.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»встановлено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_4, яким було спричинено дорожньо-транспортну пригоду 14.05.2009р., що потягнуло заподіяння шкоди застрахованому у позивача автомобілю НОМЕР_3, прийнятий на страхування Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»(поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/7560945).
Одночасно, як було зазначено вище, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із звітом №937 від 21.05.2009р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Легіон»про оцінку майна матеріальний збиток, завданий власникові автомобілю НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП 14.05.2009р. складає 14216,10 грн.
За таких обставин, приймаючи до уваги приписи вказаних вище норм законодавства, враховуючи, що Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»здійснило виплату страхового відшкодування згідно з договором страхування наземних транспортних засобів №V6.0.107972 від 15.04.2009р., до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, та як наслідок до страховика такої особи на суму шкоди, яка оцінена у встановленому законом порядку.
Одночасно, згідно із п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Пунктом 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю,майну третьої особи.
Виходячи з того, що згідно із п.2 полісу №ВС/7560945 було встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 25500,00 грн. та франшизу в сумі 510,00 грн., суд приймає до уваги твердження відповідача стосовно необхідності зменшення суми, яка підлягає сплаті, до 13706,10 грн. (14216,10 грн. -510,00 грн.).
Заперечення відповідача стосовно того, що суму страхового відшкодування було перераховано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, тобто, особі, яка не є застрахованою у позивача, судом до уваги не приймаються, враховуючи, що згідно із заявою про настання страхового випадку страховик просив перерахувати суму матеріального збитку, спричиненого ДТП 14.05.2009р. на користь СТО, що повністю узгоджується зі змістом п.37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції, яка діяла під час здійснення відповідної виплати.
Таким чином, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні документи стосовно погашення відповідачем суми збитків, заподіяних ОСОБА_5, враховуючи, що сума заборгованості була розрахована позивачем без урахування звіту №937 від 21.05.2009р., де встановлено вартість матеріального збитку на рівні 14216,10 грн., та без урахування франшизи в сумі 510,00 грн., встановленої полісом №ВС/7560945, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 13706,10 грн.
Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ, до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м.Київ про стягнення страхового відшкодування у розмірі 16551,03 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, 48А, ЄДРПОУ 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м.Київ, вул.Артема, 42, ЄДРПОУ 20782312) заборгованість в сумі 13706,10 грн., а також судовий збір в сумі 1168,86 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 18.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя М.О.Любченко
Повне рішення складено 23.01.2012р.